Постанова № 33863906, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 1570/702/2012

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного Акціонерного Товариства «Імексбанк» до Підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк», про визнання дій протиправними, скасування постанов та зняття арешту,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року адміністративний позов ПАТ «Імексбанк» до Підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування постанов та зняття арешту - задоволено частково.

Зобов'язано Підрозділ Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області зняти арешт з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №144213 від 10 березня 2011 року, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №3 від 11 березня 2011 року, реєстраційний №10923787.

Зобов'язано Підрозділ Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області зняти арешт з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 25966517 від 19 квітня 2011 року шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №4 від 21 квітня 2011 року, реєстраційний №11105628.

Зобов'язано Підрозділ Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області зняти арешт з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №24420534 від 15 вересня 2011 року, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №5 від 16 вересня 2011 року, реєстраційний №11618067.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В апеляційній скарзі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області вказано, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки належним відповідачем по даній справі є Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відповідно до ст. 181 КАС України. Також посилання суду першої інстанції на те, що відповідачем в порушення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомлено позивача про факт накладення арешту на майно, що перебувало в його заставі, не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванню норм матеріального права. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з повною відмовою у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Імексбанк» правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Імексбанк», та громадянкою України ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №320, за умовами якого АКБ «Імексбанк» надав ОСОБА_3 кредит у сумі 134 895 доларів США для придбання квартири на первинному ринку зі сплатою 15% річних з кінцевою датою погашення кредиту 14 серпня 2012 року.

В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та можливих штрафних санкцій ОСОБА_3 було передано в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить іпотечний договір, посвідчений 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_4

В зв'язку з тим, що позичальник, в порушення умов договору, не сплачував кредит та відсотки за ним, позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №320 від 15 серпня 2007 року.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року були задоволені вимоги ПАТ «Імексбанк» в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за кредитним договором №320 від 15 серпня 2007 року у розмірі 991 366,54 грн.

На підставі зазначеного рішення було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення.

Між Банком та Позичальником було вирішено питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Однак, 23 січня 2012 року позивачу стало відомо, що державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було накладено три арешти на все нерухоме майно позичальника в тому числі на предмет іпотеки.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для вжиття відповідачем спірних дій стало отримання виконавчих листів Приморського районного суду м. Одеси за №2-1383/10 виданого 25 листопада 2010 року та №2-4932/10 виданого 07 березня 2011 року, за наслідками розгляду яких були винесені постанови від 10 березня 2011 року, 19 квітня 2011 року та 15 вересня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вищевказаними обставинами, позивачем подано до суду позов з вимогами про визнання дій протиправними, скасування постанов та зняття арешту.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідачем зняти арешти, накладені ним на предмет іпотеки, з яким не погоджується судова колегія з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення - є порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 3 Закону України «Про Державну виконавчу службу» передбачено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Судовою колегією апеляційної інстанції встановлено, що позивачем фактично оскаржено бездіяльність Підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо неповідомлення ПАТ «Імексбанк» про накладення арешту на предмет іпотеки.

Як зазначено вище ч. 3 ст. 181 КАС передбачено, що відповідачем у даній справі є відповідний орган державної виконавчої служби, перелік яких визначено у ст. 3 вищевказаного Закону.

Таким чином, оскільки наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до Підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, суд першої інстанції, за правилами ст. 52 КАС України, повинен вирішити питання щодо здійснення заміни первинного відповідача на належного, а у разі наявності заперечень позивача, залучати зазначений орган як другого відповідача, проте судом цього не зроблено, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 52 КАС України, позбавлений можливості замінити відповідача у справи належним органом, або залучити його у якості другого відповідача, оскільки такими повноваженнями наділений лише суд першої інстанції, а тому це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволені позову, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Вказані обставини не перешкоджають повторному зверненню позивача до суду із вимогами до належного відповідача.

Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 11 червня 2013 року по справі №К/9991/56588/12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Імексбанк» до Підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк», про визнання дій протиправними, скасування постанов та зняття арешту - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв