Ухвала суду № 33863165, 16.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 вересня 2013 року Справа № 5015/2226/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Демидової А.М.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Спільного українсько-польського підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.03.2013у справі№5015/2226/12за позовом Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"провизнання недійсним пункту 6.2 договору №600/03.3-163 від 28.08.2008 невідновлювальної кредитної лінії (третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження),

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-польське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним п. 6.2 договору №600/03.3-163 від 28.08.2008 невідновлювальної кредитної лінії (третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі №5015/2226/12, позов задоволено; визнано недійсним пункт 6.2 договору невідновлювальної кредитної лінії (третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження) №600/03.3-163 від 28.08.2008.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 рішення суду першої інстанції від 26.07.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 02.10.2012 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Спільне українсько-польське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі №5015/2226/12, в якій заявник просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.06.2009 у справі №22/216 та від 05.04.2011 у справі №38/284, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2013 у справі №5015/2226/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним пункту 6.2 договору №600/03.3-163 від 28.08.2008 невідновлювальної кредитної лінії (третейської угоди, викладеної у формі третейського застереження), з огляду на те, що спірне третейське застереження, відповідає вимогам статті 5, частини першої статті 12 Закону України "Про третейські суди" та статті 1 ГПК України, оскільки на дату укладення третейської угоди в формі третейського застереження, положення вказаного договору відповідали вимогам законодавства і на той час не існувало обмежень на її укладення.

Водночас у постанові від 05.04.2011 у справі №38/284, на яку посилається заявник, предметом касаційного перегляду була заява про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №382/10 від 13.05.2010. Так, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні зазначеної заяви, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про відсутність порушення статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди" при визначенні складу третейського суду, а протилежного Товариством з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (заявником), належними та допустимими доказами, не доведено. При цьому, спір по суті позовних вимог (про стягнення з солідарних боржників заборгованості за Генеральною кредитною угодою №010-05/990 від 21.05.2008 у сумі 58 587 739,25 грн.) з застосуванням норм матеріального права, що встановлюють права та обов'язки сторін у правовідносинах щодо предмета спору не розглядався, що не відповідає приписам розділу XII2 ГПК України.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а відтак відсутні підстави, визначені пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 18.06.2009 у справі №22/216, на яку посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Посилання заявника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не відповідає приписам пункту 1 статті 11116 ГПК України.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Спільному українсько-польському підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" у допуску справи №5015/2226/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. ДемидоваСудді:С. Владимиренко С. Могил І. Плюшко С. Шевчук