Постанова № 33863198, 24.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 922/032/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:прокуратуриБаклан Н.Ю. - старший прокурор відділу Генеральної прокуратури Українипозивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третіх осібне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради на постановувід 14.05.2013 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 922/032/13-г господарського суду Харківської області за позовомПершого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбаза"треті особи- Управління Держкомзему у м. Харкові; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком"пророзірвання договору оренди землі

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2013 р. касаційна скарга Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі № 922/032/13-г господарського суду Харківської області була прийнята до розгляду та призначена на 23.07.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. провадження у даній справі зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, до перегляду Верховним Судом України справи № 18/5005/12936/2011 господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 04.09.2013 р. на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України Вищим господарським судом України у складі колегії суддів Дроботової Т.Б., Волковицької Н.О., Фролової Г.М., визначеному розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2140 від 04.09.2013 р., провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду на 17.09.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2278 від 16.09.2013 р. у зв'язку із завантаженістю судді Фролової Г.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Волковицька Н.О., Рогач Л.І., а ухвалою від 17.09.2013 р. за клопотанням сторони продовжено строк розгляду справи та відкладено справу на 24.09.2013 р.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Техбаза", за участю третьої особи - ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком", Управління Держкомзему у м. Харкові про розірвання договору оренди землі від 29.12.2005 р. за № 88210/05, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Техбаза", зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів від 29.12.2005 р. № 88210/05.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 377, 629, 638, 651 Цивільного кодексу України, статей 120, 141 Земельного кодексу України та статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що на підставі рішення міської ради від 25.02.2004 року № 23/04 між сторонами було укладено договір № 88210/05від 29.12.2005 р. оренди земельної ділянки площею 19382 га по вул. Біологічній, 4-б для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "П-2", "Р-2", "С-1", Т-1", "У-1", "Ф-1", які належать відповідачу на праві колективної власності.

20.11.2008 р. на підставі договору купівлі - продажу № 4542, укладеного між ТОВ "Техбаза" та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком", до останнього перейшло право власності на нежитлові будівлі літ. "У-1" та "Ф-1" по вул. Біологічній, 4-б у м. Харкові, що підтверджується витягом БТІ про реєстрацію права власності.

Прокурор зазначає, що в силу статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі", а також на підставі пункту 40 договору оренди землі від 29.12.2005 р. № 88210/05, згідно з яким перехід права власності на будівлі та споруди, на які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди землі з новим власником будинків та споруд, спірний договір підлягає розірванню.

Харківська міська рада у поясненнях до позовної заяви підтримала доводи прокурора, просила позов задовольнити вказуючи на наявність підстав для розірвання договору оренди землі внаслідок переходу права власності на будівлі та споруди до іншої особи.

Крім того, міська рада вказувала на систематичне порушення відповідачем пунктів 9, 11 договору оренди землі від 29.12.2005 р. № 88210/05 щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 193 656,65 грн., що в силу статей 651 Цивільного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі" та пункту 38 договору оренди, що є підставою для його розірвання.

ТОВ "Техбаза" у відзиві та додаткових поясненнях до позовної заяви просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що на момент укладення з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком" договору купівлі - продажу нерухомого майна від 20.11.2008 р. норми законодавства, на які посилаються прокурор та міська рада, а саме статті 120, 141 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України та стаття 7 Закону України "Про оренду землі" не містили такої підстави для припинення договору оренди землі як перехід права власності на нерухоме майно до іншої особи, а такі зміни було внесено тільки у 2009 році, що свідчить про неправомірність посилань прокурора та позивача на вказані норми та наявність підстав для розірвання договору оренди землі. При цьому, ані нормами законодавства, ані умовами договору не встановлено заборони чи обмеження на відчуження нерухомого майна, належного відповідачу та будь - яких наслідків, пов'язаних із таким відчуженням.

Відповідач посилається на те, що договір купівлі - продажу нерухомого майна від 20.11.2008 р. було зареєстровано суб'єктом владних повноважень щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна, а саме КП Харківське МБТІ, яке є підрозділом позивача, тобто про вказані дії міська рада могла довідатися 20.11.2008 р., проте до подання прокурором в особі міської ради позову сплинуло 4 роки та 43 дні, у зв'язку з чим відповідач просив суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.03.2013 р. (суддя Бринцев О.В.) у задоволені позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо пропуску прокурором строку позовної давності, при цьому, зазначивши щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

За апеляційними скаргами Першого заступника прокурора м. Харкова та Харківської міської ради Харківський апеляційний господарський суд (судді: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Тихий П.В.) переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.05.2013 р. залишив його без змін.

Суд апеляційної інстанції визнав правомірним висновок суду першої інстанції про пропуск прокурором строку позовної давності, разом з цим встановивши зокрема, що прокурором не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів Харківської міської ради, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Харківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимого прокурора про розірвання договору оренди землі від 29.12.2005 р. № 88210/05 , укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Техбаза", обґрунтовуючи доводи касаційної скарги невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Скаржник не погоджується з позицією судів щодо порушення строку позовної давності вказуючи, що правовідносини сторін є триваючими, оскільки оскаржуваний договір оренди землі від 29.12.2005 р. укладений строком до 01.03.2009 р. та є діючим, а відтак орендодавець має право перевіряти, слідкувати та вимагати належного виконання орендарем своїх обов'язків, а застосування в даному випадку порушує та перешкоджає реалізації прав Харківської міської ради встановлених пунктами 28, 37, 39, 40 зазначеного договору щодо його розірвання з підстав передбачених договором та чинним законодавством.

Заявник касаційної скарги зазначає про необґрунтованість висновку Харківського апеляційного господарського суду про безпідставність посилань прокурора на статтю 120 Земельного кодексу України та статтю 377 Цивільного кодексу України, якими передбачений перехід права на земельну ділянку в разі придбання права на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці, через набрання вказаними положеннями чинності після укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 20.11.2008 р., оскільки на думку позивача, в даному випадку правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою є триваючими та не повинні суперечити чинному законодавству, а через невиконання умов договору оренди земельної ділянки про розірвання цього договору внаслідок відчуження майна, позивач позбавлений можливості переоформити договори оренди та здійснити відповідні перерахунки в орендній платі та стягувати її з власників нежитлових будівель по вул. Біологічній, 4-б в м. Харкові.

Не погодився скаржник також з висновками судів стосовно доводів прокурора та позивача щодо заборгованості у відповідача з орендної плати за земельну ділянку, оскільки відповідно до пункту 39 договору оренди землі та приписів, зокрема, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, допускається розірвання договору в разі несплати орендної плати протягом більше ніж 3 місяці.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Техбаза" просила відмовити у її задоволенні, а судові рішення у даній справі залишити без змін вказуючи на те, що в редакції чинній на момент укладення договору купівлі - продажу майна - 20.11.2008 р. чинне законодавство не містило заборон на продаж нерухомості, що розташована на орендованій земельній ділянці без подальшого внесення змін до договору оренди та не виникало обов'язку щодо переоформлення, зміни чи розірвання договору оренди землі, на якій1 розташоване майно, а відтак на думку відповідача, є помилковим посилання прокурора на частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" в частині переходу та припинення оренди земельної ділянки внаслідок відчуження розташованої на ній нерухомості, оскільки зміни до вказаної норми були внесені лише 05.11.2009 р., тобто після укладення договору купівлі - пролажу майна від 20.11.2008 р., і на момент укладення цього договору вказана норма таких положень не містила, а встановлювала умови переходу тільки у разі засудження чи смерті орендаря. При цьому, зміни у статтю 120 Земельного кодексу України та статтю 377 Цивільного кодексу України також були внесені Законом від 05.11.2009 р., тобто не підлягають застосуванню у цьому випадку у тій редакції, яка зазначена прокурором.

ТОВ "Техбаза" звертала увагу на те, що товариством виконуються всі умови укладеного з міською радою договору оренди землі, про що свідчать, зокрема, квитанції про сплату орендної плати та свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідач звертав увагу на неправомірність застосування міською радою у касаційній скарзі поняття триваючих правовідносин, оскільки факт порушення, за переконанням міської ради, її прав мав місце один раз у 2008 році, і протягом 5 років жодних претензій позивачем не заявлялось, що також свідчить і про пропуск строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Харківської міської ради від 25.02.2004 р. за № 23/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ТОВ "Техбаза" надано в оренду строком до 01.03.2029 р. земельну ділянку площею 1,9382 га, розташовану по вул. Біологічній, 4-б, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, господарські, складські і допоміжні приміщення по виробництву меблів та столярних виробів), згідно проекту відведення земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення 29.12.2005 р. між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Техбаза" (орендар) укладено договір оренди землі №88210/05, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", згідно з пунктом 1 якого позивач надав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 4-б.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі від 29.12.2005 р.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі літ. літ. "П-2", "Р-2", "С-1", "Т-1", "У-1", "Ф-1", які належать орендареві на праві колективної власності (пункт 3 договору).

