Рішення № 33863435, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16123/13 02.10.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»простягнення 42 548,44 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Голоднюк О.Г.від відповідача:не з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (далі - відповідач) про стягнення 42 548,44 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.09.2013 р.

03.09.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №АВ/4920601 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

11.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 11.09.2013 р. представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 41 548,44 грн.

На підставі п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 41 548,44 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2013 р. у зв'язку із заявленим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, і як наслідок неявкою його представника у судове засідання, розгляд справи відкладено до 02.10.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду документи та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103024949005, яке отримано останнім 16.09.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2012 р. між позивачем та Бондарчук М.В. укладено договір добровільного страхування на транспорті №010036/4002/010071, переданого в заставу №06/0644060/1738/12, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Lexus», державний реєстраційний номер АТ 5777 АЕ.

25.12.2012 р. водій Гень С.О., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер АЕ 4352 АМ, в м. Івано-Франківську по вул. Деповська-Вовчинецька, не врахував дорожньої обстановки та погодні умови та допустив зіткнення з автомобілем «Lexus», державний реєстраційний номер АТ 5777 АЕ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська при УДАІ УМВС.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 24.01.2013 р. у справі №344/10/13-п водія Гень Сергія Олександровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку №03/1/13. складеного 12.02.2013 р. ФОП Мачкур Петро Андрійовичем (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №9758/10), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АТ 5777 АЕ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 44 048,44 грн.

Страховим актом №00106867/1 від 25.02.2013 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexus», державний реєстраційний номер АТ 5777 АЕ, внаслідок ДТП, що сталося 25.12.2012 р. в м. Івано-Франківську по вул. Деповська-Вовчинецька визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 42 548,44 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що частину страхового відшкодування у розмірі 29 970,94 грн. позивач перерахував на рахунок вигодонабувача безготівково - платіжне доручення №006019 від 26.02.2013 р., а в частині відшкодування 12 577,50 грн. зобов'язання позивача перед страхувальником припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (за зобов'язанням Бондарчук М.В. по сплаті страхових платежів).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов'язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під виконанням зобов'язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов'язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобов'язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди в частині 12 577,50 грн., припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 42 548,44 грн. (29 970.94 грн. + 12 577,50 грн.) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Гень С.О., тобто водія автомобіля «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер АЕ 4352 АМ, у вчиненні ДТП встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність Гень С.О. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер АЕ 4352 АМ, застрахована відповідачем згідно із полісом №АВ/4920601.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Гень С.О., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер АЕ 4352 АМ застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/4920601, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від -17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка мас право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач 09.04.2013 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою №87 про відшкодування шкоди в сумі 42 548,44 грн.

Відповідач відповіді не направив, відшкодування шкоди не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (звіт автотоварознавчого дослідження №03/1/13) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер АТ 5777 АЕ внаслідок спірного ДТП становить 44 048,44 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 42 548,44 грн.

Полісом №АВ/4920601 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи визначені полісом №АВ/4920601 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 41 548,44 грн. (42 548,44 грн. набуте право вимоги - 1 000,00 грн. франшиза за полісом 42 548,44 грн.).

За таких обставин, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 41 548,44 грн., є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12; ідентифікаційний код 32071894) на користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у розмірі 41 548 (сорок одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 44 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2013 р