Постанова № 33874321, 26.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 року Справа № 812/7862/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

в присутності представників сторін:

від позивача: Донченко Т.В.,

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафу у розмірі 1700 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекціі з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафу у розмірі 1700 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в адміністративному позові зазначив, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про рекламу» Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області проводила процедуру притягнення до відповідальності порушника Закону України «Про рекламу» фізичної-особи підприємця ОСОБА_3.

18 березня 2013 року на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_1, який належить фізичні особі - підприємцю ОСОБА_3 спеціалістом Інспекції зафіксовано ознаки порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», а саме, у рекламі про зниження цін на продукцію відсутня інформація про дату початку та закінчення проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни. Про порушення відповідачем законодавства про рекламу, спеціалістом Інспекції складений протокол № 16 від 18.03.2013. Рішенням від 18.03.2013 № 16 розпочато справу про порушення законодавства України про рекламу відносно ФОП ОСОБА_3 Розгляд справи було призначено на 01.04.2013 з 09:00 до 11:00 години, про що на адресу відповідача 18.03.2013 був направлений рекомендований лист № 507/1-5/4. У вказаному листі відповідачу було запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Лист був направлений на адресу, яка булла вказана у свідоцтві про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців (дата та номер запису про включення відомостей до ЄДР - 02.12.1999 за №23820170000007222). Фізичній особі - підприємцю було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно до ч. 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян. На засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відповідач не з'явилася, необхідні документи не надала, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявляла, про що був складений протокол №16 від 01.04.2013. За порушення п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на відповідача накладено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Рішення від 01.04.2013 № 00016 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, надіслано відповідачу рекомендованим листом 09.04.2013. На сьогоднішній день рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідачем не виконано.

В зв'язку з чим позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 штраф у розмірі 1700 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, пояснила, що підтверджує той факт, що дійсна була реклама на фасадній стороні магазину про зниження цін на продукцію магазину, але це відносилось до іншого підприємства, який орендував це приміщення до неї. Вона бачила це та не звернула увагу на цю рекламу у зв'язку із тим, що переїзджала до цього приміщення. Ніяких документів від інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області вона не отримувала у зв'язку із тим, що зараз перебуває в декреті і у неї немає часу йти за листами на пошту. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та

інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при

вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи

відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 18 березня 2013 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3 у АДРЕСА_1, зафіксовано ознаки порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3, відсутня інформація про дату початку та закінчення знижок цін. Зазначені порушення зафіксовані у протоколі №16 про порушення законодавства про рекламу (а.с.9), на підставі котрого позивачем було вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_3 за ознаками порушення ч. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу" та призначено розгляд справи на 01 квітня 2013 року з 09:00 до 11:00 години, що підтверджується рішенням №16 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 18 березня 2013 року.(а.с.10).

Про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної-особи підприємця ОСОБА_3, останню було повідомлено листом від 18.03.2013 за №507/1-5/4 (а.с.11), направлений на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. У вказаному листі ФОП ОСОБА_4 було запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість розповсюдженої реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Підприємцю було доведено, що ненадання документів, щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно статті 27 Закону України "Про рекламу" у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян. Відповідно до протоколу №16 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу на засідання розгляду справи ФОП ОСОБА_3 не з'явилася, вимоги викладені у листі інспекції від 18.03.2013 №507/1-5/4, про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, суб'єктом господарювання не виконано, інформацію не надано, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу». Звернень щодо перенесення терміну розгляду справи до Інспекції не надходило (а.с.12). За порушення п. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на ОСОБА_3, було накладено штраф у розмірі 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) рішенням від 01.04.2013 № 00016 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (а.с.13). Зазначене рішення було направлено суб'єкту господарювання листом з повідомленням від 09.04.2013 за №668/1-5/4.(а.с.13).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу державних органів, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Державні органи зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до вимог частини 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Відповідно до п. 18 вказаного Порядку передбачено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до відповіді Українського державного підприємства поштвого зв'язку «Укрпошта» надане на звернення начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 01.08.2013 №02-51/466 на №1471/1-4/6 від 11.07.2013 «Про вручення поштового відправлення», поштові відправлення, що направлялись позивачем на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця поверталися до Інспекції за неодержанням листа протягом місяця.(а.с. 8,22).

Оскільки поштові відправлення, що відправлялись на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію з листом від 18.03.2013 за №507/1-5/4 та рішенням №00016 від 01 квітня 2013 року повернулися на адресу позивача без вручення з незалежних від Інспекції причин, суд приходить до висновку, що зазначений лист та рішення вручено відповідачу належним чином.

Рішення №00016 від 01 квітня 2013 року відповідачем не оскаржувалося і на час розгляду справи є чинним.

Відповідно до п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Оскільки відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1700 грн., яка станом на дату вирішення справи є несплаченою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафу у розмірі 1700 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (індентифікаційний код НОМЕР_1) штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень до Державного бюджету Ленінського району м. Луганська, УДКС у Луганській області, МФО 804013, р/р 31115106700006, ін. код 37991503, код плат 21081100, символ 106 відповідно до рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 01.04.2013 №00016 .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 жовтня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова