Постанова № 33869451, 23.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВАP>

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 809/2060/13-а

14 год. 35 хв. м. Івано-Франківськ

ass="fs43">

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого Гундяка В.Д.

при секретарі Боднар В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі до Публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (далі – позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Живиця" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не сплатив єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який підлягав сплаті за березень 2013 року в розмірі 3575,47 гривень, а тому згадані кошти слід стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправленнь. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, згідно положень ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, хоча і не прибули всі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, то відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступних мотивів

Судом встановлено, що 25.12.1996 року відповідач зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією, як юридична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Долинському районі, як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі по тексту Закон).

Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 1 частини 1 якої такими платниками визначені роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску.

Частина друга статті 6 визначає обов’язки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку боргу, дослідженого судом в якості письмового доказу по справі сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка самостійно нарахована відповідачем та підлягає сплаті за березень 2013 року становить 3575,47 гривень

Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону недоїмка визначена як сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 25 Закону встановлені заходи впливу та стягнення єдиного внеску.

Частиною четвертою статті 25 Закону визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абзац 1).

Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац 3).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (абзац 4).

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку (абзац5).

Абзац 6 частини четвертої статті 25 Закону передбачає, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Абзацом 5 частини 4 цієї ж статті Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити недоїмку по сплаті єдиного внеску та заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, судом відповідно до вищезазначених приписів чинного законодавства відповідачем не виконано обов’язку сплати єдиного внеску за березень 2013 року та станом на 10.06.2013 року допущено недоїмку з його сплати в розмірі 3575,47 гривень, яка підлягає до стягнення в судовому.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 67 Конституції України, керуючись ч.2 ст. 6, ч.8 ст. 9, ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Живиця" (код ЄДРПОУ 13652508) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі заборгованість з сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 3575 (три тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 47 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.