Вирок № 33877739, 02.10.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7345/13-к

Провадження № 1-кп/361/389/13

02.10.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

02 жовтня 2013 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурорів - Домбровської М.В., Горбань В.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області юриста 3-го класу Домбровської М.В. матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130002046 від 06 травня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гоголів Броварського району Київської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, тимчасово офіційно не працюючого, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 14 червня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.ст.185ч.3; 186ч.3;70 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільненому з місць позбавлення волі 15 листопада 2012 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 9 днів, міра запобіжного заходу -тримання під вартою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121ч.2 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, вчинив умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1 за таких обставин

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2, будучи 15 листопада 2012 року звільненим умовно-достроково з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, маючи не погашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 05 травня 2013 року, приблизно о 16-й годині знаходячись поблизу будинку №102 по вулиці Леніна с.Богданівна Броварського району Київської області вступив в конфліктну ситуацію з потерпілим ОСОБА_1, причиною якої послужило те, що останній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, почав висловлюватися на адресу ОСОБА_2 образливими та нецензурними словами.

В процесі виниклої конфліктної ситуації обвинувачений ОСОБА_2, бажаючи заподіяти ОСОБА_1 тілесні ушкодження, умисно наніс останньому один удар коліном правої ноги по його обличчю у той час, коли він сидів навприсядки на бетонному бордюрі.

В подальшому обвинувачений ОСОБА_2 наніс приблизно 6 чи 7 ударів кулаками рук по голові ОСОБА_1 та один раз по його тулубу, в результаті чого останній впав на землю та не міг чинити опору. Через декілька хвилин ОСОБА_1 підвівся на ноги та знову присів на бетонний бордюр, продовживши висловлюватися на адресу ОСОБА_2 нецензурними та образливими словами, що і послужило причиною того, що до нього знову наблизився ОСОБА_2 та наніс декілька ударів кулаками рук по його обличчю, в результаті чого ОСОБА_1 впав на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, скориставшись безпорадним станом потерпілого, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наказав ОСОБА_1, який знаходився у лежачому на землі положенні, зняти із себе верхній одяг та із застосуванням запальнички підпалив його брюки, які в палаючому стані кинув па тулуб ОСОБА_1, спричинивши йому фізичні га моральні страждання, що супроводжувались особливим болем для потерпілого.

Внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, у вигляді підшкірної гематоми в правій тім'яній області, саден на обличчі, забою головного мозку, лівосторонньої субдуральної гематоми об'ємом близько 120 куб.см., з компресією серединних структур головного мозку; термічних опіків полум'ям ІІІ-Б ступеня приблизно 21% поверхні тіла (обличчя, передньої поверхні тулуба, промежини, зовнішніх статевих органів, верхніх та нижніх кінцівок) з розвитком некрозу та муміфікації м'яких тканин 2-5 пальців лівої кисті (проведена ампутація пальців) та опікового шоку тяжкого ступеня, опікової токсемії, септикотоксемії, які згідно висновку судово-медичної експертизи №105 від 31.07.2013 року, як кожне взяте окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, вчинені способом, що має характер особливого мучення та спричинили тривалий розлад здоров'я.

Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.121 ч.2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому обвинуваченні вини не визнав, також не визнав заявлені прокурором цивільні позови про стягнення з нього вартості лікування потерпілого. Щодо обставин подій то обвинувачений пояснив, що 5 травня цього року він разом з потерпілим святкували Паску і в с.Богданівка Броварського району, разом з ними були інші хлопці та дівчата. Після 15 години коли всі були в нетверезому стані, його почав ображати потерпілий ОСОБА_1 на що він його 6-7 раз ударив руками в область голови, після чого той лежав. В послідуючому через деякий час він знову побив потерпілого та пішов до магазину, де пив пиво і там заснув, що було далі не пам'ятає. Приїхали працівники міліції розбудили, показав їм де проживає. Потім його затримали працівники міліції і він про все зізнався в тому числі що палив штани на потерпілому. Заявлені прокурором цивільні позови не визнає. В останньому слові попросив в потерпілого вибачення.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечує факт конфлікту між ним та потерпілим і що він наносив удари йому, щоб хтось інший бив потерпілого він не бачив тому суд приходить висновку, що його винність в інкримінованому злочині встановлена і доведена в процесі судового слідства слідуючими доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_1, який показав суду, що він разом з обвинуваченим 05 травня 2013 року святкували Паску випили літру горілки і пішли в с.Богданівку, де приєднались до знайомих, підсмажували сало вживали спиртне. Коли хотів іти купатись то виник конфлікт з ОСОБА_2, який почав його бити наніс 6-7 ударів в голову і ногами по тілу. В подальшому також його бив обвинувачений. Від отриманих тілесних ушкоджень втрачав свідомість, хто палив його одежу і спричинив опіуки не знає, був без свідомості. Запевнив суд, що крім ОСОБА_2 йому удари інші не наносили.

- свідок сторони обвинувачення ОСОБА_5 показала суду, що була очевидцем конфлікту між обвинуваченим і потерпілим. В той день, а саме 5 травня цього року всі перебували в нетверезому стані, святкували Паску. Вона бачила як ОСОБА_2 наносив удари руками і ногами по голові і тілу потерпілого ОСОБА_1 Вона їх розтягувала, але ОСОБА_2 бив лежачого потерпілого в якого з рота текла кров. Потерпілий лежав на землі з приспущеними штанами. Коли вона пішла додому то залишились обвинувачений, потерпілий і ОСОБА_6

- свідок обвинувачення ОСОБА_7 при допиті в судовому процесі показав, що він був очевидцем того як обвинувачений ОСОБА_2 бив потерпілого ОСОБА_1 В той вечір 5 травня 2013 року всі були в нетверезому стані так як святкували Паску. Крім ОСОБА_2 потерпілого ніхто інший не бив. Свідок бачив як до них підійшли обвинувачений з потерпілим і останній побитий не був. В процесі розпиття спиртного обвинувачений побив потерпілого, що той втрачав свідомість. Вечором коли всі розійшлися, він залишився разом з потерпілим і обвинуваченим і тоді обвинувачений зняв шорти з потерпілого і запальничкою підпалив їх та футболку на тілі потерпілого. Було визвано карету швидкої допомоги і працівників міліції. Крім обвинуваченого потерпілого ніхто інший не бив і не палив його одежі. Від нанесених обвинуваченим ударів потерпілий втрачав свідомість. На його думку виною всього було те, що всі перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння. До того як прийшов до них потерпілий ОСОБА_1 він побитим не був.

Також, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в підозрі вчиненого ним правопорушення доведена стороною обвинувачення в процесі судового розгляду слідуючими документами і доказами, які прилучені до кримінального провадження, а саме:

- протоколами огляду місця події та фототаблицями до них, згідно яких встановлено місце побиття потерпілого ОСОБА_1.(а.с.20-23);

- довідками головного лікаря, згідно яких встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Київській обласній клінічній лікарні.(а.с.57-59);

- висновком експерта №105 від 31.07.2013р. встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у вигляді підшкірної гематоми в правій тім'яній області, саден на обличчі, забою головного мозку, лівосторонньої субдуральної гематоми об'ємом близько 120 куб.см., з компресією серединних структур головного мозку; термічних опіків полум'ям ІІІ-Б ступеня приблизно 21% поверхні тіла (обличчя, передньої поверхні тулуба, промежини, зовнішніх статевих органів, верхніх та нижніх кінцівок) з розвитком некрозу та муміфікації м'яких тканин 2-5 пальців лівої кисті (проведена ампутація пальців) та опікового шоку тяжкого ступеня, опікової токсемії, септикотоксемії, які як кожне взяте окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.(а.с.65-69).

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Аргументи обвинуваченого проте, що він не палив одежі потерпілого і завдавав опіків спростовуються наведеними доказами його вини, показами свідка ОСОБА_7, висновком експертизи.

Щодо аргументів захисника, що прокурором не надано підтверджуючих документів в обґрунтування цивільних позовів то такі спростовуються тим, що при подані позовних заяв прокурором надані довідки та калькуляції розрахунків лікування потерпілого в лікувальних закладах. Також в процесі судового розгляду не встановлена протиправна поведінка потерпілого, як послався захисник в судових дебатах на обставину спричинення конфлікту між обвинуваченим та потерпілим.

Суд не знаходить в доводах захисту та обвинуваченого переконливих аргументів про необ'єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.

Оцінюючи в сукупності, докази встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить висновку, що повністю доведена винність обвинуваченого ОСОБА_2 в тому, що він своїми умисними діями, що виразились в нанесені умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинені способом, що має характер особливого мучення потерпілого ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.121ч.2 КК України і тому повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.121ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався посередньо, на даний час є засудженим, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не встановив.

Обтяжуючою покарання обставиною, передбаченою ст.67 КК України суд в діях ОСОБА_2 визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання відповідно до санкції ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, оскільки він інкримінований злочин вчинив в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_2 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі ст.71 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київськолї області від 14 червня 2010 року, згідно якого був засуджений за ст.ст.185ч.3,186ч.3,70 КК України до 4-х років позбавлення волі та був згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 листопада 2012 року звільненим 15 листопада 2012р. умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 9 днів.

Відповідно до вимог п.12ст.36 КПК України прокурор уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави в порядку передбаченому КПК України, а ст.128 КПК України вказує, що цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Суд вважає, що пред'явлений прокурором цивільний позов в інтересах держави(лікувальних установ) підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він обґрунтований і законний. Згідно прикладених калькуляцій витрат перебування хворого потерпілого ОСОБА_1 такі становлять відповідно 28835грн.27коп. та 2343грн.46коп.

Потерпілий ОСОБА_1 перебував на лікуванні в зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, вина якого встановлена і доведена в судовому засіданні.

Таким чином заявлені прокурором цивільні позови підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України по справі не застосовувались за виключенням міри запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 стосовно якого була обрана у виді тримання під вартою, тому суд вважає що такий запобіжний захід слід залишити йому на час вступу вироку в законну силу з утриманням його на цей період в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

Речових доказів та процесуальних витрат немає.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.121ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 8(вісім) років.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за попереднім вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2010 року у виді 6-ти місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком 8(вісім) років 6(шість) місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, з утримуванням в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати із 17 травня 2013 року.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гоголів Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київської обласної клінічної лікарні документально підтверджені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 28835грн.27коп.(двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 27 копійок), які зарахувати на р/р 35428001000113 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 01993701.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гоголів Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Броварської центральної районної лікарні документально підтверджені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 2343грн.46коп.(дві тисячі триста сорок три гривні 46 копійок), які зарахувати на р/р 35423021000187 в УДКСУ Київської області, МФО 821018, код 01994497.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який перебуває під вартою, в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя /підпис/ М. Д. Рабець