Постанова № 33874274, 26.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2013 року Справа № 812/7466/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Гришиної О.Ю.,

та

представників сторін:

від позивача - Повідайчик І.В.,

від відповідача - Щавинська Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу ШУ «Луганське» про стягнення суми податкового боргу в загальному розмірі 600459,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу ШУ «Луганське» про стягнення суми податкового боргу в загальному розмірі 600459,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив.

Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 та знаходиться на обліку як основний платник податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську з 06.06.2003, у ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Головного правління Міндоходів у Луганській області знаходиться на обліку як платник окремих податків, а саме з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, з земельного податку з юридичних осіб, з земельного податку з юридичних осіб (с. Ювілейне) та з плати за користування надрами для видобування корисних копалень загальнодержавного значення. Відокремлений підрозділ ШУ «Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля» є відокремленим підрозділом ДП Луганськвугілля» та не є юридичною особою.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ВП ШУ «Луганське» ДП Луганськвугілля» станом на 15.07.2013 року утворився податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, з земельного податку з юридичних осіб, з земельного податку з юридичних осіб (с. Ювілейне) та з плати за користування надрами для видобування корисних копалень загальнодержавного значення на загальну суму 600459 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства, платнику податків автоматично нараховувалась пеня, що обліковується по особовому рахунку на суми існуючої заборгованості на певну дату у розмірі 133467,67 грн.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань Вп ШУ «Луганське» ДП «Луганськвугілля», було направлено податкову вимогу №217 від 07 квітня 2011 року.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу ШУ «Луганське» заборгованість платника податків перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 4830,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 56615,93 грн., з земельного податку з юридичних осіб (с. Ювілейне) у розмірі 155750,48 грн., з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 383262,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічні, викладеному в позові, просив задовольнити позивні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване 09.04.2003 року виконавчим комітетом Луганської міської ради (а.с.11).

За відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 600459,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У разі якщо місце обліку платника плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноваженої особи, визначеної відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, таким платником та уповноваженою особою подається копія податкового розрахунку до органу державної податкової служби за місцем обліку такого платника та уповноваженої особи. (п. п. 263.11.2 п. 263.11 ст. 263 ПК України).

Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл. . (п. п. 263.11.3 п. 263.11 ст. 263 ПК України).

Відповідно до п.п. 263.12.1 п. 263.12 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг по платі за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення у розмірі 266180,90 грн., який виник за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин за №9066798417 від 29.10.2012, № 9066806558 від 29.10.2012, №9086419636 від 04.02.2013, №9086419723 від 04.02.2013 за 3 та 4 квартали (а.с.33-36), податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 49001,60 грн., який виник за відповідачем через несплату самомтійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з плати за землю за №9006423947 від 17.02.2012 за 2012 рік, №9006321800 від 14.02.2013 за 2013 рік (а.с.24-27). Також сума податкової заборгованості по платі за користування надрами для видобутку корисних копалин та з земельного податку підтверджується розрахунком суми податкового боргу станом на 15.07.2013, довідкою про суми податкового боргу платника податків, та обліковою карткою платника. (а.с.14-18, 54-105).

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 263.12 статті 263, та пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Згідно із п.п 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу державною податковою інспецією в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області за несвоєчасну сплату суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, з земельного податку з юридичних осіб, з плати за користування надрами для видобутку корисних копалень загальнодержавного значення було нараховано пеню, яка за період з 17.09.2012 по 15.07.2013 складає 133467,67 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, довідкою про суми податкового боргу платника поадктів та обліковою карткою платника.(арк. Справи 14-18, 54-105).

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 07 квітня 2011 року № 217 з повідомленням суми податкового боргу в загальній сумі 640036,01 грн., яку отримано відповідачем особисто 19.04.2011, що підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштвого відправлення. (а.с.37).

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкової вимоги в установленому законом порядку).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу у розмірі 600459, 00 грн. відповідачем визнана та на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу ШУ «Луганське» про стягнення суми податкового боргу в загальному розмірі 600459,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу ШУ «Луганське», ідентифікаційний код 32473323, заборгованість платника податків перед бюджетом з усіх рахунків у банках обслуговуючих платника податків з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробтної плати у розмірі 4830,00 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять гривень 00 копійок), код платежу 11010100, р/р 33212800700009; з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 56615, 93 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 93 копійки), код платежу 13050100, р/р

33218811700003; з земельного податку з юридичних осіб (с. Ювілейне) у розмірі 155750, 48 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 48 копійок), код

платежу 13050100 р/р 33212811700009; з плати за користування надрами для видобування корисних копалень загальнодержавного значення у розмірі 383262, 59 грн. (триста вісімдесят три гривні двісті шістдесят дві гривні 59 копійок), код платежу 13030100 р/р 33116366700003. Утримувач УДКСУ у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 жовтня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова