Рішення № 33874090, 27.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 2-657/11

Провадження № 2/522/1153/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 288 від 27 липня 2007 року та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про визнання договорів про внесення змін до кредитного договору недійсними та перерахування заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" 10 грудня 2009 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №288 від 27.07.2007 року.

Позивач неодноразово доповнив та уточнив позовні вимоги, 18 березня 2013 року в останнє уточнив позовні вимоги та просить стягнути з ОСОБА_1 (65023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 29.03.1996 р.) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитним договором №288 від 27.07.2007р., який укладений ОСОБА_1 з АТ "ІМЕКСБАНК", що. становить:

- 1564312,47 дол. США (один мільйон п'ятсот шістдесят чотири тисячі триста дванадцять доларів США 47 центів) - заборгованість за кредитом, з нарахованими відсотками,

- 1504743,36 грн. (один мільйон п'ятсот чотири тисячі сімсот сорок три гривні 36 копійок) - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань (еквівалент 188340,15 доларів США), за період з 26.01.2009 р. по 11.03.2010 р. та з 19.12.2011 р. по 19.12.2012 р., та судові витрати: 1700,00 грн. - судовий збір, 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

Мотивує вимоги тим, що 18 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір Кредитний договір № 221 згідно умов якого останньому було видано кредит у сумі 500 000,00 доларів США для тимчасового користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання зі сплатою 13 % річних. З 2009 року по теперішній час позичальник в порушення умов договору не сплачує заборгованість за кредитом, відсотками та іншими платежами.

26 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору № 288 від 27.07.2007р., укладений між сторонами 20 жовтня 2008 року та договір про внесення змін до договору кредиту № 288 від 27.07.2007 року, укладений 29 .10.2008 року; зобов'язати банк здійснити розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором кредиту № 288 від 27.07.2007 року із урахуванням відсоткової ставки за договором на рівні 13 % річних.

Мотивує вимоги тим, що між ним та банком був укладений кредитний договір, відповідно умов якого він отримав грошові кошти зі сплатою 13 % річних з кінцевою датою погашення 26 липня 2010 року. В зв'язку з ростом цін на ринку кредитних ресурсів та збільшення рівня інфляції процентна ставка за користування кредитом банком була збільшена процентна ставка на 22 % річних, в разі відмови від підписання доповнень до договору на цих умовах він повинен повернути негайно кошти. В зв'язку з цим він був вимушений погодитись на підписання додаткової угоди до договору щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором, які були укладені в порушення вимог чинного законодавства.

Справи за вищевказаними позовами банку були об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.

Ухвалою суду від 27.03.2013 року по даній справі була призначена економічна експертиза проведення якої було доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, а справу провадженням було зупинено до надходження висновку експертизи.

Ухвалою судді від 10 липня 2013 року провадження по справі відновлено, в зв'язку з тим, що експертиза не сплачена, матеріали цивільної справи експертизи були повернуті в суд без проведення експертизи.

В судовому засіданні представник ПАТ «ІМЕКСБАНК» позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволені зустрічного позову відмовити. Пояснив, що 29.10.2008 року сторони уклали Договір щодо внесення змін до Кредитного договору №288, яким встановлено новий Графік погашення суми основної заборгованості, а саме: 25-го числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 р. по травень 2009 р. включно, позичальник сплачує по 5000,00 доларів США щомісячно, 27 липня 2009 р. позичальник сплачує 385 000 доларів США, а 26 липня 2010 р. - 400 000 доларів США зі сплатою 22 (двадцяти двох) процентів річних. В зв'язку з тим, що договір про встановлення 22 % річних був підписаний сторонами, тому має юридичну силу та сума заборгованості виходячи з цього розміру % підлягає стягненню.

ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні первісний позов не визнали в частині наявності суми основного боргу та інших платежів відповідно до розрахунків стосовно процентної ставки 22 % річних, просили задовольнити зустрічний позов. Пояснили, що в дійсності між відповідачем та банком був укладений кредитний договір та додаткові угоди до нього. ОСОБА_1 підтвердив факт отримання кредиту та існування заборгованості, пояснив, що до 2009 року повертав кредитні кошти. Однак він не згодний зі зміною процентної ставки з 13 % до 22 % річних.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що первісні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Акціонерний Комерційний Банк "ІМЕКСБАНК", назву якого змінено згідно вимог Закону України „Про акціонерні товариства" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ІМЕКСБАНК", 27 липня 2007 року на підставі договору кредиту №288 надав громадянину України ОСОБА_1 кредит у сумі 820 000,00 (вісімсот двадцять тисяч) доларів США, на поточні потреби, зі сплатою 13% річних, з кінцевою датою погашення кредиту 26 липня 2010 року.

Надання кредитних коштів здійснено АТ „ІМЕКСБАНК" шляхом видачі готівки відповідачу з каси банку, що підтверджується наданою банком випискою за рахунком від 30.07.2007 р. та заявою на видачу готівки, що також підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_1.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору №288 від 27.07.2007 р. кредит надано ОСОБА_1 з кінцевим терміном погашення 26 липня 2010 року, зі сплатою основної суми заборгованості за наступним графіком: 25.07.2008 р. - 270 000 дол. США, 27.07.2009 р. - 270000 дол. США, 26.07.2010 р. - 280 000 дол. США. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті, в якій наданий кредит, щомісячно з 15 по 20 число місяця, починаючи з серпня 2007 р., згідно Графіку.

Між сторонами неодноразово укладались угоди щодо змін умов Кредитного договору № 288.

29.10.2008 року сторони уклали Договір щодо внесення змін до Кредитного договору №288, яким встановлено новий Графік погашення суми основної заборгованості, а саме: 25-го числа кожного місяця, починаючи з листопада 2008 р. по травень 2009 р. включно, позичальник сплачує по 5000,00 доларів США щомісячно, 27 липня 2009 р. позичальник сплачує 385 000 доларів США, а 26 липня 2010 р. - 400 000 доларів США зі сплатою 22 (двадцяти двох) процентів річних.

До 01 січня 2009 року ОСОБА_1 виконував свої зобов'язання за Кредитним договором №288 зі сплати кредиту та відсотків за користування ним, згідно нового Графіку. Однак, з січня 2009 року ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання зі своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами (останній платіж по кредиту був 26.12.2008 р.).

Вказана обставина була підтверджена ОСОБА_1 в судовому засідання під час розгляду справи.

Відповідно до наданого АТ „ІМЕКСБАНК" розрахунку заборгованості, а також банківських виписок заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №288 від 27.07.2007 р., разом з неустойкою за період з 26.01.2009 р. по 11.03.2010 р. та з 19.12.2011 р. по 19.12.2012 р., складає:

- 1564312,47 доларів США - заборгованість за кредитом, з нарахованими відсотками,

- 1504743,36 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань (еквівалент 188340,15 доларів США), за період з 26.01.2009 р. по 11.03.2010 р. та з 19.12.2011 р. по 19.12.2012 р.,

АКБ "ІМЕКСБАНК" надсилав на адресу ОСОБА_1 лист від 11.02.2009 р. за вих. №725 про необхідність належного виконання умов Договору кредиту, своєчасну сплату платежів та погашення наявної простроченої заборгованості в розмірі 19 690,45 доларів США (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дол. США, 45 центів), що склалась на той час. Однак, вимоги банку позичальником виконано не було.

Відповідно до п. 4.1, 4.2. договору кредиту № 288 від 27.07.2007 р. в разі прострочення Позичальником строків сплати відсотків, а також прострочки строків повернення кредиту Позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до п. 4.4. договору кредиту № 288 від 27.07.2007р. у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань, зокрема, прострочення строків повернення кредиту та нарахованих відсотків, протягом більше п'яти днів Кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора. Повернення кредиту здійснюється Позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення.

АКБ "ІМЕКСБАНК" керуючись підпунктом 3.2.8. та пунктами 4.2., 4.4. Договору кредиту, надіслав Відповідачу лист вих. №4617 від 03.11.2009 р., в якому визнав термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагав від Відповідача сплатити загальну суму заборгованості, яка станом на 03.11.2009 р., складала 964 275,94 доларів США та 132853,70 гривень, а також сплатити пеню, нараховану на прострочену заборгованість за кредитом та відсотками, на день оплати. Ці вимоги банку виконані Позичальником не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання за кредитним договором №288 ОСОБА_1 не виконуються, погашення кредиту та сплата відсотків у встановлений кредитним договором термін не відбувається.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Акціонерному комерційному банку „Імексбанк" 03.10.2002 року було надано дозвіл №157 - 2 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність", згідно з додатком до цього дозволу, яким визначено перелік операцій, які має право здійснювати Акціонерний комерційний банк „Імексбанк", у тому числі операції з валютними цінностями: неторговельні операції з валютними цінностями, ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів - нерезидентів у грошовій одиниці України, ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті, ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) у грошовій одиниці, відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках, операції з банківськими металами на валютному ринку України, операції з банківськими металами на міжнародних ринках, інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках; Депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

В подальшому аналогічні дозвільні документи були видані Публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК" (правонаступнику Акціонерного комерційного банку „Імексбанк").

Таким чином, ОСОБА_1 (Позичальник) істотно порушив норми Закону та умови договору кредиту №288 від 27.07.2007 року, не виконавши взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту разом з нарахованими відсотками та іншими платежами, передбаченими Договором, ці грошові кошти підлягають стягненню з Позичальника.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості із урахуванням 22 процентів річних та застосування 13 % річних, оскільки 29.10.2008 року угодою між сторонами було досягнення про сплату 22 % річних.

Крім того, відповідно статті 88 ЦПК України, публічному акціонерному товариству "ІМЕКСБАНК", на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати в пропорційному порядку по сплаті судового збору в розмірі 1700 гривень та витрати по інформаційно - технічному розгляду справи в розмірі 120 гривень.

При цьому, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсний правочин - це правочин, що не відповідає вимогам закону. Він породжує не ті права і обов'язки, яких бажали його учасники, а правові наслідки, котрі передбачені у законі. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Верховного Суду України, про що вказав в постанові від 6 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Згідно листа Верховного Суду України від 24.11.2008 „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсним" під тяжкими обставинами слід розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, соціальне чи інше становище, а його крайні форми. Такими обставинами можуть бути важка хвороба особи чи її близьких, смерть годувальника, крайня нужденність сім'ї, загроза втратити заставне житло, надзвичайна низька винагорода за виконану роботу або надану послугу, порівняно з вартістю відчужуваної речі, та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідно терміново укласти цей правочин. При цьому згідно ст. 233 ЦК України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

Отже, при підписанні правочину сторони досягли згоди по всім істотним умовах і уклали його в необхідній формі (письмовій). Договори про внесення змін в кредитний договір №288 не суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи ОСОБА_1 наведені в обґрунтування своїх вимог за зустрічною позовною заявою не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Так, в порушення ст. 60 ГПК України ОСОБА_1 не доведено, що спірні договори укладені під впливом тяжких обставин, шляхом обману або під тиском.

Таким чином, підстави для визнання недійсним спірних договорів відсутні, так як позичальником не доведено, що ці договори суперечить вимогам закону чи укладені з недотриманням вимог ст. 203 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що кредитний договір № 288 та договори про внесення змін до нього укладені ОСОБА_1 добровільно та підписанні сторонами на підставі домовленість по всіх істотних умовах. Свої зобов'язання по кредитному договору №288 від 27.07.2007 кредитор виконав у повному обсязі надавши кошти позичальнику, а позичальник порушує умови договору та не повертає кошти в зазначені строки та на підставі узгодженої процентної ставки 22 % річних.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (65023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 29.03.1996 р.) на користь публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитним договором №288 від 27.07.2007р., який укладений ОСОБА_1 з АТ "ІМЕКСБАНК", що. становить:

- 1564312,47 дол. США (один мільйон п'ятсот шістдесят чотири тисячі триста дванадцять доларів США 47 центів) - заборгованість за кредитом, з нарахованими відсотками,

- 1504743,36 грн. (один мільйон п'ятсот чотири тисячі сімсот сорок три гривні 36 копійок) - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань (еквівалент 188340,15 доларів США), за період з 26.01.2009 р. по 11.03.2010 р. та з 19.12.2011 р. по 19.12.2012 р.,

та судові витрати:

-1700,00 грн. - судовий збір,

-120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про визнання договорів про внесення змін до кредитного договору недійсними та перерахування заборгованості за договором кредиту.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Приморського районного

суду міста Одеси Чернявська Л.М.

27.09.2013