Справа № 815/5912/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
при секретарі - Гур`євій К.І.
за участю сторін: представника позивача - Демяненко О.М. (за ордером та витягом з угоди про надання правової допомоги)
представника відповідача - Єлістратова К.Ю. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000532250 від 23 липня 2013 року та №0000522250 від 23 липня 2013 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25 липня 2013 року ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» отримало податкові повідомлення-рішення №0000532250 від 23 липня 2013 року та №0000522250 від 23 липня 2013 року. Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх неправомірними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне. Позивач вказує, що ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» спеціалізується на будівництві та ремонті доріг. Для здійснення своєї господарської та виробничої діяльності підприємство має взаємовідносини з іншими контрагентами. Так, позивачем зазначено, що у лютому 2012 року ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» укладено договір поставки №8 від 01 лютого 2012 року з ТОВ «Альфа Карін» на придбання будівельних та інертних матеріалів. Придбані товари та роботи (послуги) оформлені на підставі первинних документів та використовуються у виробничій діяльності підприємства позивача. Таким чином, на думку позивача, відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» податкового законодавства, оскільки підприємством на підтвердження господарських операцій надано усі первинні документи, а контрагенти позивача були діючими підприємствами та мали свідоцтва платника податку на додану вартість.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що на підставі направлень від 25 червня 2013 року №128/22, №129/19, №130/17 виданих ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, згідно із пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року. Відповідач вказує, що відповідно до декларацій з податку на прибуток, наданих для перевірки встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» врахувало до складу витрат суму придбання щебеню без підтверджуючих документів по підприємству ТОВ «Альфа Карін» на загальну суму 324 158 грн. Також відповідачем зазначено, що позивачем до перевірки не надано податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами Одеська залізниця та ТОВ «Альфа Карін» на загальну суму 54 251 грн., отже, позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку не підтверджені податковими накладними, що призвело до заниження податку на додану вартість. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000532250 від 23 липня 2013 року та №0000522250 від 23 липня 2013 року винесені ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №279040, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 22 вересня 1994 року (а.с. 44).
Згідно довідки АБ №540304 з ЄДРПОУ, видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» за КВЕД-2010 є: 42.11 Будівництво доріг і автострад; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення (а.с. 46).
У період з 26 червня 2013 року по 03 липня 2013 року на підставі направлень від 25 червня 2013 року №128/22, №129/19, №130/17 виданих ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, згідно із пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №22/22-22507018 від 09 липня 2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» код 22507018 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року», у висновку якого встановлено виявлені під час перевірки порушення (а.с.20-39).
На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532250 від 23 липня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 81 378, 00 грн. (а.с. 40) та податкове повідомлення-рішення №0000522250 від 23 липня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств - 106 201, 00 грн. (а.с. 41).
Судом встановлено, що у перевіряємий період між ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» (Покупець) та ТОВ «Альфа Карін» (Постачальник) укладено договір поставки №8 від 01 лютого 2012 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (Товар): інертні матеріали (у т.ч. щебень) (а.с. 66-67).
На підтвердження товарності операцій по даному договору позивачем надано до суду договір поставки №8 від 01 лютого 2012 року (а.с. 66-67), видаткові накладні 68-73, накладні (а.с. 74-79), платіжні доручення (а.с. 80-90), податкові накладні (а.с. 91-96), оборотно-сальдову відомість (а.с. 97), витяги із реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
Разом з тим, у розділі 3.1.2 акту перевірки зазначено, що ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» врахувало до складу витрат суму придбання щебеню без підтверджуючих документів по підприємству ТОВ «Альфа Карін» на загальну суму 324 158 грн., у той час у кінці даного розділу вказано, що посадовими особами підприємства надані відповідні документи у повному обсязі щодо визначення витрат.
У розділі 3.2.2 акту перевірки зазначено, що в порушення п. 198.3, п. 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ПК України підприємством віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку не підтверджені податковими накладними у сумі 54 251, 00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, при цьому у кінці вказаного розділу також зазначено, що посадовими особами підприємства надані відповідні документи у повному обсязі щодо визначення податкового кредиту по податку на додану вартість.
Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» наведено у додатку №4 до акту перевірки (а.с. 134-135). Судом встановлено, що при перевірці підприємства позивача перевіряючими суцільним та вибірковим порядком було охоплено, у тому числі, по валовим витратам декларації з податку на прибуток підприємств, оборотно-сальдові відомості по рах. 20, 22, 23, 28, 30, 311, 361, 631, 64, 65, 66, 91, 949, акти виконаних робіт, накладні, акти на списання ТМЦ, банківські виписки, договори, відомості нарахування заробітної плати, відрахувань (зборів) до фондів державного загальнообов'язкового страхування; авансові звіти, касова книга; по податковому кредиту по податку на додану вартість: податкова декларація по податку на додану вартість, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, оборотно-сальдові відомості по рах. 20, 22, 28, 30, 31, 631, акти виконаних робіт, накладні, акти на списання ТМЦ, банківські виписки, договори.
Також, у судовому засідання було допитано в якості свідка головного державного ревізора-інспектора відділу проведення камеральних перевірок управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області О.М. Клейбатенко, яким підписано додаток №4 до акту, та встановлено, що перевіряючий не ставить під сумнів зазначені у додатку №4 первинні документи.
Крім того, у судовому засіданні, представником відповідача та свідком не зазначено доказів щодо порушення позивачем вимог законодавства при складанні наданих до суду первинних документів та їх невідповідності вимогам законодавства.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст. 71 КАС України).
Дослідивши акт перевірки та враховуючи, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення позивачем вимог п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України, пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.5, п.198.6 ст. 198 ПК України. Висновки про зазначені порушення зроблено без належного дослідження первинних документів, що свідчить про їх необґрунтованість.
Натомість, позивачем надані документи, що досліджувались судом, підтверджують здійснення ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» господарських операцій та правомірність формування ним податкових зобов'язань.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що господарська діяльність позивача, зокрема, пов'язана з будівництвом доріг і автострад, отже, набуття товару за договором поставки №8 від 01 лютого 2012 року здійснено для подальшого його використання у межах господарської діяльності ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс».
Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПК України).
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У відповідності з положеннями ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування у розділі ІІІ Податок на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 69, 71, 72, 86,158-163 КАС України від 06.07.2005 року №2747-IV, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000532250 від 23 липня 2013 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000522250 від 23 липня 2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 30 вересня 2013 року.
Суддя О. В. Глуханчук
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дорсервіс» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000532250 від 23 липня 2013 року.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000522250 від 23 липня 2013 року.
30 вересня 2013 року
Судове рішення № 33859534, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/5912/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: