Постанова № 33860258, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року № 826/12991/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністраціїдо Державної фінансової інспекції у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування підпунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 1 вимогиВСТАНОВИВ:

Управління освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації (надалі - позивач, Управління) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції у м. Києві (надалі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 1 вимоги №26-031-14-14/8526.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/12991/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 21.08.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту ревізії фінансово-господарської діяльності №031-30/1090 від 20.05.2013 в частині порушень, викладених в подальшому в спірних підпунктах вимоги, оскільки висновки відповідача, за наслідками проведеної перевірки, щодо порушень позивачем положень Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», Господарського та Бюджетного Кодексів України, при провадженні власної діяльності є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено обставини необґрунтованих бюджетних призначень та необґрунтованих бюджетних асигнувань з боку позивача, внаслідок чого, до загального фонду місцевого бюджету, має бути повернуто визначені під час проведення контрольного заходу суми необґрунтовано отриманих коштів.

За таких обставин, контролюючий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

26.06.2013 відповідачем, на підставі акту ревізії №031-30/1090 від 20.05.2013, прийнято спірну вимогу про усунення порушень №26-031-14-14/8526 (далі - Вимога), згідно пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.5 якої позивача зобов'язано вчинити наступні дії, а саме:

- повернути кошти в розмірі 1 536 518,18 грн. до загального фонду місцевого бюджету та привести штатні розписи навчальних закладів у відповідність до вимог чинного законодавства (пп.1.2);

- відшкодувати завдані бюджету збитки в розмірі 508 642,92 грн. (пп.1.3);

- відобразити в обліку дебіторську заборгованість ТОВ «Крамар Рісайлінг» в розмірі 311 543грн. та ФОП ОСОБА_1 в розмірі 497899,80 грн. (з урахуванням факту завищення кредиторської заборгованості на загальну суму 124731,61 грн.) та забезпечити стягнення з контрагентів відповідних коштів (пп.1.4)

- забезпечити усунення завданих збитків у сфері державних закупівель та, в подальшому, здійснювати державні закупівлі з дотриманням законодавства України.

Як вбачається з акта перевірки, вимоги про усунення порушень та письмових заперечень відповідача, застосування до позивача вказаних в оспорюваних підпунктах Вимоги негативних наслідків, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, в пп.1.2 Вимоги контролюючий орган зазначає, що позивачем, в порушення вимог ст.ст. 3, 4, 94, 98 Кодексу законів про працю України, ст.ст.5, 8 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.12.2010 №1205, штатними розписами Скандинавської, Слов'янської, 296, 323, 329, 290, 315 гімназії, гімназії Діалог, ліцею Інтелект, СШ №160, СШ №284, СШ №291, затверджено посади заступників директора та прибиральниць в кількості, що перевищує законодавчо встановлений норматив.

При цьому, суб'єкт владних повноважень зазначає, що в порушення вимог п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів №228 від 28.02.2002, позивачем не дотримано суворого режиму економії коштів, внаслідок чого місцевому бюджету завдано необґрунтованих збитків на суму 1536518,18грн.

Відповідно до пп.1.3 спірної Вимоги, відповідач зазначає, що внаслідок не виконання Управлінням, в період з 01.01.2008 по відповідні дати, в добровільному порядку рішень Господарського суду м. Києва про стягнення з позивача заборгованості, місцевий бюджет Дарницького району зазнав негативних наслідків у формі пені, 3% річних та виконавчого збору, в загальній сумі 508642,92 грн. за несвоєчасне/примусове виконання рішень суду.

Стосовно порушень, викладених в пп. 1.4 Вимоги, представник відповідача зазначив, що всупереч вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 49 Бюджетного кодексу України, позивачем в перевіряємому періоді здійснено перерахування на користь ТОВ «Крамар Рісайлінг» та ФОП ОСОБА_1 коштів в розмірі 311 543 грн. і 497899,80 грн. відповідно та відображено власні боргові зобов'язання в сумі 124731,61 грн., при відсутності документального підтвердження у вказаних контрагентів позивача фактів збирання, розміщення, утилізації (знешкодження) ТПВ тощо.

Підсумовуючи власну правову позицію в частині встановлених під час проведення контрольного заходу порушень, суб'єкт владних повноважень звертає увагу суду на те, що Управлінням освіти в 2012, не дотримано вимог ч. 1 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель», внаслідок безпідставного відхилення тендерної пропозиції учасника з найнижчою ціною, що призвело до придбання м'яса та харчових субпродуктів свійської пиці за вищими цінами, внаслідок чого, на думку посадових осіб контролюючого органу, було неправомірно витрачено 43 128 грн. бюджетних коштів. Вказані обставини знайшли своє відображення в пп. 1.5 Вимоги.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача, в зазначених у акті ревізії навчальних закладах, кількість заступників, затверджена штатними розписами, становить:

Скандинавська гімназія - 7 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Слов'янська гімназія - 6 штатних одиниць, в т.ч. 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Гімназія «Діалог» - 5,5 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; СШ №296 - 6,5 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Гімназія №323 - 6 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; СШ №329 - 6 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Гімназія №290 - 6 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Гімназія № 315 - 6 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; Ліцей «Наукова зміна» - 5,5 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи; - Ліцей «Інтелект» - 6,5 штатних одиниць, в тому числі 1,0 одиниця заступника директора з господарської роботи.

Як зазначає представник відповідача, вищевказані показники перевищують нормативну (максимальну) чисельність, визначену Типовими штатними нормативами на 0,5 - 2 штатних одиниці.

Надаючи правову оцінку вищевказаним твердженням відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади, в тому числі, цивільно-правової відповідальності; діяння, які є адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Як вже зазначалось, згідно оспорюваного пп. 1.2 Вимоги, суб'єкт владних повноважень прийшов до переконання, що позивачем порушено вимоги ст. 3, 4, 94, 98 Кодексу законів про працю України та ст. 5, 8 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Втім, під час розгляду справи, відповідачем жодним чином не обґрунтовано, яким саме чином позивачем порушено вказані статті Законів, а зобов'язання позивача вчинити дії у формі повернення коштів в сумі 1536518,18 грн., ґрунтується виключно на не дотриманні Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації вимог Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.210 №1205.

Так, 01.09.2012 набрав чинності Наказ Міністерства освіти у науки України від 06.12.2010 №1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів».

Дійсно, на чому акцентує увагу відповідач, відповідно до п.2 Наказу від 06.12.2010 №1205 керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.

Проте, на думку суду, посилання контролюючого органу виключно на Типові штатні нормативи, в даному випадку, є передчасним, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваженнями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти є визначення потреби та формування замовлень на кадри закладів, укладання договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів.

Враховуючи зазначене, в закладах освіти, які зазначені на ст. 21 акта ревізії, згідно Розпоряджень Дарницької РДА від 22.10.2010 №684, від 28.12.2011 №617, від 20.12.2012 №675 «Про затвердження штатних розписів у підвідомчих закладах управління освіти Дарницького району м. Києва» затверджено 5 посад заступників директора, що не суперечить вимогам Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», про що зазначає відповідач в оспорюваному пп. 1.2 Вимоги.

Більш того, посадовими особами контролюючого органу не прийнято до уваги того, що Типові штатні нормативи набрали законної сили 01.09.2012, в той час як вказані Розпорядження Дарницької РДА датовані 2010 та 2011 роками.

При цьому, частиною 3 Наказу від 06.12.2010 №1205 керівникам закладів вказано про неприпустимість збільшення чисельності працівників у закладах, що склалась на 01.09.2012, а оскільки, як вбачається з матеріалів справи, чисельність заступників директора в кількості 5 посад затверджена до 01.09.2012, суд приходить до переконання про помилковість висновків ДФІ у м. Києві щодо порушення позивачем Типових штатних нормативів, внаслідок чого пп.1.2 Вимоги підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Більш того, письмові докази, що наявні в матеріалах справи, позбавляють суд можливості, в даному випадку, погодитись з твердженням відповідача про не дотримання позивачем суворого режиму економії бюджетних коштів, враховуючи наступне.

Так, згідно п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 №228, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Враховуючи, що у відсотковому співвідношенні фактична кількість класів в навчальних закладах, вказаних на ст. 21 акту ревізії, перевищує нормативну на: 18% - Скандинавська гімназія; 20% - ЗНЗ №296; 14% - Слов'янська гімназія, 56% - ЗНЗ №329 «Логос», а кількість учнів перевищує планові показники на 50-60%, що не було спростовано відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, суд приходить до висновку про помилковість тверджень представника ДФІ у м. Києві з приводу не дотримання позивачем суворого режиму економії бюджетних коштів.

Стосовно правомірності висновків контролюючого органу, викладених в пп.1.3. Вимоги, щодо не здійсненням Управлінням освіти, в період з 01.01.2008 по відповідні дати, по винесеним рішенням Господарського суду м. Києва про задоволення позовних вимог надавачів послуг та виконавців робіт, будь-якої роботи щодо погашення зобов'язань, прийнятих в 2008-2010 роках за надані товари та послуги, виконані роботи та невиконанням позивачем в добровільному порядку, в установлені терміни, рішень Господарського суду м. Києва, що, на думку відповідача, свідчить про неналежне виконання службовими особами Управління своїх посадових обов'язків та призвело до стягнення з останнього суми штрафних санкцій (пені, витрат від інфляції, 3% річних) в розмірі 275 723,83 грн., виконавчого збору за примусове виконання ухвал суду в розмірі 232 919,09 грн., чим місцевому бюджету завдано матеріальної шкоди в загальній сумі 508 642,92 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління освіти неодноразово зверталось до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з проханням замовити кошти в Головному фінансовому управлінні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на погашення заборгованості за роботи, виконані в 2008 році.

Вказані обставини підтверджуються листами від 13.02.2012 №338, від 22.02.2012 №455, від 13.03.2012 №№631, від 22.03.2012 №744, від 27.04.2012 №1204, від 07.05.2012 №1282, від 07.06.2012 №1646, які наявні в матеріалах справи.

Управління освіти у вказаних листах наголошувало на тому, що погашення боргу в добровільному порядку не призведе до збільшення витрат та арешту розрахункових рахунків Управління освіти.

При цьому, у звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7) від 01.01.2009, кредиторська заборгованість зазначалась в сумі 2 915 386,00 грн.

До того ж, матеріалами справи підтверджується, що листом від 20.12.10 (а.с.173 том 3) Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація зверталась до Головного фінансового управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому повідомила про те, що в граничних обсягах загального фонду бюджету на 2011 по Дарницькому району, не враховані кошти на проведення видатків за виконані ремонтні роботи в закладах освіти у 2008 в сумі 2 915 400 грн., в той час як ці кошти передбачались для району як субвенція з міського бюджету, однак, не були отримані, незважаючи на те, що ремонтні роботи в закладах освіти були проведені.

Враховуючи зазначене, після винесення Господарським судом м. Києва рішень про стягнення заборгованості, Управління освіти зверталося до казначейської служби району з проханням добровільно виконати рішення суду в рамках коштів спеціального фонду, що підтверджується Листом від 29.04.2011 №1011 (отриманий Управлінням Державного казначейства у Дарницькому районі м. Києва 29.04.2011 за вх.. №416/1).

Однак, на чому наголошує позивач та не було спростовано відповідачем, органами казначейської служби оплата проведена не була.

Слід зазначити, що відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (в редакції станом на 03.08.2011) виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п.25 Порядку державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що оскільки станом на дати отримання позивачем постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у Управління освіти була відсутня можливість погасити заборгованість в добровільному порядку у встановлений строк, внаслідок бюджетного недофінансування, державним виконавцем було накладено арешт на рахунки Управління, що, в подальшому і призвело до настання негативних наслідків у формі стягнення виконавчого збору.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача про не вчинення позивачем відповідних дій на добровільне погашення заборгованості, оскільки, як зазначено вище, Порядком виконання рішень про стягнення коштів (в редакції станом на 03.08.2011), було встановлено виключну процедуру стягнення заборгованості шляхом вчинення державною виконавчою службою відповідних виконавчих дій, а примусове погашення боргу (з урахуванням виконавчого збору, пені, витрат від інфляції, 3% річних), обумовлено недофінансуванням місцевого бюджету, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості погодитись з твердженням контролюючого органу про наявність причинно-наслідкового зв'язку між не вчиненням посадовими особами Управління покладених на них обов'язків та виникненням матеріальної шкоди місцевому бюджету Дарницького району в загальній сумі 508642,92 грн.

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача, викладені в письмових заперечення (а.с. 3 том 6) на те, що копії листів позивача з проханням замовити кошти в Головному фінансовому управлінні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на погашення заборгованості за роботи, виконані в 2008 році, можуть бути недостовірними, адже станом на час вирішення даної справи, відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів з заявою про злочин (щодо підробки документів).

Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що посадовими особами контролюючого органу передчасно зроблено висновок про те, що місцевому бюджету Дарницького району завдано матеріальної шкоди в загальній сумі 508 642,92 грн., саме внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб Управління, враховуючи наступне.

Як вбачається з Роз'яснення Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.03.2011 №25-18/401 (а.с. 46 том 3), Кримінальний кодекс України передбачає настання відповідальності за службову недбалість (ст. 367), під якою розуміється невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в службовій недбалості (щодо завдання, в даному випадку, матеріальної шкоди місцевому бюджету) жодним чином не може бути встановлена на підставі акту ревізії позивача, а належним доказом вини особи, в розумінні ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, є відповідний вирок суду, який набрав законної сили, наявності якого, станом на час вирішення даної справи судом не встановлено.

Разом з тим, суб'єктом владних повноважень, проігноровано вказане Роз'яснення Головного контрольно-ревізійного управління України в частині того, що невиконання, неналежне виконання договірних зобов'язань меже статись не з вини службових осіб державного підприємства (в даному випадку недофінансування), внаслідок чого ДФІ у м. Києві зроблено помилковий висновок щодо протиправної бездітності службових осіб позивача, внаслідок чого Вимога в частині пп.1.3 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Стосовно тверджень відповідача, викладених в пп.1.4 Вимоги, суд зазначає таке.

Як вбачається зі ст. 43-44 акту ревізії, що є носієм доказової бази, під час проведення контрольного заходу ДФІ у м. Києві встановлено, що Управлінням освіти в період з 26.01.2011 по 01.02.2013 здійснено прийняття до обліку актів виконаних робіт (наданих послуг), відображення витрат та проведення їх оплати за послуги, які ТОВ «Крамар» та ФОП ОСОБА_1 фактично не надані.

Втім, згідно пп. 1.4 Вимоги, прийнятої на підставі акта ревізії, відповідачем вказано про відсутність документального підтвердження у ТОВ «Крамар Рісайлінг» та ФОП ОСОБА_1 фактів зберігання, розміщення, утилізації (знешкодження) ТПВ, опалого листя та гілля.

З огляду на письмові докази, що наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про помилковість вказаних тверджень відповідача, тим самим вважаючи, що повідомлені контролюючим органом обставини не є належними та допустимими доказами протиправності поведінки позивача, обґрунтовуючи це наступним.

Як вже зазначалось, згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставина, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування (фактичного не надання послуг з вивезення сміття), до якої прийшов контролюючий орган через призму відсутності у ДФІ у м. Києві інформації щодо наявності господарських взаємовідносин контрагентів позивача з третіми особами та відсутністю у ТОВ «Крамар Рісайклінг» власних транспортних засобів, що встановлена в акті ревізії позивача, не сприймається судом як обов'язкова, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведених торгів, які відбулися у грудні 2010, між Позивачем (замовник) та ТОВ «Крамар-Рісайклінг» (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти від 26.01.2011 №25.

Згідно умов вказаного договору, Виконавець зобов'язувався у 2011 виконати послуги щодо вивезення і знешкодження твердих побутових відходів та опалого листя, гілля, що накопичені у Замовника.

Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги згідно актів наданих послуг.

Відповідно до умов Договору №25 від 26.01.2011, оплата за надані послуги здійснюється Замовником після пред'явлення Виконавцем актів виконаних роті (послуг).

Крім того, умовами договору погоджено місце виконання послуг ТОВ «Крамар - Рісайклінг», про що вказано в Додатку №1 до Договору.

Так, за наслідками виконання послуг, між Сторонами були підписані без зауважень акти надання послуг, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, як зазначив в судовому засіданні позивач та не було спростовано відповідачем, з метою здійснення господарської діяльності та взятих на себе зобов'язань по договору від 26.01.2011 №25, ТОВ «Крамар Рісайклінг» укладено Договір оренди №48-10/2 від 01 червня 2010 з ТОВ «Будматеріали - Вторресурси», згідно якого Орендодавець (ТОВ «Будматеріали-Вторресурси») зобов'язується передати, а Орендар (ТОВ «Крамар Рісайклінг») прийняти в орендне користування автомобілі для використання в господарській діяльності, перелік яких зазначений в акті прийому-передачі.

На виконання зазначеного договору, між сторонами підписано Акт прийому - передачі автомобілів (вантажних) в оренду від 01.06.2010, належним чином завірена копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до Договору №15-П/10 від 04.01.2010, укладеного між ТОВ «Крамар Рісайклінг» та ТОВ «Укрвторенергоресурс», Виконавець (ТОВ «Укрвторенергоресурс»), надає, а Замовник (ТОВ «Крамар Рісайклінг») отримує послуги з приймання твердих побутових відходів в обсягах, визначених Лімітом на утворення та розміщення відходів на поточний рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

Між сторонами підписано Акти здачі прийняття робіт (надання послуг): №У-01/011 за січень 2011, №У-02/024 за лютий 2011, №У-03/046 за березень 2011, №У-04/063 за квітень 2011.

Згідно Договору №18-ТПВ/11-К від 31.12.2010, що укладений між ТОВ «Крамар Рісайклінг» (Замовник) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі директора філіалу «Заводу «Енергія» Київенерго» (Виконавець), Виконавець надає, а Замовник отримує послуги із знешкодження (термічного перероблення) твердих побутових відходів в обсягах 10000,00 тонн, визначених дозволом на розміщення відходів на 2011, виданим Державним управлінням охорони природного навколишнього середовища в м. Києві та лімітом на утворення та розміщення відходів на 2011, затвердженим Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради.

На виконання умов Договору №18-ТПВ/11-К від 31.12.2010, Виконавцем було надано послуги із знешкодження твердих побутових відходів, що оформлено актами надання послуг №2036 від 31.01.2011, №4498 від 28.02.2011, №6751 від 31.03.2011, №9327 від 30.04.2011, №10681 від 31.05.2011.

Договором про надання послуг №87-112 від 01.06.2011, що укладений між ТОВ «Крамар Рісайклінг» та ТОВ «АВЕКС-ПРОМ», передбачено, що Виконавець (ТОВ «АВЕКС-ПРОМ») зобов'язується надати послуги з приймання і перероблення твердих побутових відходів, які здає Замовник (ТОВ «Крамар Рісайклінг»).

На виконання умов Договору №87-112 від 01.06.2011, ТОВ «АВЕКС-ПРОМ» надано послуги з приймання та перероблення твердих побутових відходів, про що свідчать підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), належним чином завірені копії яких, в підтвердження власної правової позиції, позивачем долучено до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги зміст та обсяг господарських операцій, що містяться в наданих позивачем документах, які вказані вище, суд приходить до висновку, що послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів та опалого листя Управлінню освіти з боку ТОВ «Крамар-Рісайклінг» були надані, що підтверджується відповідними доказами.

Також, Управлінням освіти (Замовник), за результатами проведених торгів, укладено з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) Договір про закупівлю послуг за державні кошти від 09.02.2012 №37.

Відповідно до п.1 Договору Виконавець зобов'язується у 2012 надати послуги з вивезення твердих побутових відходів з закладів освіти (95 об'єктів) Дарницького району, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги на умовах, визначених договором.

Найменування та кількість послуг зазначаються в довідці-дислокації (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Орієнтована кількість послуг з видалення твердих відходів складає 10400куб.м.

Пунктом 3 Договору передбачено, що сума договору становить 499 200,00 грн., ціна за куб.м. складає 48 грн.

Сторонами погоджено умови оплати за послуги, згідно яких розрахунки між сторонами проводяться шляхом оплати замовником послуг після пред'явлення виконавцем актів наданих послуг з додатком.

На підтвердження фактичності виконання даним контрагентом взятих на себе зобов'язань, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії Довідки - дислокації, додатка до акта надання послуг, актів надання послуг, які сприймаються судом як належні докази виконання ФОП ОСОБА_1 робіт по вивезенню твердих побутових відходів за період лютий - грудень 2012 (а.с.148-208 том 1).

Твердження відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_1 подорожніх та маршрутних листів, первинних бухгалтерських документів, на підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем, сприймається судом як помилкове, адже ФОП ОСОБА_1, перебуваючи у перевіряємому періоді на спрощеній системі оподаткування, що відповідачем не заперечувалось, вільний від обов'язку ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, як вбачається з акта ревізії (ст. 41 акту), до перевірки позивача, на вимогу ДФІ у м. Києві, ФОП ОСОБА_1 надано завірені копії актів виконаних робіт, копію дозволу №8038600000-402 на розміщення відходів у 2012 з додатком до нього. Про те, не приймаючи змісту на обсягу господарських операцій, що вказані в даних документах, контролюючий орган помилково прийшов до переконання про безтоварність досліджуваних господарських операцій та неналежне їх документальне оформлення з огляду на матеріали зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_1, з яким позивач, однак, безпосередньо у взаємовідносини не вступав.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки самі по собі порушення норм законодавства іншими, аніж позивач особами, в розумінні ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

За таких обставин, доводи, викладені в акті ревізії, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами безтоварності/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання таких послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частиною 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт ревізії не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридична особа та фізична особа-підприємець, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій позивача з недобросовісними контрагентами, з метою незаконного отримання додаткових вигод або його (позивача) обізнаності з такими діями контрагентів чи сприяння ухиленню ТОВ «Крамар Рісайклінг» та ФОП ОСОБА_1 від виконання господарських зобов'язань, може свідчити про незаконність поведінки позивача, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що обставини, викладені в пп. 1.4 Вимоги спростовуються належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, внаслідок чого пп. 1.4 Вимоги підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно правомірності пп. 1.5 Вимоги, судом встановлено наступне. Так, відповідно до річного плану на 2012 (зі змінами), Замовником передбачено здійснення закупівлі м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці шляхом, проведення процедури відкритих торгів. Очікувана вартість - 1 697 250,00 грн., джерело фінансування - кошти місцевого бюджету.

Оголошення про проведення торгів опубліковано у Віснику державних закупівель за №235816 від 02.07.2012 №79(681) та оприлюднене на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу. Документацію конкурсних торгів затверджено рішенням комітету від 20.06.2012 №196.

За даними реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів від 17.07.2012 №217, до участі у торгах надійшли пропозиції від 7-ми учасників: Підприємство «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» з ціною пропозиції 1 620 000,00 грн.; ТОВ «Елегант» з ціною пропозиції 1 620 000,00 грн.; ТОВ «Старкон трейд» з ціною пропозиції 1 587 750,00 грн.; ПП «Торгпродсервіс» з ціною пропозиції 1 515 000,00 грн.; ТОВ «Торгова компанія «Асортимент» з ціною пропозиції 1 890 000,00 грн.; ТОВ «Агрофірма Вільхівська» з ціною пропозиції 1 631 250,00 грн.; ТОВ «Край-2» з ціною пропозиції 1 588 500,00грн.

Позивачем відхилено пропозиції учасників Підприємства «Роман», ТОВ «Елегант», ТОВ «ТК Асортимент», ТОВ «Агрофірма Вільхівська», ПП «Торгпродсервіс» як такі, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів.

Зокрема, пропозиція учасника ПП «Торгпродсервіс» відхилена у зв'язку із тим, що особова медична книжка водія експедитора ОСОБА_3, на момент розкриття пропозиції конкурсних торгів, була прострочена.

Повідомлення про відхилення направлене учасникам листом від 20.07.2012 №54/12, з боку ПП «Торгпродсервіс» не оскаржувалась, що сторонами не заперечується.

На думку відповідача, в порушення вимог ч. 1 ст. 29 Закону «Про здійснення державних закупівель», позивачем безпідставно відхилено пропозицію учасника ПП «Торгпродсервіс», оскільки медична книжка на водія-експедитора ОСОБА_3 дійсна до 03.11.2012, а розкриття відбулось 17.07.2012

Втім, з даним твердженням контролюючого органу суд не вважає за можливе погодитись, адже згідно належним чином завіреної копії витягу з медичної книжки Серії НОМЕР_1 (а.с. 66 том 2), що оформлена на ім'я ОСОБА_3, дійсно не вбачається за можливе встановити інформацію щодо строку її дії.

Вказана обставина відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростована з посиланням на жоден належний та допустимий доказ, а самі по собі посилання представників контролюючого органу на те, що графа медичної книжки «дійсна до» містить відповідну інформацію, не сприймаються судом як обов'язкові, в розумінні ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, внаслідок не дотримання посадовими особами контролюючого органу обов'язку надання, в разі заперечення проти позову, всіх матеріалів, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, судом не встановлено обставин порушення позивачем положень ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в частині укладання з ПП «Торгпродсервіс» додаткової угоди на продовження строку дії договору, що перевищує 20% суми, визначеної основним договором.

При цьому, матеріали справи не містять в собі доказів, які підтверджують висновки ДФІ у м. Києві з приводу того, що позивачем, в порушення ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про здійснення державних закупівель», не відхилено пропозиції учасників ПП «КГС Компанія Благодар» та ТОВ «Бізнес плюс ЛТД», як таких, що не відповідають вимогами конкурсних торгів. При цьому, станом на час проведення контрольного заходу, процедуру закупівлі проведено, повідомлення про акцепт направлено переможцю листом від 16.05.2012 №9/12, опубліковано у віснику державних закупівель №204523 від 18.05.2012 №60(662), оприлюднене на офіційному сайті Уповноваженого органу, з урахуванням чого суд приходить до висновку про протиправність та, як наслідок, необхідність скасування пп.1.5 Вимоги.

Так, вибірковою ревізією по наступним навчальним закладам (що працюють в одну зміну): СШ № 127, СШ № 160, СШ № 314, СШ № 255, СШ №113, гімназії №237, СШ № 274, СШ №284, СШ №291, СШ №296, ЗШ № 295, СЗШ №62, СЗШ №217, СЗШ №280, СШ №302, Ліцей 303, СЗШ №305, СЗ №309, СШ №329 «Логос», Гімназії №323, 315, Слов'янська гімназія, Київська інженерна гімназія, Скандинавська, гімназія №261, гімназія №267, СЗШ №266, СЗШ №289, гімназія №290, СЗШ №111, СЗШ №105, гімназія №237, СЗШ № 316 встановлено, що штатними розписами вищевказаних закладів на період з 01.09.2012 по 01.02.2013 затверджено посади 788 штатних одиниць прибиральниць (598 штатних одиниць - із розрахунку на 1,0 штатну одиницю навантаженням 500 кв.м. із режимом роботи з 9-00 до 18-00 години та 190 штатних одиниць - у зв'язку з наявністю в школах груп продовженого дня (що функціонують в межах робочого часу навчальних закладів - з 13-00 до 18-00).

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України, тривалість робочого часу для працівників складає 40 годин на тиждень, тобто 8 годин на день (з 9-00 до 18-00).

Водночас, Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 №1205 передбачено, що у школах, де заняття проводиться в другу зміну або є групи продовженого дня, додатково вводиться штатна одиниця з розрахунку 0,5 штатної одиниці на 250 кв.м площі, що використовується учнями цієї зміни або групами продовженого дня. При розрахунку площі, що прибирається, не враховується площа стін, вікон, панелей.

Згідно наданих до ревізії довідок про площі, що прибираються, на підставі яких Управлінням освіти проведено розрахунок кількості штатних одиниць прибиральників службових приміщень, із загальних площ не виключено площі стін, вікон, панелей (що підтверджено даними із документів БТІ).

Крім того, до штатних розписів шкіл (гімназій), в яких є басейни, для обрахунку кількості штатних одиниць прибиральниць не виключено площі останніх та визначено кількість штатних одиниць прибиральниць, що їх прибиратимуть.

Водночас, Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 №1205, не передбачено введення штатних одиниць прибиральниць басейнів.

У листі Міністерства освіти і науки України від 17.05.2013 №1/12-3907, зазначено, що площа, яка прибирається однією прибиральницею визначається керівником з урахуванням заставленості та функціонального призначення приміщень, які прибираються, а також з урахуванням того, що згідно Кодексу законів про працю України, тривалість робочого часу працівників (в даному випадку прибиральниць) становить 40 годин на тиждень.

В Управлінні освіти прибиральниці зараховані на 1,0 штатну одиницю, що передбачає прибирання 500 кв.м. в робочий час з 9-00 до 18-00.

Групи продовженого дня в навчальних закладах функціонують в період з 13-00 до 18-00, тобто в основний робочий час прибиральника службових приміщень, що підтверджено письмовими поясненнями директорів навчальних закладів та табелями обліку використання робочого часу прибиральників службових приміщень.

Враховуючи вищевикладене, Управлінням освіти здійснено введення додаткових штатних одиниць в кількості 190 шт. на площах, що фактично прибираються - 598 прибиральниками службових приміщень в межах основного робочого часу.

Тобто, на одну школу (гімназію розрахунково введено - від 1 до 12 додаткових одиниць прибиральниць службових приміщень.

Вказані обставини представником позивача не заперечувались, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пп.1.2 вимоги №26-031-14-14/8526 від 26.06.2013 Державної фінансової інспекції у м. Києві в частині, що стосується перевищення нормативної чисельності штатних одиниць заступників директора.

3. Визнати протиправними та скасувати пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 пункту 1 вимоги №26-031-14-14/8526 від 26.06.2013 Державної фінансової інспекції у м. Києві.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Управління освіти Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37448113, адреса: 02091, м. Київ, Дарницький район, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 168-К) судові витрати в сумі 30 (тридцять) грн. 11 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної фінансової інспекції у м. Києві (код ЄДРПОУ 03741091адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 18).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Кобилянський