Пунктом 15 договору передбачено передання земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, господарські, складські і допоміжні приміщення по виробництву меблі та столярних виробів).

Судами також встанволено, що 20.11.2008 р. між ТОВ "Техбаза" (продавець) та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 4542, на підставі якого до покупця перейшло право власності на нежитлові будівлі літери "У-1" та "Ф-1" по вул. Біологічній, 4-б, у м. Харкові, факт реєстрації права власності на які за ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком" підтверджується витягом КП "Харківське міське БТІ" про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 24.11.2008 р.

У вересні 2012 р. спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Казьмерчуком О.А. було проведено обстеження земельної ділянки по вул. Біологічній, 4-б, у м. Харкові, за результатами якої складено акт № 2884/12 від 05.09.2012 р., в якому зокрема зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу №4542 від 20.11.2008 р. укладеного між ТОВ "Техбаза" та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком" до останнього перейшло право власності на нежитлові будівлі літ. літ. "У-1", "Ф-1" по вул. Біологічній, 4-б, у м. Харкові, договір про зміну договору оренди землі від 29.12.2005 р. ТОВ "Техбаза" не укладено, право оренди частини земельної ділянки ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Укрбудком" не переоформлено.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі від 29.12.2005 р. за № 88210/05, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Техбаза", посилаючись на те, що в силу статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі", а також на підставі пункту 40 договору оренди землі від 29.12.2005 р., згідно з яким перехід права власності на будівлі та споруди, на які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди землі з новим власником будинків та споруд, спірний договір підлягає розірванню внаслідок продажу відповідачем нерухомості за договором купівлі - продажу від 20.11.2008 р.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

При цьому, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення до суду).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, згідно частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів чинного законодавства, зокрема, приписів статей 120, 141 Земельного кодексу України, статей 377, 651 Цивільного кодексу України та норм Закону України "Про оренду землі" при розгляді спору у даній справі про розірвання договору оренди землі внаслідок переходу права власності до іншої особи на нерухоме майно, необхідним, насамперед, є встановлення судами обставин стосовно того, ким фактично здійснюється користування земельною ділянкою, переданої відповідачу за спірним договором оренди землі, на якій розташовані будівлі та споруди, частина яких відповідачем була відчужена, обставини стосовно добровільної відмови відповідача від права користування земельною ділянкою, наданою йому за договором оренди землі від 29.12.2005 р. та наявності правових підстав, визначених нормами законодавства та умовами спірного договору оренди землі, для розірвання цього договору внаслідок відчуження відповідачем лише частини нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, при цьому, відмовивши у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою, що правила про позовну давність відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушене, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги. Проте, вказане судами залишено поза увагою.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 вказаного Кодексу).

Оскільки в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Разом з цим, доводи заявника касаційної скарги про невірність висновків судів першої та апеляційної інстанції з питання заборгованості відповідача з орендної плати, оскільки Харківської міською радою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження своїх позовних вимог було надано письмові пояснення та відповідні докази щодо наявності у відповідача заборгованості з орендної плати, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду вказана заборгованість не є предметом позову, заява про зміну підстави позову для розірвання спірного договору оренди землі, якою б була несплата відповідачем орендних платежів за договором у відповідності до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України до суду першої інстанції не подавалась, а в судовому засіданні відповідач зазначив, а прокурор та позивач підтвердили, що виникла в 2010 році заборгованість стягнута з ТОВ "Техбаза" за рішенням суду та останнім погашається. За інші періоди дії договору орендна плата сплачується орендарем своєчасно та повному обсязі.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі № 922/032/13-г та рішення господарського суду Харківської області від 04.03.2013 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач