Рішення № 33860778, 02.10.2013, Волноваський районний суд Донецької області

221/4061/13-ц

2/221/1348/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха 02 жовтня 2013року

Волноваський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Гальченко І.В.

при секретарі - Сєрих І.С.

за участю представника позивача - Хомяк Е.А., відповідачки, її представника -адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по позові Публічного Акціонерного Товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат" до ОСОБА_3 про стягнення витрат на навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідачки, яким просить стягнути з відповідача 6960грв. по договору №Юр-458/5 від 06.06.2005року сплачені за навчання відповідачки гроші в сумі 6960грв. (перераховані гроші на її освіту згідно трьохстороннього договору між сторонами і Харківським політтехнічним інститутом, отримала ступінь бакалавра 29.06.2009року) і за договором №Юр 17/09 від 15.07.2009року між тими ж сторонами в сумі 6280грв. -перераховані ними гроші за освіту відповідачки і отримання нею ступеня "спеціаліста" - 27.06.2011року, оскільки відпрвідачка не відпрацювала на підприємстві три роки з дня отримання освіти (як по першому договору, так і по другому), як було обумовлено ними в договорах. Звільнилася за власним бажанням (за сімейними обставинами, а не за домовленістю сторін) 30.05.2012року. Крім того оскільки вона звільнилася за власним бажанням і відмовилася сплатити витрати на її освіту, позивач був змушений перерахувати податок з доходу фізичних осіб в сумі 2433грв.40коп. (з суми 13.240грв., яка складається з 6960грв. +6280грв.), частково вказана сума була сплачена відповідачкою, залишок складає - 1778грв.02коп., яку вони також просять стягнути з відповідачки і судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягає.

Відповідачка позовні вимоги не визнала, показала суду, що вона дійсно звільнилася за сімейними обставинами, але коли вона підписувала обидва контракти на оплату її навчання, їй пояснили, що вона може звільнитися будь-коли за погодженням з адміністрацією (як їй пояснили це на розсуд адміністрації підприємства - позивача); крім того в першому договорі не було вказано, що вона зобов*язана відпрацювати три роки, а додаткова угода була нею підписана ще у 2005році і три роки з того часу пройшло, а в другому договорі строк відпрацьовки її на підприємстві взагалі не вказаний - в її копії такого немає, а в оригіналі три роки написано не її рукою, хоча весь договір заповнювала вона особисто.

При цьому позивачка не надала суду докази своїх заперечень, зокрема доказів того, що в другому договорі за 2009рік було дописано "3 роки", які слід відпрацювати.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю по наступних підставах.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинне бути виконане належним чином, відповідно до умов договору і у строк. Між позивачем і відповідачем дійсно був укладений

договір №Юр-458/5 від 06.06.2005року (третьою стороною був Харківський політтехнічний інститут), згідно з яким позивачем були сплачені за навчання відповідачки гроші в сумі 6960грв. (а.с.5-6). Згідно додаткової угоди до вказаного договору відповідачка зобов*язалася прибути на підприємство і відпрацювати 3 роки після закінчення Університету -п.1.5, а у випадку невиконання цієї умови вона зобов*язується повернути підприємству витрати щодо її подготовки в Університеті -п.1.6 (а.с.7). Відповідачка після навчання отримала ступінь бакалавра, навчання закінчила 29.06.2009року (а.с.8).

Між позивачем і відповідачем також був укладений договір №Юр 17/09 від 15.07.2009року (третьою стороною був Харківський політтехнічний інститут), згідно з яким позивачем були сплачені за навчання відповідачки гроші в сумі 6280грв. (а.с.9, 11-23). Згідно п.1.5 вказаного договору відповідачка зобов*язалася прибути на підприємство і відпрацювати 3 роки після закінчення Університету, а у випадку невиконання цієї умови вона зобов*язується повернути підприємству витрати щодо її подготовки в Університеті (а.с.9). Відповідачка після навчання отримала ступінь спеціаліста, навчання закінчила 27.06.2011року (а.с.10).

Таким чином судом встановлено, що відповідно до умов договорів відповідачка була зобов*язана відпрацювати три роки після отримання вищої освіти, або сплатити позивачу витраті на її навчання. І відповідно до Постанови КМУ від 1996 року випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, мають відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

Також є Указ Президента України від 16.05.1996 р. за №77/96, який передбачає, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки.

Указ передбачає, що у разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Тому суд вважає, що вказані тристоронні договори не порушують законодавчі норми (Закони) України і оскільки відповідачка не відпрацювала три роки (по першій угоді вона мала відпрацювати до 29.06.2012р., а по другій - до 27.06.2014р., а звільнилася вона 30.05.2012р. за власним бажанням, а не за домовленістю сторін) після отримання вищої освіти, сплатити позивачу витрати на її навчання відмовилась (а.с.23) і тому вона зобов'язана відшкодувати позивачу у встановленому договорами порядку вартість навчання.

У Конституції України вказано, що кожен має право на безкоштовну освіту без будь-яких застережень щодо подальших відпрацювань, але Конституція дає кожному громадянину право отримати вищу освіту за рахунок держбюджету на конкурсній основі.

У данному ж випадку був укладений договір, згідно вимог якого відповідачка, яка добровільно підписала ці договори, зобов*язана або відпрацювати на підприємстві три роки, або сплатити позивачу понесені ним витрати на її вищу освіту.

Відповідачка не просила визнати умови вказаних договорі (в тому числі і додаткової угоди до першого договору - а.с.5-7,9) незаконними , лише заявила суду, що у другому договорі за 2009рік обов*язок відпрацювати на підприємстві 3 роки - було дописано (а.с.9,38), проте доказів цього суду не надала.

Судом був оглянутий оригінал вказаного договору, візуальних дописок в ньому немає.

Відповідно до договорів, які підписала відповідачка, взяла на себе зобов'язання прибути після закінчення інститути на підприємство (позивача) і відпрацювати не менше трьох років.

Також, відповідно до п.8 "Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22 серпня 1996 року випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, мають відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

У пункті 14 цього ж порядку зазначено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Отже, студентам (у даному випадку відповідачці) необхідно мати на увазі, що у разі укладання тристоронньої угоди про підготовку фахівця за договором про сплату підприємством за його навчання (за схемою студент - навчальний заклад - роботодавець (в особі підприємства - позивача) майбутньому фахівцю необхідно буде виконати вимоги угоди та чинного законодавства.

Згідно п.9 вказаного Положення розірвати угоду відповідач моє право лише за наявності поважних причин (наприклад, стан здоров'я).

У даному випадку відповідачка не надала суду доказів цього, а звільнилася за сімейними обставинами (а.с.36-37), не вказавши навіть і суду за яких саме.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Крім того оскільки відповідачка звільнилася за власним бажанням і відмовилася сплатити витрати на її освіту, позивач був змушений згідно вимог п.165.1.21 Податкового Кодексу України перерахувати податок з доходу фізичних осіб в сумі 2433грв.40коп. (з суми 13.240грв., яка складається з 6960грв. +6280грв.), частково вказана сума була сплачена відповідачкою, залишок складає - 1778грв.02коп. (а.с.24-27)

Тому цю суму також слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Також у відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача і судові витрати - 229.40грв. сплаченого судового збору (а.с.2).

На підставі ст.ст.526, 527, 530, 651, 610-612, 623 ЦК України, Закону України "Про вищу освіту", Податкового Кодексу України, керуючись ст.ст.15, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» па розрахунковий рахунок №26006300003406 в ПАТ "ЗлатоБанк" м.Донецьк, МФО 380612, код ЄДРПОУ 00191721 (ІНН 001917205335) суму боргу згідно з договором №Юр-458/05 від 06.06.2005року - 6960грв.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» па розрахунковий рахунок №26006300003406 в ПАТ "ЗлатоБанк" м.Донецьк, МФО 380612, код ЄДРПОУ 00191721 (ІНН 001917205335) суму боргу згідно з договором №Юр 17/09 від 15.07.2009року - 6280грв.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» па розрахунковий рахунок №26006300003406 в ПАТ "ЗлатоБанк" м.Донецьк, МФО 380612, код ЄДРПОУ 00191721 (ІНН 001917205335) суму боргу по податку з доходу фізичних осіб - 1778грв.02коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» па розрахунковий рахунок №26006300003406 в ПАТ "ЗлатоБанк" м.Донецьк, МФО 380612, код ЄДРПОУ 00191721 (ІНН 001917205335) понесені судові витрати - 229грв.40коп.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 02.10.2013року без присутності сторін.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2013року.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: