Постанова № 33875054, 17.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/120/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів Ісаєнко Ю.А. та Аліменко В.О.,

при секретарі Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» (далі - позивач або ІП «Агро-Вільд Україна») звернулося до суду з позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі - відповідач або податковий орган) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200 від 03.01.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, згідно із підпунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2012 року та наказу Уманської ОДПІ від 02.11.2012р. №954 проведена планова виїзна перевірка іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Зокрема, в акті перевірки встановлено, що в періоді, який перевірявся, ІП «Агро-Вільд Україна» здійснювало операції (попередню оплату) по 18 договорах, укладених з «Аgrarprodukte Falkenberg Gmbh» (Німеччина), за якими товар по імпорту не поставлявся в зв'язку з неможливістю виконання умов договорів, а попередня оплата поверталась від нерезидента на рахунок ІП «Агро-Вільд Україна». Всього, по даних договорах здійснено попередню оплату в розмірі 1 412 800,00 євро (еквівалент 15 727 103,45 грн.), які нерезидентом повернуто в розмірі 2 089 800,00 євро (еквівалент 22 261442,18 грн.) (з врахуванням дебіторської заборгованості на початок перевірки в розмірі 677 000,00 євро.

Встановлено порушення вимог статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185), згідно якої імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За результатами перевірки, податковими органом прийнято рішення від 03 січня 2013 року № 0000022200, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2 216 587 грн. 15 коп.

Судом встановлено, що грошове зобов'язання згідно вказаного рішення №0000022200 від 03.01.2013 року в сумі 2216587 грн.15 коп. визначене за порушення наступних контрактів:

- на виконання вимог договору імпортування товару від 19.02.10 № 1902 АW, підприємство, згідно платіжного доручення № 2 від 22.02.10 перерахувало нерезиденту 65 300,00 євро за сільськогосподарську техніку (телескопічний навантажувач JBD), законодавчо встановлений термін здійснення поставки по імпорту 21.08.10. Сільськогосподарська техніка на територію України не надійшла, а 15.12.10 згідно виписки банку № 29068А29, в зв'язку з неможливістю виконання умов договору, нерезидент повернув кошти в розмірі 65 300,00 євро (на 284 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів на 104 дні);

- на виконання вимог договору імпортування товару від 20.12.10 № 2012 АW підприємство, згідно платіжного доручення № 1399 від 21.12.10 перерахувало нерезиденту 126 000,00 євро за сільськогосподарську техніку (трактор Fendt Favorit 936), законодавчо встановлений термін здійснення поставки по імпорту 19.06.11. Сільськогосподарська техніка на територію України не надійшла, а 29.06.11 згідно виписки банку № 29069А38, в зв'язку з неможливістю виконання умов договору, нерезидент повернув кошти в розмірі 126 000,00 євро (на 190 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів на 10 днів).

- на виконання вимог договору імпортування товарів від 20.06.11 № 2006 АW підприємство, згідно платіжного доручення № 5 від 22.06.11 перерахувало нерезиденту 252 000,00 євро за сільськогосподарську техніку (бурякозбиральний комбайн Роmа Еurotiger), законодавчо встановлений термін здійснення поставки по імпорту 19.12.11. Сільськогосподарська техніка на територію України не надійшла, а 15.05.12 згідно виписки банку № 15055А5174, в зв'язку з неможливістю виконання умов договору, нерезидент повернув кошти в розмірі 252 000,00 євро (на 328 день з дати здійснення попередньої оплати, тобто з порушенням законодавчо встановлених термінів на 148 днів).

- на виконання вимог договору імпортування товарів від 15.07.11 № 15_07 АW, підприємство, згідно платіжного доручення № 6 від 18.07.11 перерахувало нерезиденту 202 500,00 євро за сільськогосподарську техніку (зернозбиральний комбайн Сlаss Lехіоn 580), законодавчо встановлений термін здійснення поставки по імпорту 14.01.12.

Обговорюючи питання правомірності оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не є Законом України з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, пеня за порушення резидентами термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачена як вид податку або іншого обов'язкового платежу, тому твердження відповідача про те, що зазначена пеня є податковим зобов'язанням не відповідає вимогам чинного законодавства.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентом термінів, визначених у ст. ст. 1 та 2 цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій (ст. ст. 239, 241 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з акту перевірки, про порушення термінів розрахунків при здійсненні імпортних операцій, податковому органу було відомо починаючи з 11.01.2010 року, тому спірне рішення №0000022200 від 03.01.2013 року винесене відповідачем з порушенням строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, встановлений законом строк для застосування штрафних санкцій закінчився і у відповідача не було підстав для застосування до позивача пені відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Вказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду та була викладена в ухвалі ВАСУ від 14 березня 2013 р у справі № К-35861/10.

Крім того, помилковим також є посилання відповідача в акті перевірки на п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», як на підставу нарахування штрафних санкцій з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що санкції, передбачені ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосовуються лише Національними банком України та підпорядкованими йому особами.

Положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року № 2796-XII "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Дані висновки судової колегії узгоджується і з позицією Верховного суду України викладеною в постанові від 7 лютого 2012 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022200 від 03.01.2013 року на суму 2216587 грн. 15 коп. підлягають задоволенню, а зазначене рішення скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Сплачений Іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області - задовольнити.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000022200 від 03.01.2013 року, винесене Уманською об'єднаною державної податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби Іноземному підприємству «Агро-Вільд Україна» визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» 2294 грн. 00 коп. судового збору за подання адміністративного позову, та 1147 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2013р.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Аліменко В.О.