Постанова № 33863573, 02.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 902/1159/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кармазін С.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофбрика" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року в справі №902/1159/13 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофбрика"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський"

про стягнення в сумі 67 756 грн. 57 коп..

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська птахофабрика» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Публічного акціонерного Товариства «Птахокомбінат «Бершадський» (надалі - Відповідач) про стягнення в сумі 67 756 грн. 57 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року в справі № 902/1159/13 (а.с. 1), з підстав вказаних у цій ухвалі, позовну заяву і додані до неї документи повернуті Позивачу без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (а.с. 23-33), в якій просить оскаржену ухвалу скасувати з підстав, висвітлених у апеляційній скарзі та передати справу на розгляд до господарського суду Рівненської області, відстрочивши оплату судового збору за до ухвалення судового рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 2 жовтня 2013 року на 14 год. 50 хв. (а.с. 22).

В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду своїм розпорядженням від 1 жовтня 2013 року (том 2, а.с. 97) внесла зміни до складу колегії суддів (окрім заміни головуючого судді) за наслідком котрого у справі № 902/1159/13 визначено колегію суддів у складі суддя Василишина А.Р., суддя Юрчука М.І., суддя Мельник О.В..

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду.

Представник Відповідача в судове засідання від 2 жовтня 2013 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач був належним чином повідомлені, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 95). Причини неявки своїх повноважного представників Відповідач не повідомили. Водночас, апеляційний господарський суд в своїй ухвалі від 17 вересня 2013 року не визнавав явку представників обов'язковою.

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 2 жовтня 2013 року Позивач підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі та надав пояснення в обґрунтуванні своєї позиції.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити, ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року скасувати, справу направити господарському суду Вінницької області для розгляду по суті. При цьому колегія суду виходила з наступного.

Позивач 13 серпня 2013 року звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом до Відповідача про стягнення в сумі 67 756 грн. 57 коп. (а.с. 2-16).

В силу пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За змістом статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривень.

Дослідивши позовну заяву, колегія суду констатує, що Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості у сумі 67 756 грн. 57 коп..

З урахуванням наведених приписів законодавства, Позивачу станом на день направлення позову (поштовий штемпель на конверті від 7 серпня 2013 року) до суду слід було б сплати судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1720 грн. 50 коп..

При цьому, Позивачем надано в підтвердження сплати судового збору квитанцію № 3147 від 7 серпня 2013 року на суму 1 355 грн. 14 коп. (а.с. 39).

Водночас, колегія суду звертає увагу на той факт, що Позивачем до матеріалів справи було додано клопотання, в котрому з підстав, висвітленому у даному клопотанні, було прохання щодо надання відстрочки оплати частини судового збору за позовом в розмірі 365 грн. 36 коп. (а.с. 54).

Однак, дане клопотання залишилося поза увагою господарського суду першої інстанції.

Колегія Рівненського апеляційного господарського суду зауважує, що в клопотання, доданому до позовної заяви, апеляційній скарзі Позивач посилається на тяжкий фінансовий стан. По суті, Позивач опосередковано вказує, що його фінансові труднощі зумовлені в тому числі й невиконанням Відповідачем свого зобов'язання по Договору, в зв'язку з чим Позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторони.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (пункт 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7).

Однак, всупереч зазначеним нормам, судом першої інстанції залишився поза увагою клопотання Позивача та факт здійснення оплати більшої частини судового збору.

Крім того, ще однією підставою повернення позовної заяви було й відсутність документів, зазначених в описі до позовної заяви, про що працівниками канцелярії господарського суду Вінницької області було складено акт (а.с. 18) та зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Водночас, відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Вищевказане, в свою чергу, кореспондується з частиною 1 пунктом 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Що ж стосується не дотримання Позивачем вимоги пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, то колегія суду зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 56 (в редакції закону від 19.05.2011 року № 3382-VI) Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В силу пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Позивачем в якості доказу направлення Відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї було надано опис форми №107 (а.с. 36) та фіскальний чек від 7 серпня 2013 року (а.с. 17 на звороті), який містить відбиток поштового штемпеля з датою відправлення та підпис працівника поштового зв'язку, який перевірив відповідність вкладення тим документам, які надсилались Відповідачу.

Відповідно до пункту 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках; працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно зі статті 32 Господарського процесуального кодексу України опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 7 серпня 2013 року є належним доказом направлення Відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Отже, враховуючи усе вищенаведене, колегія суду зазначає, що повернувши позовну заяву без розгляду, господарський суд, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив Позивача у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

Все вищенаведене у даній судовій постанові призводить Рівненський апеляційний господарський суд до висновку, що апеляційна скарга Позивача є підставна, обґрунтована та підлягає до задоволення.

Колегія суду звертає увагу, що Позивач, звертаючись до суду з позовом щодо стягнення заборгованості, при цьому додавши до позовної заяви належні та допустимі докази в обґрунтування своїх вимог в розрізі статтей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, направив копію позовної заяви та доданих до неї документів Відповідачу, що підтверджується належними та допустимими доказами, сплативши при цьому 70 % судового збору (1355 грн. 14 коп.) недоплативши при цьому 356 грн. 14 коп., однак звернувся до суду з обґрунтованим клопотання про відстрочку сплати даної суми до винесення рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми законодавства України, котрі носять імперативний характер (закон України «Про судовий збір») прямо вказують на те, що суд може своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Враховуючи усе вищевказане в даній судовій постанові Рівненський апеляційний господарський суд констатує неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та як наслідок невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи. Дане, в свою чергу, в силу дії пунктів 1, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування даного судового рішення.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд задовольняє апеляційну скаргу Позивача, щодо скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року у справі № 902/1159/13.

З урахуванням усього вищевказаного, суд апеляційної інстанції направляє позовну заяву Позивача господарському суду Вінницької області для розгляду по суті.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівська птахофбрика"- задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 серпня 2013 року в справі №902/1159/13 - скасувати.

3. Справу № 902/1159/13 передати на розгляд господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

6. Справу № 902/1159/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Мельник О.В.