Постанова № 33875160, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7128/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14 травня 2012 № 0003644120 та № 0003684120 (а.с.2-11 том.1, а.с.40-42 том.2).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову в частині задоволення адміністративного позову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явились представники Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників), які підтримали вимоги поданих ними апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити. Оскаржувану постанову суду - скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матералів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якого складено акт від 25 квітня 2012 року №375/41-20/31301827 (а.с.12-131 том. І).

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог: п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на загальну суму 1 047 152 034 грн. та занижено податок на прибуток у ІІ-IV кварталі 2011 року на загальну суму 198 490 234 грн.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.201,10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 17 592 281 грн. в тому числі у вересні 2010 року на суму 3 747 115 грн., у березні 2011 року на суму 13 845 166 грн. та завищено від'ємне значення , яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 1 481 000 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 565 411 грн., за квітень 2011 року в сумі 846 228 грн., за вересень - 15 281 грн., за жовтень 2011 року - 16 860 грн., за листопада 2011 року - 16 343 грн., за грудень 2011 року - 20 877 грн.

Відповідач вказав на те, що сума заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України», що не була списана відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», є безнадійною заборгованістю та підлягає включенню до валового доходу позивача. Електроенергія, отримана позивачем в період, що перевірявся від ПАТ «Київенерго» не призначена для використання в господарській діяльності позивача.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення від 14 травня 2012 року: № 0003644120, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 198 480 814 грн. (а.с.158 том.1); № 0003684120, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 047 152 034 грн. (а.с. 44 том.2).

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на те, що, що заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» є безнадійною. Однак, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з того, що в момент набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» зазначена заборгованість набула статусу такої, що не підлягає сплаті. На цій підставі вказана заборгованість віднесена судом до вартості безоплатно отриманих товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 31 грудня 2011 року у ДК «Газ Україна» обліковується заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» на загальну суму 1 907 939 744,29 грн. (1 908 751 512,14 грн. - 811 767,85 грн.), яка залишилися не списаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». На підставі даного Закону вказана заборгованість визначена судом першої інстанції як вартість безоплатно отриманих товарів.

Враховуючи норми пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, заборгованість позивача за природний газ, яка залишилась несписаною, на ІV квартал 2011 року мала бути включена до складу валового доходу позивача як така, що не підлягає поверненню, оскільки її повернення не передбачалося з моменту набрання чинності Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 31 грудня 2011 року у ДК «Газ Україна» обліковується заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» на загальну суму 1 907 939 744,29 грн.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом; заборгованість ДК «Газ України» перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК «Газ України».

Відповідно до п. 2.5 ст.2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 р. № 894 (далі - «Порядок»).

Відповідно до п. 9 Порядку Компанія «Газ України» здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в межах сум, списаних компанією «Газ України» учасникам процедури списання, зазначеним у пункті 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надсилає протягом семи днів після списання заборгованості компанії «Газ України» повідомлення про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу, що є підставою для такого списання в бухгалтерському обліку зазначених компаній.

Таким чином, Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 р. № 894 визначені межі заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України», яку вона (ДК «Газ України») має право списати. Розмір такої заборгованості, визначається як сума заборгованості, списана ДК «Газ України» підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно з протоколами комісії з питань списання заборгованості ДК «Газ України», копії яких наявні в матеріалах справи, станом на 01 січня 2012 р. позивачем списана заборгованість за природний газ підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, на суму 10 653 325 318,01 грн.

На підставі повідомлень НАК «Нафтогаз України» про суми списаної заборгованості в розрізі договорів, станом на 01 січня 2012 р. позивач списав заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» на суму 10 645 759 522,15 грн., тобто в межах суми, списаної учасникам процедури списання.

Заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» у сумі 1 907 939 744,29 грн. відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» списанню не підлягає, як така що не була списана ДК «Газ України» підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.

Як вбачається з матералів справи, надання НАК «Нафтогаз України» природного газу та послуг на суму 1 907 939 744,29 грн. позивачу здійснювалось на підставі цивільно-правових угод, то в даному випадку підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у главі 50 Цивільного кодексу України, до яких відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі, ліквідація юридичної особи тощо.

З аналізу Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», вбачається, що його норми не містять положень про припинення зобов'язань ДК «Газ України», суми по яким не були списані відповідно до його положень.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України», яка залишилась не списаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» набула статусу такої, що не підлягає сплаті, не ґрунтується на нормах чинного законодавства і є помилковим.

Визначення судом першої інстанції заборгованості позивача перед НАК «Нафтогаз України» в сумі 1 907 939 744,29 грн. як вартості безоплатно отриманих товарів є безпідставним.

Крім того, згідно пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України іншими доходами платника податку на прибуток підприємств є вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

У відповідності до пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно наданими товарами роботи, послуги є товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Природний газ та послуги на суму 1 907 939 744,29 грн. надані НАК «Нафтогаз України» позивачу на підставі цивільно-правових угод, що передбачали їх оплату.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для віднесення заборгованості позивача перед НАК «Нафтогаз України» у розмірі 1 907 939 744,29 грн. до інших доходів ДК «Газ України» як вартості безоплатно отриманих товарів.

Разом з тим, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про те, що заборгованість ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України», яка залишилась не списаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не є безнадійною кредиторською заборгованістю.

Згідно пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 т. 14 Податкового кодексу України безнадійною є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до акта перевірки від 25 квітня 2012 № 375/41-20/31301827 вищевказана заборгованість позивача визначена відповідачем безнадійною, оскільки на його думку за спірними зобов'язаннями позивача сплинув строк позовної даності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки, він не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Так, за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998 року НАК «Нафтогаз України» (Комітент) доручив ДК «Торговий дім «Газ України» (правонаступником якого є позивач) здійснити від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію 19 млрд. куб. м природного газу.

Додатковою угодою № 5 від 09 липня 2002 року до цього договору комісії

сторони встановили, що заборгованість позивача за цим договором становить 952 434 678,33 грн., яка буде погашатись за графіком, який затверджений сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.

Вказаним графіком погашення заборгованості встановлено, що заборгованість погашатиметься позивачем шляхом щомісячного перерахування на рахунок НАК «Нафтогаз України» суми 7 936 955,65 грн. і визначено кінцевий термін розрахунків за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998 року - грудень 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно положень ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями позивача за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998 починається з 01 січня 2012 року і за загальним правилом спливає 01 січня 2015 року.

Згідно з актом перевірки відповідача кредиторська заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998 року станом на 31 грудня 2011 року становить 3 118 495,64 грн.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» підписані акти звіряння розрахунків за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998 року станом на 01 червня 2002 року, 31 жовтня 2003 року, 31 грудня 2005 року, 30 червня 2006 року, 30 червня 2007 року, 31 грудня 2007 року, 31 грудня 2008 року, 15 лютого 2010 року, 30 вересня 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року.

З огляду на норми ст. 264 Цивільного кодексу України підписання актів звіряння розрахунків за договором комісії № 33 від 28 грудня1998р., є дією боржника (позивача), яка свідчить, що боржник визнає свій борг, у зв'язку із чим строк позовної даності за вказаним договором переривався на дату підписання кожного акту звіряння розрахунків.

Таким чином, враховуючи норми Цивільного кодексу України та наявні документи, станом 31 грудня 2011 року строк позовної давності за зобов'язанням позивача на суму 3 118 495,64 грн. за договором комісії № 33 від 28 грудня 1998р. не минув.

Угодою № 14/04-1486 від 27 грудня 2004 року, укладеною між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України», визначено порядок виконання зобов'язань позивача перед НАК «Нафтогаз України» за договором поставки природного газу від 29 грудня 2000р. №14/1467/10/1-553.

Відповідно до п. 1.2 угоди сума грошових зобов'язань ДК «Газ України» за договором поставки природного газу від 29 грудня 2000 року № 14/1467/10/1-553 становить 1 114 919 890,88 грн., у т.ч. ПДВ - 185 819 981,81 грн.

Розділом 2 угоди сторони встановили, що вказана заборгованість погашається ДК «Газ України» шляхом перерахування щомісячно, до 30 (31) числа кожного місяця, починаючи з 01 червня 2006 року, грошових коштів у сумі 9 290 999,09 грн. Кінцевий термін розрахунків - грудень 2015 року. Угодою встановлено право позивача дострокового погашення заборгованості.

Матеріали справи містять акти звіряння розрахунків між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» за угодою № 14/04-1486 від 27 грудня 2004 року, які підписані станом на 15 лютого 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, згідно з якими позивач визнає наявну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до акту перевірки заборгованість ДК «Газ України» за угодою № 14/04-1486 від 27 грудня 2004 року станом на 31 грудня 2011 року становить 74,19 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки угодою № 14/04-1486 визначений строк виконання зобов'язання - 31 грудня 2015 року, то за вказаними зобов'язаннями перебіг позовної давності не почався. Тобто, станом на 31 грудня 2011 року термін позовної давності за зобов'язаннями позивача за угодою № 14/04-1486 від 27 грудня 2004 року не минув.

Згідно з договором про надання правової допомоги №12/01-646 від 12 грудня 2001 року, укладеним між ДК «Газ України» (Замовник) та адвокатською компанією «Правіс» (Виконавець), остання зобов'язалась надати правову допомогу з питань, визначених замовником.

Додатковою угодою № 1 від 12 грудня 2001 року до договору визначено, що правова допомога надається в обсязі, необхідному для захисту інтересів замовника в господарських судах щодо визнання недійсним з моменту підписання договору про уступку права вимоги №027/л-1-10/1-651 від 02 квітня 2001 року, укладеному між ДК «Торговий дім «Газ України» та ЗАТ «Ітера-Нива».

Згідно з розділом 2 договору № 12/01-646 прийняття наданої правової допомоги фіксується шляхом підписання сторонами акта прийому наданої правової допомоги та оплата проводиться не пізніше 5 днів з моменту прийняття наданої правової допомоги (тобто, підписання акта).

Генеральним директором ДК «Газ України» Кисельовим О.В., представниками ДК «Газ України» та керуючим партнером Адвокатської компанії «Правіс» Пукшиним І.Г. 01 листопада 2002 року підписано акт прийому наданої правової допомоги по договору №12/01-646 від 12 грудня 2001 року, відповідно до п. 3 якого даний акт є підставою для розрахунків між сторонами на суму, яка становить 811 767,85 грн.

Відповідно до умов договору № 12/01-646 від 12 грудня 2001 року, строк розрахунків за даним актом становить 06 листопада 2002 року.

За договором уступки права вимоги від 01 листопада 2002 року Адвокатська компанія «Правіс» уступила НАК «Нафтогаз України» право вимоги до ДК «Газ України» на суму 811 767,85 грн. за договором № 12/01-646 від 12 грудня 2001 року.

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент виникнення правовідносин) перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, перебіг строку позовної давності за договором № 12/01-646 від 12 грудня 2001 року почався 07 листопада 2002 року.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки (тобто, в даному випадку - до 07 листопада 2005 року).

Відповідно до акта перевірки станом на 31 грудня 2011 року заборгованість позивача за договором 12/01-646 від 12 грудня 2001 року становить 811 767,85 грн.

Актами звіряння розрахунків за договором № 12/01-646 від 12 грудня 2001 року між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» станом на 30 червня 2005 року, 31 грудня 2007 року, 31 березня 2008 року, 31 грудня 2008 року, 15 лютого 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року визначена заборгованість у сумі 811 767,85 грн.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України.

Відповідно до п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» за договором № 12/01-646 від 12 грудня 2001 року виникли відповідно до набрання чинності Цивільним кодексом України (на підставі договору уступки права вимоги від 01 листопада 2002 року) і продовжували існувати після набрання ним чинності, до цих правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Підписання актів звіряння розрахунків, позивачем вчинені дії, які свідчать про визнання ним заборгованості у сумі 811 767,85 грн. Тобто, підписання таких актів у відповідності до стю264 Цивільного кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи викладене, перебіг позовної давності за вказаним договором переривався на дату підписання кожного із актів звіряння розрахунків, тому станом на 31 грудня 2011 року строк позовної давності за даним зобов'язанням позивача не минув.

Контрактом № 002/99-14/154 на поставку товаров и продукции по квоте Государственной торговой корпорации Туркменнефтегаз» від 31 сентября 1999 року, укладеним між Державною торговою корпорацією «Туркмєннєфтєгаз», НАК «Нафтогаз України» та ДК «Торговий дім «Газ України» (із урахуванням додаткової угоди № 1 від 12 травня 1999 року до контракту) визначено порядок товарних розрахунків Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та ДК «Торговий дім «Газ України» із Державною торговою корпорацією «Туркмєннєфтєгаз» за поставлений останньою природний газ за контрактом купівлі-продажу від 23 грудня 1998 № 170/98.

Строки розрахунків між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Торговий дім «Газ України» за товари, отримані останньою для поставки корпорації «Туркмєннєфтєгаз», контрактом не визначені.

У акті перевірки зазначено, що станом на 31 грудня 2011 року заборгованість за даним договором становить 217 722,84 грн.

Вказана заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» підтверджується позивачем при підписанні актів звіряння розрахунків станом на 31 березня 2005 року, 31 жовтня 2005 року, 31 грудня 2005 року, 30 червня 2006 року, 30 червня 2007 року, 31 грудня 2007 року, 31 грудня 2008 року, лютого 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, які надані позивачем суду.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент виникнення правовідносин) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 165 Цивільного кодексу УРСР якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Оскільки правовідносини між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» за контрактом № 002/99-14/154 від 31 січня 1999 року виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України і продовжують існувати після набрання ним чинності, враховуючи норми п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, до цих правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, перебіг позовної давності за зобов'язаннями позивача за контрактом № 002/99-14/154 від 31 січня 1999 року починається зі спливом строку, визначеного Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» у вимозі щодо погашення заборгованості.

Як зазначено позивачем, станом на 31 грудня 2011 року НАК «Нафтогаз України» не звертався з вимогою щодо сплати вказаної заборгованості. Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів існування такої вимоги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за контрактом № 002/99-14/154 від 31 січня 1999 року не розпочався.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 06/06-4 від 03 січня 2006 року НАК «Нафтогаз України» зобов'язується передати у власність ДК «Газ України» в 2006 році імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами для потреб промислових підприємств, а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Сторонами даного договору 23 лютого 2009 року підписана додаткова угода № 3 до договору, предметом якої є визначення термінів розрахунків за даним договором. Пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 23 лютого 2009 року визначена заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» станом на 01 лютого 2009 року, розмір якої становить 118 962 535,49 грн. Відповідно до п. 3 цієї додаткової угоди ДК «Газ України» зобов'язалась погасити вказану заборгованість в термін до 31 грудня 2009 року.

З огляду на положення ч. 5 ст. 261, ст.257 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за даним договором починається з 01 січня 2010 року та спливає 01 січня 2013 року.

Згідно із актом перевірки станом на 31 грудня 2011 року заборгованість за даним договором становить 93 339 993,24 грн. Актами звіряння розрахунків за договором 06/06-4, підписані сторонами, станом на 24 листопада 2008 року, 02 вересня 2009 року, 15 лютого 2010 року, 16 вересня 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, якими позивач визнає наявну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України».

Підписання вказаних актів свідчить про визнання позивачем заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за договором купівлі-продажу природного газу № 06/06-4 від 03 січня 2006 року і в розумінні положень ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Крім того, ДК «Газ України» частково сплатила НАК «Нафтогаз України» заборгованість у сумі 74 377 457,75 грн. грн., про що свідчать бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «НАК «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів), а також дані щодо заборгованості станом на 31 грудня 2011 року, зафіксовані у акті перевірки.

З огляду на зазначене, враховуючи норми Цивільного кодексу України, позовна давність за зобов'язаннями ДК «Газ України» неодноразово переривалась на дати підписання актів звіряння розрахунків та часткової сплати заборгованості, остання дата переривання перебігу позовної давності - 31 грудня 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 31 грудня 2011 року строк позовної давності за вищезазначеними зобов'язанням позивача не минув.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки природного газу № 06/07-354 від 26 квітня 2007 року НАК «Нафтогаз України» зобов'язується передати у власність ДК «Газ України» в 2007 році імпортований природний газ, отриманий за зовнішньоекономічними контрактами та/або договорами купівлі-продажу для потреб суб'єктів господарювання, а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а в частині виконання зобов'язань - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ покупець (ДК «Газ України») здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Отже, остаточний строк розрахунку за даним договором становить 25 січня 2008 року. Враховуючи норми ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за даним договором почався з 26 січня 2008 року та спливає 26 січня 2011 року.

Відповідно до акта перевірки заборгованість ДК «Газ України» за даним договором станом на 31 грудня 2011 року становить 10 569 071,14 грн.

В матерілах справи наявні акти звіряння розрахунків за договором № 06/07-354, підписані сторонами, станом на 24 листопада 2008 року, 21 квітня 2009 року, 02 вересня 2009 року, 15 лютого 2010 року, 16 вересня 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, якими позивач визнає наявну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України». Дані акти відповідно до положень ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Слід зазначити, що позивач частково погасив заборгованість на суму 4 838 887,94 грн., підтвердженням чого є бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів).

Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності (станом на 31 грудня 2011 року) в останнє перервався 31 грудня 2011 року і з цієї дати відлік позовної давності розпочався заново.

Тобто, строк позовної давності по кредиторській заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/07-354 від 26 квітня 2007 року не минув.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки природного газу промисловим споживачам № 06/08-44 від 18 березня 2008 року НАК «Нафтогаз України» передає ДК «Газ України» в 2008 році імпортований природний газ для потреб промислових споживачів, а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ та послуги з його транспортування покупець (ДК «Газ України») здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок постачальника до 20 числа місяця, в якому здійснюється постачання газу 100-відсоткової вартості планових обсягів газу. Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Отже, остаточний строк розрахунку за даним договором становить 25 січня 2009 року.

Враховуючи норми ст.257 ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за даним договором почався з 26 січня 2009 року та спливає 26 січня 2012 року.

Відповідно до акту перевірки кредиторська заборгованість ДК «Газ України» за даним договором станом на 31 грудня 2011 року становить 40 650 605,32 грн.

Позивачем надані суду акти звіряння розрахунків за договором № 06/08-44, підписані сторонами, станом на 24 листопада 2008 року, 31 грудня 2008 року, 21 квітня 2009 року, 02 вересня 2009 року, 15 лютого 2010 року, 16 вересня 2010 року, 16 вересня 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, якими позивач визнає наявну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України».

Позивачем частково погашена заборгованість по даному договору в сумі 21 549 829 563,7 грн. про що свідчать бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «НАК «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів), про що свідчать бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «НАК «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів) (а.с.190 том.2).

Акти звірки розрахунків, а також часткова сплата заборгованості, підтверджують визнання позивачем заборгованості у сумі 40 650 605,32 грн. (21 590 480 196,06 грн - 21 549 829 563,7 грн.) за договором № 06/08-44 від 18 березня 2008 року і відповідно до приписів ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності (станом на 31 грудня 2011 року) в останнє перервався 31 грудня 2011 року і з цієї дати відлік позовної давності почався заново.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що строк позовної давності по кредиторській заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/08-44 від 18 березня 2008 року не минув.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки природного газу населенню № 06/08-45 від 18 березня 2008 року НАК «Нафтогаз України» передає ДК «Газ України» в 2008 році газ власного видобутку для потреб населення, а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ ДК «Газ України» здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок НАК «Нафтогаз України» протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Тобто, остаточний строк розрахунку за даним договором становить 25 січня 2009 року.

Враховуючи норми ст.257, ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за даним договором почався з 26 січня 2009 року. За загальним правилом термін позовної давності за вказаним договором спливає 26 січня 2012 року.

Відповідно до акта перевірки заборгованість ДК «Газ України» за даним договором станом на 31 грудня 2011 року становить 211 445 933,74 грн.

Згідно з актами звіряння розрахунків, підписаних між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» станом на 31 грудня 2008 року, 15 лютого 2010 року, 16 вересень 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, позивачем визнається наявна заборгованість по вказаному договору.

Крім того, заборгованість погашена ним частково на суму 3 646 446 070,38 грн., про що свідчать бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «НАК «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів).

Наведене згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України є визнанням позивачем заборгованості у сумі 211 445 933,74 грн. за договором № 06/08-45 від 18 березня 2008 року і відповідно до приписів ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності (станом на 31 грудня 2011 року) в останнє перервався 31 грудня 2011 року і з цієї дати відлік позовної давності почався заново.

Колегія суддів вважає, що строк позовної давності за кредиторською заборгованістю позивача за договором № 06/08-45 від 18 березня 2008 року не минув.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки природного газу № 06/08-47 від 18 березня 2008 року НАК «Нафтогаз України» передає ДК «Газ України» в 2008 році імпортований природний газ для потреб підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електричних станцій і централей та котелень промислових підприємств, зокрема блочних (модульних) котелень (в обсягах, що використовується на виробництво теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів), а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ та послуги з його транспортування ДК «Газ України» здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок НАК «Нафтогаз України» протягом місяця, в якому здійснюється постачання газу.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акту приймання-передачі газу не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Таким чином, остаточний строк розрахунку за даним договором становить 25 січня 2009 року.

Враховуючи норми ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за даним договором почався з 26 січня 2009 року. За загальним правилом термін позовної давності за вказаним договором спливає 26 січня 2012 року.

Відповідно до акту перевірки кредиторська заборгованість ДК «Газ України» за даним договором станом на 31 грудня 2011 року становить 833 902 829,80 грн.

Згідно з актами звіряння розрахунків, підписаних між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» станом на 31 грудня 2008 року, 15 лютого 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, позивачем визнається наявна заборгованість по вказаному договору.

ДК «Газ України» також частково погасила заборгованість на суму 1 559 738 782,50 грн., про що свідчать бухгалтерські облікові регістри (сальдо по підприємству «НАК «Нафтогаз України» та операції в розрізі договорів).

Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Акти звірки розрахунків, а також часткова сплата заборгованості у сумі 1 559 738 782,50 грн., підтверджують визнання ДК «Газ України» заборгованості у сумі 833 902 829,80 грн. за договором № 06/08-47 від 18 березня 2008 року і відповідно до приписів ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності (станом на 31 грудня 2011 року) в останнє перервався 31 грудня 2011 року і з цієї дати відлік позовної давності почався заново.

Із урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що строк позовної давності за кредиторською заборгованістю ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/08-47 від 18 березня 2008 року не минув.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки природного газу № 06/08-51 від 18 березня 2008 року НАК «Нафтогаз України» зобов'язується передати ДК «Газ України» в 2008 році у власність імпортований природний газ для нормованих страт ВАТ з газопостачання і газифікації, а ДК «Газ України» зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2008 року і діє в частині поставки газу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за газ ДК «Газ України» здійснює грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок НАК «Нафтогаз України» вартості обсягу газу, що був переданий протягом місяця. Розрахунки проводяться не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки. Підставою для розрахунків є щомісячні акти приймання-передачі газу. Отже, остаточний строк розрахунку за даним договором - 25 січня 2009 року.

Враховуючи норми ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за даним договором почався з 26 січня 2009 року. За загальним правилом термін позовної давності за вказаним договором спливає 26 січня 2012 року.

Відповідно до акту перевірки кредиторська заборгованість ДК «Газ України» за даним договором станом на 31 грудня 2011 року становить 713 450 272,06 грн.

Актами звіряння розрахунків, підписаних сторонами договору станом на 31 грудня 2008 року, 15 лютого 2010 року, 16 вересня 2010 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року, ДК «Газ України» підтверджує наявну кредиторську заборгованість.

Акти звірки розрахунків підтверджують визнання ДК «Газ України» заборгованості у сумі 713 450 272,06 грн. за договором № 06/08-51 від 18 березня 2008 року і відповідно до приписів ч.1 ст. 264 Цивільного Кодексу України є підставою для переривання перебігу позовної давності. Враховуючи зазначене, перебіг позовної давності (станом на 31 грудня 2011 року) в останнє перервався 31 грудня 2011 року і з цієї дати відлік позовної давності почався заново.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що строк позовної давності за кредиторською заборгованістю ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за договором № 06/08-51 від 18 березень 2008 року не минув.

Відповідно до наявних у матеріалах судової справи і досліджених судом документів заборгованість позивача за внутрішніми розрахунками із НАК «Нафтогаз України» на суму 1 244 744,36 грн. виникла внаслідок того, що 25 червня 1999 року НАК «Нафтогаз України» платіжним дорученням № 26 від 25 червня 1999 року перерахувала на рахунок ДК «Торговий дім «Газ України» 1 585 000 грн. для погашення позивачем кредиту згідно договору поруки №10/99 від 14 червня 1999 року, що підтверджується випискою банку за 25 червня 1999 року по особовому рахунку ДК «Торговий дім «Газ України» №20627317612/980. ДК «Торговий дім «Газ України» повернув зазначену суму не в повному обсязі і станом на 31 грудня 2011 року існує заборгованість у сумі 1 244 744,36 грн.

Зазначене підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 10725/12-45 від 28 лютого 2013 року.

Дана заборгованість підтверджується і актами звіряння розрахунків, підписаних між НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» станом на 31 жовтня 2003 року, 31 січня 2004 року, 30 червня 2005 року, 30 вересня 2005 року, 31 жовтня 2005 року, 31 грудня 2008 року, 31 грудня 2009 року, 31 січня 2011 року, 31 грудня 2011 року.

З огляду на вищевикладені положення Цивільного кодексу України (п.4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ст.ст. 261, 530) перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями ДК «Газ України» за внутрішніми розрахунками із НАК «Нафтогаз України» починається зі спливом строку, визначеного НАК «Нафтогаз України» у вимозі щодо погашення заборгованості.

Матеріали справи не містять належних доказів існування на час перевірки такої вимоги НАК «Нафтогаз України». Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг позовної давності за зобов'язанням в сумі 1 244 744,36 грн. не почався, а отже і не минув.

Виходячи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заборгованість позивача перед НАК «Нафтогаз України» на суму 1 907 939 744,29 грн. не може бути визнана безнадійною в розумінні пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки за зобов'язаннями позивача за договорами, вказаними у акті перевірки від 25 квітня 2012 року № 375/41-20/31301827, не минув строк позовної давності.

Дані висновки підтверджуються і висновком судово-економічної експертизи від 28 лютого 2013 року №10725/12-45.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач не був зобов'язаний включати до складу валового доходу на ІV квартал 2011 року заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» за природний газ, яка залишилась несписаною відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно, висновок відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та про заниження зобов'язання за вказаним податком по взаємовідносинах з НАК «Нафтогаз України» є помилковим.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2012 року № 0003644120 та від 14 травня 2012 року № 0003684120 є також висновок відповідача про безпідставне віднесення ДК «Газ України» до складу валових витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а саме - вартості активної електроенергії, отриманої від ПАТ «Київенерго».

Вказаний висновок відповідача ґрунтується на тому, що з урахуванням технологічних характеристик даного виду енергії підприємство здійснює розрахунок за спожиту реактивну енергію, а не сплачує компенсацію за втрату активної електроенергії при її використанні у господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що у ІІІ кварталі 2010 року - І кварталі 2011 року ДК «Газ України» отримало від ПАТ «Київенерго» активну та реактивну електроенергію, вартість якої була віднесена до складу валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними у ІІІ кварталі 2010 року - І кварталі 2011 року прямо передбачають можливість включення до складу валових витрат вартість електроенергії.

Доказів того, що придбана у ПАТ «Київенерго» активна енергія була використана позивачем у інших цілях, ніж у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, відповідачем надано не було.

Правомірність дій ДК «Газ України» щодо віднесення до складу валових витрат вартості активної електроенергії, придбаної у ПАТ «Київенерго», також підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 28 лютого 2013 року № 10725/12-45.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ДК «Газ України» щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2012 року № 0003644120 та від 14 травня 2012 року № 0003684120 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1 360 584,39 грн. та в частині донарахування 186 706,6 грн. податку на прибуток.

Однак, в частині відмови в задоволенні позовних вимог оскаржуване рішення судом першої інстанції прийняте у зв'язку з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) - залишити без задоволення, апеляційну скаргу ДК «Газ України» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року - скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову ДК «Газ України» повністю.

Податкові повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14 травня 2012 року №0003644120 та №0003684120 слід визнати протиправними та скасувати повністю.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 202, 205, 206, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року -скасувати.

Податкові повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14 травня 2012 року №0003644120 та №0003684120 визнати протиправними та скасувати повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 30.09.13 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.