Постанова № 33863264, 25.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 905/2187/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А.,суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачаПотоцька С.С. (дов. від 02.01.2013 р. № 301/45Д)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р.у справі № 905/2187/13 господарського суду Донецької областіза позовомПриватного підприємства "Променергосервіс"доПриватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"прозобов'язання прийняти на склад Stopper ST 05 180 1200 -стопор моноблок у кількості 462 шт. і Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення заборгованості у розмірі 2 042 823 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року приватне підприємство "Променергосервіс" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про зобов'язання прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 2 042 823 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 692, 706, 712 Цивільного кодексу України, статті 173, 175, 179, 218 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №131 АЕСсн від 31.03.2011 р., що, на думку позивача, полягає в тому, що приватне акціонерного товариства "Азовелектросталь" відмовилось від прийняття у приватного підприємства "Променергосервіс" замовленого товару по специфікації №7 та не сплачує його вартість.

Господарський суд Донецької області рішенням від 15.05.2013 р. (суддя Огороднік Д.М.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. (колегія суддів: головуючий Чернота Л.Ф., судді Діброва Г.І., Стойка О.В.), позовні вимоги Приватного підприємства "Променергосервіс" задоволені у повному обсязі, погодившись з доводами, викладеними у позовній заяві та керуючись приписами статей 651, 654, 655, 662-664, 689, 690, 530 Цивільного кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р., та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Променергосервіс" у повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність висновків судів встановленим обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає про безпідставність стягнення з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" 2 042 823 грн. за договором поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р., які являються не заборгованістю, а частиною оплати за товар, який приватним підприємством "Променергосервіс" поставлений не був, а також про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача прийняти товар за вказаним договором поставки, у зв'язку з його припиненням на момент звернення позивача до суду.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "Променергосервіс" просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2011 р. між приватним підприємством "Проенергосервіс" (постачальник) та закритим акціонерним товариством "Азовелектросталь" (в подальшому - приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь", покупець) був укладений договір поставки № 131 АЕСсн, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язався виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості, зазначеній у специфікації.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (Маріуполь). Постачальник разом з товаром передає оригінали наступних документів: товаро-транспортна накладна - 1 екз.; рахунок-фактура - 1 екз.; сертифікат якості.

Згідно пунктів 5.1., 5.2. договору поставка товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту 100% попередньої оплати; за згодою сторін можлива дострокова поставка товару.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. договору оплата товару буде здійснюватись у національній валюті України шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у наступному порядку: 100% попередня оплата.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. (пункт 12.1. договору).

Додатковою угодою № 2 від 21.12.2011 р. до договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому сторонами була підписана специфікація № 7 від 16.01.2012 р., відповідно до якої приватне підприємство "Проенергосервіс" мало поставити приватному акціонерним товариством "Азовелектросталь" Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. і Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. за загальною сумою 2 339 568 грн.

Судами встановлено, що 01.02.2012 р. приватне підприємство "Променергосервіс" (покупець) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво Плюс" (продавець) договір № 9/02, відповідно до умов якого покупець придбав у продавця Stopper ST 05 180 1200 0400, виробник: "Hegusa Gmbh", Австрія у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400, виробник: "Hegusa Gmbh", Австрія у кількості 448 шт. Придбання приватним підприємством "Променергосервіс" товару підтверджується видатковою накладною від 09.02.2012 р., податковою накладною від 09.02.2012 р. № 32 та рахунком-фактурою № БП-09/02.

В подальшому приватне підприємство "Променергосервіс" листами № 12 від 20.01.2012 р., № 31 від 13.04.2012 р. повідомляло приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" про строки поставки товару Stopper ST 05 180 1200 0400 та Tundish nozzle SN 05 042 0400, а саме - протягом 3 тижнів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок, умови оплати - попередня оплата 50%, решта 50% - по факту поставки.

Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" в листі від 15.03.2012 р. №593/2-574 просило приватне підприємство "Променергосервіс" надати детальні креслення запропонованих позивачем вогнетривких виробів, в листі від 22.03.2012 р. №301/18-431 - надати креслення та фізико-хімічні характеристики товару, а саме - Stopper ST 05 180 1200 0400, та SN 05 042 0400, в листі від 26.03.2012 р. № 301/18-4812 - визначити строки відвантаження на стопор моноблок ST 05 180 1200 0400 та стакану дозатора SN 05 042 0400.

Судами встановлено, що приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" сплатило на користь приватного підприємства "Променергосервіс" частину попередньої оплати за вищезазначений товар у розмірі 296 745 грн.

В подальшому приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" направило приватному підприємству "Променергосервіс" лист № 301/18-697 від 30.04.2012 р. про те, що у зв'язку зі зміною плану виробництва, підприємству більше не потрібні стопор моноблок ST 05 180 1200 0400 та стакан дозатор SN 05 042 0400.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, у зв'язку з тим, що приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" відмовилось від прийняття у приватного підприємства "Променергосервіс" замовленого товару по специфікації №7 та не сплачує його вартість, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. та стягнення суми за договором поставки у розмірі 2 042 823 грн., який був задоволений судом першої інстанції, позицію кого підтримав апеляційний суд, у повному обсязі.

Разом з тим, судова колегія вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є суперечливими і передчасними, тобто, здійснені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 689 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбаний приватним підприємством "Променергосервіс" у товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво Плюс" за договором № 9/02 від 01.02.2012 р. товар, а саме: Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт., на виконання специфікації № 7 від 16.01.2012 р. до договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р., приватному акціонерному товариству "Азовелектросталь" поставлений не був, оскільки не був прийнятий останнім у зв'язку зі зміною плану виробництва і як наслідок - відсутністю потреби у вказаному товарі.

При цьому, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позовні вимоги приватного підприємства "Променергосервіс" задовольнив в частині стягнення з акціонерного товариства "Азовелектросталь" 2 042 823 грн. за договором поставки №131 АЕСсн від 31.03.2011 р., застосувавши, зокрема, приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогою про виконання приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" зобов'язання за договором поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. у вигляді оплати товару суди вважають листи приватного підприємства "Променергосервіс" № 12 від 20.01.2012 р., № 31 від 13.04.2012 р., де містились повідомлення про строки поставки позивачем товару та умови його оплати відповідачем, відповідно до яких остаточний розрахунок за поставку товару має відбуватись по факту його поставки.

Разом з тим, як було зазначено вище та встановлено судами попередніх інстанцій, неприйняття приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" товару, зазначеного у специфікації № 7 від 16.01.2012 р. до договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. призвело до неможливості виконання приватним підприємством "Променергосервіс" власного зобов'язання по поставці товару, а отже, факт поставки товару, який міг слугувати підставою для вимоги про виконання ПАТ "Азовелектросталь" свого зобов'язання остаточно розрахуватися за поставлений товар, відсутній, а отже, відсутні підстави для застосування приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не було належним чином встановлено правових підстав для стягнення з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на користь приватного підприємства "Променергосервіс" за вказаним договором поставки 2 042 823 грн. оплати за товар, а саме: Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт., який поставлений не був.

Стосовно задоволення судом першої інтсанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, позовних вимог приватного підприємства "Променергосервіс" в частині зобов'язання приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" прийняти на свій склад Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 12.1. договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. (враховуючи зміни, внесені додатковою угодою № 2 від 21.12.2011 р. до договору).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, на час звернення приватного підприємства "Променергосервіс" до суду з позовом (у березні 2013 року) та прийняття рішення по справі, правовідносини між приватним підприємством "Променергосервіс" та приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" за договором поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. припинилися внаслідок припинення дії договору.

Судами встановлено, що в період дії зазначеного договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р. сторони не реалізували його умови та не отримали те, на що розраховували, укладаючи між собою договір, адже передбачений у специфікації № 7 від 16.01.2012 р. до договору товар, а саме: Stopper ST 05 180 1200 - стопор моноблок у кількості 462 шт. та Tundish nozzle SN 05 042 0400 - стакан дозатор у кількості 448 шт., приватним підприємством "Променергосервіс" поставлений не був, оскільки не був прийнятий приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь".

У зв'язку з тим, що зобов'язання між сторонами вважаються припиненими внаслідок припинення дії договору поставки № 131 АЕСсн від 31.03.2011 р., вбачається, що в даному випадку відсутні правові підстави для зобов'язання приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" прийняти на свій склад товар за вказаним договором, що не було враховано судами попередніх інстанцій при задоволенні позовних вимог у цій частині.

Таким чином, не можна вважати, що судами попередніх інстанцій дотримано вимог, передбачених статтями 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи на підставі встановлених обставин справи і доказів, які були предметом дослідження і оцінки судом, та повного і послідовного викладення рішення.

Оскільки невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та неналежне встановлення таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій є суттєвим порушенням норм процесуального права, які, з урахуванням меж перегляду справ в касаційній інстанції, встановлених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, унеможливили висновок суду касаційної інстанції щодо правильності визначення і правової оцінки спірних правовідносин, підстав і предмета доказування у справі, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2013 р. у справі № 905/2187/13 та рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2013 р. скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова