Постанова № 33869524, 24.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року ( 10 год. 39 хв.) Справа № 808/7029/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників

від позивача Ретівов І.О.

від відповідача Харламова О.О.

Суслова В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092800 від 14.08.2013

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092800 від 14.08.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092800 від 14.08.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях. Вважає прийняте податкове повідомлення - рішення правомірними. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Зеніт» за квітень 2013 року, за результатами якої складений Акт перевірки № 41/28-00/00130872 від 25.07.2013, яким встановлено порушення вимог:

- п. п. 14.1.181 ст.14, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» занижено податок на додану вартість на загальну суму 83 480,00 грн. за квітень 2013 року.

На підставі Акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000092800 від 14.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 83 480,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 41 740,00 грн.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Зеніт" (код ЄДРПОУ 21922637).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Зеніт» (Постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів № 26 від 15.02.2013р., предметом якого передбачено, що Постачальник зобов'язується у 2013 році поставити Покупцю товари, зазначені в специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари, а саме вентилі, крани, клапани та подібні вироби (далі - товар, товари) 2012 - 2013 років виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Транспортні послуги входять у вартість товару. Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних. Право власності на товар виникає у Покупця в момент підписання видаткових накладних. Постачальник надає Покупцю одночасно з товаром, що поставляється, видаткову накладну на товар, податкову накладну, сертифікат якості, товаротранспортні накладні за формою №1-ТН.

Господарська операція згідно договору на суму 500 880 грн. відбулася у квітні 2013 року, що підтверджується первинними та іншими документами, а саме: видатковою накладною №1 від 08.04.2013, податковою накладною №1 від 08.04.2013, рахунок фактура №ЗН 504-13/1 від 08.04.2013, сертифікатами відповідності та паспортами на продукцію, які містяться в матеріалах справи.

Продукція була ввезена на територію підприємства та оприбутковані на склад для подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджено відміткою у журналі обліку руху автотранспортних засобів на території підприємства від 08.04.2013р., товарно транспортною накладною №263 від 08.04.2013р. та прибутковим ордером №55000002102 від 08.04.2013р., що підтверджується матеріалами справи.

Розрахунки за вищевказаним договором були проведені у повному обсязі, що підтверджуються платіжним дорученням №10584 від 06.06.2013р. Тобто, позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської операції, надано всі первинні документи за договором.

Також, слід зазначити, що закупівля товару проводилася через конкурсні торги, документація з проведення позивачем конкурсних торгів додана до матеріалів справи.

Крім того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Зеніт" виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг, тому податкова накладна виписана на адресу позивача не може бути підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Данні обставини підтверджуються отриманими відповідями на письмові запити СДПІ, а саме лист УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровської області від 24.07.2013р. №14/ЗЦНП-1571 яким повідомлено СДПІ про відсутність у ТОВ "Зеніт" автотранспорту, а також листом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровської області від 15.08.2013р. №6973/13-11 про відсутність на підставі права власності або оренди земельної ділянки ТОВ "Зеніт".

У зв'язку з наведеним, Відповідачем фактично не визнаються дійсними первинні документи, надані до перевірки, що підтверджують здійснення господарських операцій та фактичний рух товарів (податкові і видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури та прибуткові ордери).

З цього приводу суд зазначає, що відсутність власних транспортних засобів, не свідчить про відсутність орендованих транспортних засобів, або договорів транспортних послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Проти того, що у позивача були наявні документи які надають йому право на нарахування податкового кредиту відповідачем в акті нічого не зазначено, підставою для висновку щодо встановленого порушення позивачем норм п. 198.3 ст.198 та п.п. 200.1, 200.2 ст.200 ПК України було відсутність доказів придбання товару.

У судовому засіданні факт придбання товару був встановлений та доведений відповідними доказами, отже позивач правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Зеніт» у квітні 2013 року.

Крім того, позивач та ТОВ «Зеніт» є зареєстрованими юридичними особами, мають свідоцтво платника податку на додану вартість та відповідні дозвільні документи для здійснення господарської діяльності. Окрім того, основним видом діяльності ТОВ «Зеніт» неспеціалізована оптова торгівля, виробництво кранів і клапанів, що підтверджує реальність здійснення господарської операції з поставки клапанів.

Щодо використання інформаційних баз даних ДПІ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним засобом встановлення обставин та висновків про наявність порушень податкового законодавства були зроблені на підставі співставлення реєстраційних даних, наведених в інформаційній базі. Однак, слід зазначити, що такі дані не є достатнім доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.

Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на стан контрагента ТОВ «Зеніт» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Пунктом 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі виконавчий орган).

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не міститься запису про відсутність ТОВ «Зеніт» за місцезнаходженням.

Відповідно до статті 47 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно сформував податковий кредит з ПДВ за квітень 2013р. по взаємовідносинах з ТОВ «Зеніт» на загальну суму 83 480 грн. 00 коп., в результаті чого відсутнє заниження податку на додану вартість на загальну вартість 83 840 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092800 від 14.08.2013, яке винесено Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Стягнути з Державного Бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 1253 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі виготовлено 01.10.2013.

Суддя О.В. Конишева