Рішення № 33874588, 27.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15673/13-ц

Провадження № 2/522/9086/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЛО" про стягнення матеріальної шкоди, неустойки та моральної шкоди ;

ВСТАНОВИВ :

В червні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ „АЛЛО" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 481,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., а 11 вересня 2013 року позивач подав адресовані суду свої письмові уточнення позовних вимог, згідно з якими остаточно вимагає стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 81,77 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та неустойку за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за час усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів" у розмірі 623,87 грн. (а.с.1-5, 57-58).

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем був проданий йому товар - ноутбук фірми „Hewlett Packard", модель Pavilion g7-2277er (С6Н56ЕА) за 4 799,00 грн., який мав істотні недоліки, а саме такі, що робили неможливим використання цього товару відповідно до його цільового призначення та які неможливо було усунути протягом 14 днів, та не неодноразові його звернення до відповідача з вимогами про заміну ноутбуку на новий аналогічний належної якості, який був наявний у відповідача, або розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених за ноутбук грошей, жодних дій не вчинялось, а зазначені вимоги були проігноровані, й лише через тривалий час була задоволена його вимога про заміну ноутбуку на новий аналогічний належної якості.

Також позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем своїх обов'язків, встановлених Законом України „Про захист прав споживачів", він відчув себе безпорадним та приниженим, що негативно впливало на стан його здоров'я, змушувало його сильно нервувати і переживати негативні емоції, моральні переживання та дискомфорт, тому він змушений був звернутися до лікаря та пройти курс лікування, витрачаючи гроші на ліки.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

Представник відповідача Серьогіна І.О. просила розглянути справу за відсутності представника відповідача, про що подала адресоване суду своє письмове клопотання, а також подала адресовані суду свої письмові заперечення проти позову (а.с.68, 70-71, 72-73), які приєднані судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та допитавши свідка ОСОБА_4, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 03 квітня 2013 року позивач придбав у магазині „АЛЛО", що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Преображенська, 40, ноутбук фірми „Hewlett Packard", модель Pavilion g7-2277er за 4 799,00 грн., з гарантійним терміном роботи 12 місяців з дня покупки.

Почавши користуватись ноутбуком, позивач одразу помітив недолік, а саме що верхня панель корпусу при натисканні на клавіатуру досить сильно прогинається.

Коли позивач звернувся до магазину, де було придбано ноутбук, його було направлено спочатку до одного сервісного центру, потім до іншого, а потім до третього, що тривало майже тиждень.

Проте у сервісних центрах позивачу було відмовлено у ремонті, з посиланням на ту обставину, що ці сервісні центри не здійснюють ремонт ноутбуків фірми „Hewlett Packard" у зв'язку із відсутністю договору з магазином.

Марно витративши багато часу, позивач продовжив користуватись ноутбуком, не зважаючи на недолік.

Однак 19 квітня 2013 року придбаний позивачем ноутбук вимкнувся і перестав працювати, що робило неможливим його використання відповідно до його цільового призначення, через що позивач звернувся до магазину „АЛЛО", де ноутбук був придбаний.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту приймання товару для оцінки якості та обслуговування від 21.04.2013 р., ноутбук був переданий до магазину „АЛЛО" для усунення недоліків, які повинні були бути усунені протягом 14 днів.

Таким чином, позивач мав отримати комп'ютер не пізніше 08 травня 2013 р., проте так і не отримав його.

Починаючи з 06.04.2013 р., позивач, реалізуючи своє право, передбачене ч.3 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів" неодноразово звертався до відповідача з вимогами про заміну ноутбуку на новий аналогічний належної якості, який був наявний у відповідача, або розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених за ноутбук грошей, але вони були залишені без задоволення.

16.05.2013 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про негайну заміну ноутбуку на новий аналогічний, яка була задоволена через 2 дні, а саме 18.05.2013 року, коли позивачу було надано інший ноутбук фірми „Hewlett Packard", модель Pavilion g7-2277er.

Доказів того, що прострочення передбаченого законом терміну було узгоджено з позивачем або було викликано поважними причинами, суду надано не було.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів проведення ремонту вищевказаного товару у встановлений законодавством строк, та з підстав ч.9 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів", п.28 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів вимоги, суд вважає вимоги позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки у сумі 95,98 грн. та неустойки за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) у сумі 527,89 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо невизначеності характеру недоліку до уваги судом не приймаються, оскільки 18.05.2013 року, при наданні позивачу іншого ноутбуку „Hewlett Packard", модель Pavilion g7-2277er, працівником ТОВ „АЛЛО" - ОСОБА_3 було заповнено нижню частину заяви про передачу товару до сервісного центру для проведення діагностики та обслуговування від 21.04.2013 року „задоволення вимог споживача при наявності істотних недоліків".

Вирішуючи дану справу, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що він не мав можливості тривалий час задовольнити свої права споживача та отримати якісній товар, тому діями відповідача йому також заподіяна моральна шкода, оскільки невиконання відповідачем законних вимог позивача заподіяло йому моральні страждання, що виразилося у втраті психічної рівноваги та спокою, позбавило його можливості користуватися придбаним ноутбуком у той час, коли він був йому вкрай потрібен для роботи, а численні безрезультатні візити до магазину „АЛЛО", що супроводжувалися спорами, сварками, та інколи просто хамством з боку працівників магазину, на що витрачалось багато нервів, не пройшли для нього без наслідків, оскільки стан його здоров'я значно погіршився, він почав погано спати, швидко втомлюватися, став нервовим та дратівливим, постійно відчував головний біль, внаслідок чого йому довелось звернутися до лікаря та витрачати грошові кошти на призначені йому ліки.

Згідно з витягом з амбулаторної карти, позивач ОСОБА_2 знаходився на амбулаторному лікуванні у терапевтичному відділенні КУ „Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" з діагнозом „вегето-судинна дистонія за змішаним типом".

Ці обставини в судому засіданні повністю підтвердив допитаний судом свідок ОСОБА_4, який є батьком позивача та проживає з ним в одній квартирі.

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди внаслідок неправомірних дій працівників ТОВ „АЛЛО".

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України „Про захист прав споживачів".

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", при вирішенні справ про захист прав споживачів суди мають виходити насамперед із положень Закону України „Про захист прав споживачів".

Відповідно до ст.2 Закону України „Про захист прав споживачів", законодавство про захист прав споживачів складається з Закону України „Про захист прав споживачів", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів", недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України „Про захист прав споживачів", гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів", за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1, 9 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів", у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Статтею 1 Закону України „Про захист прав споживачів" встановлено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів", у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів", за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів", за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

З системного аналізу ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів" вбачається, що вимоги споживача про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми та про заміну товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця, може бути викладена споживачем як в письмовій, так і в усній формі.

Статтею 4 Закону України „Про захист прав споживачів" встановлені права споживачів під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, зокрема право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.22 вищезазначеного Закону, захист прав споживачів, передбачений законодавством здійснюється судом.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів" та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За змістом ст.1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, заподіяних фізичній чи юридичний особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд керується відповідно до вимог ст.23 ЦК України, ступенем страждань та ступенем наслідків з врахуванням принципів розумності та справедливості.

В судовому засіданні позивач довів, що діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо грошового еквіваленту такої шкоди, суд керується положеннями ст.23 ЦК України та, враховуючи характер неправомірних дій відповідача та душевних страждань позивача, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, визнає адекватним стражданням позивача моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн. та вважає за необхідне стягнути її з ТОВ „АЛЛО" на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача діями відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ „АЛЛО" про захист прав споживачів шляхом стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за затримку виконання вимоги про надання аналогічного товару належної якості та затримку усунення недоліків понад установлений строк, стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 344,10 грн.

На підставі викладеного і керуючись Законом України „Про захист прав споживачів", ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЛО" (адреса місцезнаходження : 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, буд.15-А, корпус 2, код ЄДРПОУ : 30012848, р/р 26005101486001 в ПАТ „Альфа -банк" у м.Києві, МФО : 300346) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 3.12.2003 року, ідентифікаційний номер : НОМЕР_2, що зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1, :

1) матеріальну шкоду в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 77 коп. ;

2) неустойку у розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 87 коп. ;

3) моральну шкоду в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЛО" (адреса

місцезнаходження : 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Барикадна, буд.15-А, код ЄДРПОУ : 30012848, р/р 26005101486001 в ПАТ „Альфа -банк" у м.Києві, МФО : 300346) судовий збір в сумі 344 (ториста сорок чотири) грн. 10 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Н.А.Ільченко

27.09.2013