Ухвала суду № 33857302, 27.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. справа № 0870/9607/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби № 0000960028, № 0000970028, № 0000980028 від 27.09.2012.

Постанова обґрунтована тим, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товарів та послуг у ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2, ПП «ЗОВ», а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем придбаний товар для подальшого його використання у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво, розподілення та постачання теплової енергії для обігріву житла і побутові потреби населення, комунально-побутові потреби підприємств, організацій та установ і її збут. При цьому підприємством здійснюється також експлуатація системи вуличної розподільчої теплової мережі, транспортування теплової енергії, експлуатація самостійних районних, квартальних інших котельних, експлуатація водогрійних котлів, трубопроводів пари і гарячої води, та іншого нестандартного обладнання, будівництво та ремонт теплових мереж, налагодження контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, пуско-налагоджувальні роботи котлів і т.д.

Зазначено, що складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

За висновками суду відповідачем не доведено факту здійснення між позивачем та

ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2, ПП «ЗОВ» удаваних правочинів, матеріали справи та заперечення не містять посилань саме які правочини сторони хотіли приховати, а які фактично здійснили. Угоди, укладені між Концерном «МТМ» та ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2, ПП «ЗОВ», не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, сторони не приховували під здійсненими правочинами інших правочинів, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами вказаних угод.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна карга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, судом не було взято до уваги відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження переміщення вантажу.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 11.09.2012 року № 355/28-1/32121458, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0000960028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 164 400,50 грн., в тому числі за основним платежем на 138 790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 25 610,50 грн.; від 27.09.2012 року № 0000970028, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 95 385,50 грн., в тому числі за основним платежем на 84 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10 628,50 грн.; від 27.09.2012 року № 0000980028, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 85 189,00 грн.

Актом перевірки встановлені порушення:

1. пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.2007 із змінами та доповненнями), пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 84 757,00 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 13 028,00 грн., 2010 рік - 25 980,00 грн., 1 квартал 2011 року - 3506,00 грн., 2-4 квартали 2011 року - 42 243,00 грн.

2. пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.2007 із змінами та доповненнями), пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, пп. 140.1.1 п. 140.1 ст. 140, п. 146.11, п. 146.12 ст. 146, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 85 189,00 грн. у півріччі 2012 року.

3. пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 138 790,00 грн., у т.ч. по періодах: вересень 2009 року - 8205,00 грн., жовтень 2009 року - 2217,00 грн., червень 2010 року - 4021,00 грн., липень 2010 року - 10 035,00 грн., жовтень 2010 року - 17 026,00 грн., листопад 2010 року - 10 023,00 грн., грудень 2010 року - 9350,00 грн., січень 2011 року - 1186,00 грн., травень 2011 року - 22 436,00 грн., червень 2011 року - 12 726,00 грн., липень 2011 року - 1359,00 грн., серпень 2011 року - 11 711,00 грн., жовтень 2011 року - 19 566,00 грн., листопад 2011 року - 5802,00 грн., грудень 2011 року - 3127,00 грн.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що перелічені порушення є наслідком завищення валових витрат по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2, ПП «ЗОВ» за перевірений період та неправомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з переліченими контрагентами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Фактичне отримання товару підтверджено наданими видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про сплату за вказаним договором.

Позивачем були надані докази подальшого використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Бриз», ТОВ «Запоріжспецкомплект», ФОП ОСОБА_2, ПП «ЗОВ».

Що стосується посилання відповідача на відсутність документів щодо транспортування, то суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність поставки товарів, за умови підтвердження поставки іншими первинними документами.

Фактичне отримання товару підтверджено наданими видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про сплату за вказаним договором.

Таким чином, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова