Ухвала суду № 33858818, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-40622/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 по справі №2а-1032/09 за позовом Державної податкової інспекції у місті Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у місті Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа» (далі - ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа», відповідач 1) про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою з Приватним підприємством «Слад» (далі - ПП «Слад», відповідач 2) у розмірі 105148,60грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 17524,80грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, позивачем не доведено наміру відповідача ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр-Телемережа» діяти з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства при укладанні спірного правочину, та порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України. Крім того, позивачем не доведено безтоварності спірних операцій (відсутність наданих послуг).

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач 06.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.8, ст.129 Конституції України, ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 215, 256, 257, 258 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2008 ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт №3344/23-1/30853721/0110.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом встановлено ведення податкового обліку ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» з порушенням встановленого порядку, що призвело до порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток та податок на додану вартість. Також встановлено, що ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» по операціям з ПП «Слад» безпідставно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по послугах, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства в сумі 4847,00грн.

На думку позивача договір на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між позивачем та ПП «Слад», є нікчемним, оскільки вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства. При цьому податковий орган посилається на наявність умислу в діях відповідача 1, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, оскільки ПП «Слад» не було надано транспортно-екпедиторських послуг ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» та на вирок Коростишівського районного суду, який вступив в законну силу, згідно якого посадових осіб ПП «Слад» притягнуто до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, створення фіктивних підприємств, при цьому не маючи на меті здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 17.10.2007 посадових осіб ПП «Слад» було визнано винними та засуджено за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, створення фіктивних підприємств без мети здійснення господарської діяльності.

Проте, судами встановлено, що ПП «Слад» надавались транспортно-експедиторські послуги ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа», надані послуги підтверджуються вищезазначеним договором, недійсність якого сторонами не визнана, а також належним чином оформленими податковими накладними, актом виконаних робіт, платіжними документами, які свідчать про повну оплату коштів за надані послуги, які є в матеріалах справи.

Крім того, судами встановлено, що ПП «Слад» також надавались інші послуги ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа», проте, вимога щодо стягнення коштів за іншими операціями не заявлялась.

З огляду на зазначене та враховуючи, що ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» не фігурує, як суб'єкт господарювання створений посадовими особами ПП «Слад» та вироком суду не встановлено вини ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр - Телемережа» щодо ухилення від сплати податків, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про товарність спірних операцій.

Крім того, згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Разом з тим, встановлені частиною 1 статтею 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а отже не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 статті 238 Господарського кодексу України.

З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що порушення відповідачем було допущено у квітні 2006 року, в той час як з позовом до суду ДПІ у м. Житомирі звернулась лише 05.02.2009, тобто поза межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відповідає вимогам закону.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв