Постанова № 33869520, 16.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року (11 год. 21хв.)Справа № 808/2504/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М.Муха

за участю представників

від позивача - Вініченко С.В.

Прошина С.В.

від відповідача - Ратієв Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: 1.- Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

2.- Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжя Запорізької області

про: стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2012 року

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» ( далі - позивач) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач 1) та Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжя Запорізької області (далі - відповідач 2) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190-а), яка виразилася у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК,» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, у розмірі 15 041 248,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заявив клопотання про заміну відповідача 1, оскільки 03.06.2013 відбулася державна реєстрація юридичної особи - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка є правонаступником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя. Враховуючи вищевикладене, суд на місці ухвалив замінити відповідача 1 Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя її правонаступником - Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, свої вимоги обґрунтовує тим, що ним була подана до відповідача 1 податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2012 року, разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої бюджетному відшкодуванню підлягають 21 667 449,00 грн.

Відповідачем 1 була проведена перевірка позивача (акт перевірки № 363/26-0/00186542 від 18.09.2012).

За результатами перевірки було зменшено суму бюджетного відшкодування заявлену позивачем до повернення на 6 626 251 грн. решта суми заявленої до бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012, у розмірі 15 041 248 грн. не була зменшеною за результатами перевірки позивача, таким чином вважається підтвердженою.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що СДПІ у м. Запоріжжі було підтверджено зазначену суму бюджетного відшкодування, про що складено відповідний реєстр, що є додатком до заперечення.

Як зазначив відповідач 1, подальше підтвердження суми бюджетного відшкодування відбудеться за погодженням з Міністерством доходів і зборів України. Після отримання відповідного підтвердження, зазначена сума бюджетного відшкодування буде перерахована на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, відповідач 1 вважає, що ним здійснено всі заходи для підтвердження суми бюджетного відшкодування за червень 2012р., тобто відсутні підстави для визнання протиправними дій СДПІ у м. Запоріжжі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також представником відповідача 2 до суду були надіслані пояснення, в яких відповідач 2 зазначає, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування з бюджетного рахунка платника податку сум бюджетного відшкодування, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Також представник відповідача 2 зазначає, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 041 248,00 грн. по декларації за червень 2012 року на користь ПАТ "Запорізький завод феросплавів" Управлінням не проводилось.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №100335740.

Судом встановлено, що позивачем до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подана декларація з ПДВ за червень 2012 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету на рахунок платника у банку, в розмірі 21 667 499,00 грн.

Вказана декларація була направлена на адресу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів 19.07.2012 та в подальшому прийнята як податкова звітність.

Так, у відповідності із п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

На виконання наведеного положення податкового кодексу позивачем до декларації з ПДВ за червень 2012 року було додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням банківських реквізитів для перерахування грошових коштів.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних Днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем 1 за результатами перевірки позивача було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та сумами податкового кредиту з ПДВ за травень та червень 2012 року та суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника в банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2012 року № 363/26-0/00186542 від 18.09.2012 року.

В Акті перевірки Відповідачем 1 були зроблені висновки про порушення Позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 та п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та виніс податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012:

- № 0000510026 яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 6 626 251,00 та нараховані штрафні санкції в розмірі 3 313 125,00 грн.;

- № 0000520026 яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 6 626 251,00 грн. та червень 2012 року на суму 7 251 784,00 грн., тобто на загальну суму 13 878 035,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки № 363/26-0/00186542 від 18.09.2012 та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012 провадження в зазначеній адміністративній справі зупинено до набрання законної сили Постанови в іншій адміністративній справі № 0870/7990/12.

Як вбачається із наведеного, за результатами перевірки позивача відповідачем 1 було зменшено суму бюджетного відшкодування на 6 626 251 грн. Решта суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року, заявленої позивачем у розмірі 15041248 грн. не була зменшена за результатами перевірки, таким чином вважається підтвердженою, про що було складено відповідний реєстр, який доданий до матеріалів справи.

Слід зазначити, що до теперішнього часу позивачем не отримано грошових коштів в рахунок бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з цього податку за червень 2012 року.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Акт перевірки був складений 18.09.2013 та отриманий позивачем 19.09.2013, про що сторони не заперечували, відповідно висновок із зазначенням суми у розмірі 15041248 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, повинен був бути направлений відповідачем1 у п'ятиденний строк після закінчення перевірки.

Відповідач 1, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Про те, що такий висновок направлений не був не заперечує відповідач 1 та зазначено відповідачем 2 у поясненнях до адміністративного позову від 17.04.2013.

В запереченнях відповідач 1 зазначає, що подальше підтвердження суми бюджетного відшкодування відбудеться за погодженням з Міністерством доходів і зборів України.

З приводу цього, суд вважає за необхідне зазначити, що таке погодження з Міністерством доходів і зборів України не передбачено, а ні Податковим кодексом України, а ні Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (Постанова КМ №39 від 17.01.2011).

В даному випадку, враховуючи вказані вище обставини, у Відповідача 1 були відсутні правові підстави для відмови у наданні висновку про відшкодування позивачу за червень 2012 року, оскільки сума бюджетного відшкодування з ПДВ 15 041 248 грн. не була зменшена за результатами проведеної перевірки і таким чином вважається підтвердженою.

Відповідач 1 не повідомляв Позивача про направлення чи не направлення на адресу органу казначейства висновку про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року. Тим не менше та обставина, що позивачем до теперішнього часу не отримало грошових коштів на свій рахунок свідчить про порушення вимог законодавства щодо встановленого порядку відшкодування з держаного бюджету сум надмірно сплаченого ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що не направлення висновку відповідачем 1 до відповідача 2 свідчить про бездіяльність відповідача 1.

В свою чергу п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України ( в редакції на момент виникнення правовідносин) передбачає, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума бюджетного відшкодування позивачу по декларації за червень 2012 року не була перерахована на розрахунковий рахунок Позивача в зв'язку із тим, що Відповідач 1 не надав до органу казначейства відповідний висновок, що призвело до порушення майнових прав та інтересів Позивача.

У поясненнях відповідача 1 від 13.09.2013 зазначає, що Законом України від 04.07.2013 №407-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» доповнено підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» п.19, а саме: установити, що до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, видають платнику податку, який подав до такого контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом видачі у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 цього Кодексу, фінансових казначейських векселів строком обігу до п'яти років з дохідністю на рівні 5 відсотків річних.

З цього приводу суд зазначає наступне.

По-перше, позивач повинен подати до контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, що свідчить про право, а ні обов'язок позивача обрати такий спосіб відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість.

По-друге, для того, щоб отримати фінансовий казначейський вексель, відповідач 1 повинен направити до відповідача 2 висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що не було зроблено відповідачем 1.

У судовому засіданні позивач не зазначав про те, що бажає скористатися своїм правом на отримання фінансового казначейського векселя. На позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Відповідно до п. 200.17 ст.200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинна діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку як то передбачено положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, яка виразилася у ненаданні до органу казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за червень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України в Запорізькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 15 041 248 (п'ятнадцять мільйонів сорок одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судовий збір у розмірі 2 328, 41 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 23.09.2013.

Суддя О.В. Конишева