Ухвала суду № 33866575, 01.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:122/12170/13 Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д. № провадження:22-ц/190/4103/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Любобратцевої Н.І., суддів:Філатової Є.В., Іващенко В.В., при секретарі:Почотовій Я.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо - транспортною пригодою,

за апеляційною скаргою ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернулася в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 з позовом до ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія», ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення моральної та матеріальної шкоди спричиненої дорожньо - транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 водій ОСОБА_9, керуючи маршрутним автобусом «БОГДАН А-06921», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Гагаріна, з боку вул. Кім у напрямку Бульвару Леніна, в м. Сімферополі, не впорався з керуванням, і допустив наїзд на двох пішоходів, її матір ОСОБА_10 і її неповнолітню дочку - ОСОБА_8 В результаті ДТП ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень померла в лікарні, донька отримала тяжкі тілесні ушкодження і знаходилася у лікарні більше семи місяців. За даним фактом було порушено кримінальну справу та постановою старшого слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУМВС України в АР Крим Куртімінова І.Е. від 14.11.2012 р. вказану кримінальну справу було закрито на підставі ст.6 п.2 КПК України. Внаслідок пережитого стресу, який виразився у душевних стражданнях як її, так і дочки, пов'язаних зі смертю матері та бабусі, а також страхом за життя доньки, вважає що їй і її дочці заподіяно моральну шкоду , яку вона оцінює 500000 грн., тобто по 250000 грн. кожній. Крім того, їй також завдано матеріальних збитків на загальну суму 27670 грн.43 коп., які вона просила також стягнути на її користь.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2013 року зазначений позов ОСОБА_7 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди 7776 грн., та неповнолітньої доньки ОСОБА_8 - 12814 грн. 84 коп., а всього 20590 грн. 84 коп. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди в сумі 2550 грн., та неповнолітньої доньки ОСОБА_8 2550 грн., а всього 5100 грн. Стягнуто з ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 77450 грн., та неповнолітньої доньки ОСОБА_8 17450 грн., а всього 94900 грн. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська Страхова група» на користь держави судові витрати в розмірі 605 грн. Стягнуто з ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» на користь держави судові витрати в розмірі 609 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині вимог щодо ТОВ «СТК» і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом зроблено невірні висновки щодо обставин справи, оскільки підприємство забезпечило всі необхідні вимоги законодавства щодо випуску для роботи на лінію технічно справного автобусу та водія, а тому моральна шкода у відповідності до цивільного кодексу України, повинна бути стягнута з особи, яку визнано винною у скоєнні ДТП. Крім того, підприємство вважає, що шкоду було заподіяно внаслідок непереборної сили, цей факт повинен був бути врахований при визначенні розміру, як матеріальної, так і моральної шкоди.

Іншими особами та з інших підстав рішення місцевого суду не оскаржено.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ТОВ «СТК» як власник джерела підвищеної небезпеки, а саме автобусу, яким управляв водій ОСОБА_9 на законних підставах, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, і ПАТ «СК «Українська страхова група», в якій застрахована цивільно - правова відповідальність ТОВ «СТК», повинні відшкодувати матеріальну та моральну шкоду потерпілим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Оскільки апелянтом рішення суду оскаржується лише в частині заявлених до нього позовних вимог, то колегія суддів законність і обґрунтованість судового рішення в іншій частині не перевіряє і не аналізує.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного автобусу «БОГДАН А-06921», власником якого є ТОВ «СТК», під керуванням ОСОБА_9 В результаті ДТП ОСОБА_10 загинула, а ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження. За цім фактом було порушено кримінальну справу № 12011004020171 за ч.2 ст. 286 КК України, а 14.11.2012 року постановою слідчого відділу розслідувань ДТП СУ ГУ МВС України в АРК Куртімінова І.Е. кримінальну справу закрито на підставі ст.6 ч.2 КПК України.

Відповідно до страхового полісу № ВЕ/7692023 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 серпня 2010 року ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» в ПАТ СК «Українська страхова група» застрахувала свою відповідальність, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є Д2 «Богдан А-06921, номерний знак НОМЕР_2. Строк дії полісу до 21 серпня 2011 р. (а.с.26).

Частинами 2, 5 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Зі змісту зазначеної правової норми слідує, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду незалежно від своєї вини. Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 6 своєї постанови № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки» роз'яснив, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідальній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

Оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, ТОВ «СТК» є власником транспортного засобу (а.с.8), а саме автобусу «БОГДАН А-06921, який є джерелом підвищеної небезпеки, а водій ОСОБА_9 керував ним в силу трудових відносин з відповідачем, то судом першої інстанції правомірно стягнута матеріальна шкода саме з власника джерела підвищеної небезпеки, тобто з ТОВ «СТК».

Довід апеляційної скарги про те, що шкоду було заподіяно внаслідок непереборної сили, не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки що стосується непереборної сили, то її дія (вплив) повинна бути направлена саме на джерело підвищеної небезпеки, внаслідок чого воно стає неконтрольованим і потенційно шкідливим, наприклад, природні катаклізми. Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Відповідно до постанови старшого слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в АР Крим про закриття кримінальної справи від 14 листопада 2012 року, під час скоєння ДТП водій ОСОБА_9 тимчасово втратив свідомість (а.с.14-16), що за своєю правовою природою не можна вважати непереборною силою.

Окрім того, позивачці ОСОБА_7 безумовно, було завдано крім матеріальної шкоди, ще й моральну шкоду. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданняхё яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про стягнення на користь позивача моральної шкоди в загальному розмірі 94900 грн., яку ОСОБА_7 зазнала у зв'язку із втратою матері і знаходженням тривалий час її дитини у лікарні, оскільки вона є достатньою компенсацією душевних страждань позивача.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» відхилити. Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Іващенко В.В.

Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.