Постанова № 33863245, 26.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 5023/5749/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенка П.К.,суддів:Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалуХарківького апеляційного господарського суду від 03.06.2013 рокуу справі№ 5023/5749/12 господарського суду Харківської областіза заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутомПредставники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2012 року порушено провадження у справі №5023/5749/12 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Боржник, Підприємець) в порядку норм ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 21.12.2012 року у справі №5023/5749/12 (суддя Усатий В.О.) визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припинено стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Скасовані арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу), і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича (ліцензія серія НОМЕР_2 від 27.01.2012 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1) та встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. п. З, 5 ст. 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, здійснити інші заходи, передбачені ліквідаційною процедурою.

Не погодившись з цією постановою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - Банк) звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012 року та припинити провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Альфа-Банк" на постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012 року у справі №5023/5749/12.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Альфа-Банк" (далі - Банк) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року, та припинити провадження у даній справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального, зокрема ст.ст. 1, 6, 7, 47 Закону про банкрутство, ст. 53 Цивільного кодексу України, а також п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням вимог Закону про банкрутство.

Стаття 1 Закону про банкрутство визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника -громадянина - підприємця визначений положеннями п. 6 статті 48 Закону про банкрутство, який передбачає, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця за заявою останнього, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи підтверджують те, що зобов'язання боржника перед банківською установою виникли саме як у фізичної особи - громадянина та не пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази того, що предмет іпотеки за договором іпотеки № 8МЕК800718/1 від 12.03.2008 року, укладеним між фізичною особою ОСОБА_4 та ЗАТ "Альфа-Банк", - нежитлове приміщення 1-го поверху №29, 29-а, 31, 31-а, 32, 33 літ. "А-6", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - використовувався у підприємницькій діяльності боржника (а. с. 68-71).

Таким чином, боржник має кредиторську заборгованість перед ПАТ "Альфа-Банк", яка не пов'язана з підприємницькою діяльністю.

Заявником в апеляційній скарзі вказується на наявність у нього кредиторських вимог до Боржника, як до фізичної особи - ОСОБА_4 на підставі укладених з нею договорів кредиту та іпотеки, за кредитним договором кредитні кошти були призначені для задоволення особистих споживчих потреб та не пов'язані із здійсненням Боржником підприємницької діяльності.

Однак, згідно оскаржуваної постанови банкрутом був визнаний суб'єкт підприємницької діяльності, а не фізична особа ОСОБА_4

При цьому, нормами ч. 2 п. 3 ст. 47 Закону про банкрутство встановлено, що кредитори з вимогами особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Банк на момент прийняття постанови про визнання Підприємця банкрутом не мав статусу, не мав права набути та не набув статусу кредитора Боржника, у зв'язку з чим він, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство Боржника, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова не стосується його прав та обов'язків, а тому Банк не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень ст. 91 ГПК України, висновок про що правомірно був зроблений судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України (п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України), колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції правомірно було припинено апеляційне провадження за скаргою Банку на постанову господарського суду Харківської області від 21.12.2012 року, оскільки спір згідно поданої Банком касаційної скарги на вказану постанову суду першої інстанції не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Крім викладеного суд касаційної інстанції звертає увагу заявника касаційної скарги на те, що він, не позбавлений права оскаржувати у подальшому прийняті у даній справі судові акти, згідно яких у даній справі вирішено питання про права та обов'язки Банку.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 47-49, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ч. 1 ст. 80 та ст.ст. 91, 1115, 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі №5023/5749/12 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук