Ухвала суду № 33858756, 02.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-40601/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 по справі №2а-2888/09/0270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Аргон» до Державної податкової інспекції у місті Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Державна податкова адміністрація у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Аргон» (далі - ТОВ НВП «Аргон», позивач) до Державної податкової інспекції у місті Вінниці (далі - ДПІ у м.Вінниці задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006572340 від 25.05.2009. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ НВП «Аргон» судові витрати в розмірі 3,40грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю у податкового органу підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265/95-ВР), оскільки висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 14.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 06.05.2009, згідно направлень №901785, №901783, головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області, проведено перевірку господарської одиниці позивача - магазину «Корона», розташованого за адресою: проспект Юності, 22, м. Вінниця, з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами перевірки складено акт (довідка) №649/02/32/23/13323704 від 06.05.2009. На підставі вказаного акта прийнято рішення №0006572340 від 25.05.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 12500,40грн. за порушення пункту 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР, яке полягало у не забезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, невідповідність склала 2500,08грн.

Пункт 13 статті 13 Закону України №265/95-ВР покладає на суб'єктів підприємницької діяльності безумовний обов'язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону України №265/95-ВР).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевірку було розпочато о 13 год. 12 хв. 6.05.2009 року та закінчено о 15 год. 45 хв. цього ж дня.

Судами встановлено, що на вимогу перевіряючого, продавцем на касі №4 був роздрукований та виданий денний Z-звіт реєстратора розрахункових операцій, в якому зазначена сума готівкових коштів в розмірі 13447,77грн., а сума перелічених у касі грошових коштів складала 10947,69грн. Таким чином, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій склала 2500,08грн.

Проте, продавець ОСОБА_1 перерахувала касу, враховуючи суму 2500,00грн. та представила її до огляду перевіряючому до закінчення перевірки, що було підтверджено наданим речовим доказом у вигляді відеозапису з місця проведення розрахунків на касі №4 магазину, під час перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.05.2009 продавець каси помістила готівкові кошти в сумі 2500,00грн. до нижньої частини касового ящику, враховуючи специфіку торгівлі даного магазину (великий об'єм грошових коштів, які всі не вміщаються до верхньої частини касового ящика). Таким чином, готівкові кошти в сумі 2500,00грн. знаходились на місці проведення розрахунків, були представлені перевіряючому до закінчення перевірки, однак останнім вони враховані не були.

Факт врахування та проведення через реєстратор розрахункових операцій готівкових коштів в сумі 2 500,00грн. свідчить денний Z-звіт реєстратора розрахункових операцій за 06.05.2009, а також, що вони знаходились на місці проведення розрахунків та перебували в касі підтверджує відеозапис з місця, де розташована каса №4.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірно висновку, викладені у акті перевірки висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006572340 від 25.05.2009 є протиправним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв