Ухвала суду № 33856144, 19.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 2/0470/6270/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дьоміна Костянтина Володимировича - інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Державного казначейства України про визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дьоміна Костянтина Володимировича - інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування АТ м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Державного казначейства України про визнання протиправними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відношенні ОСОБА_1 04.12.2010 інспектором ДАІ Дьоміним К.В. складено протокол серії АЕ1 № 188600 про адміністративне правопорушення, а саме порушення п. 2.5 ПДР (відмова від проходження медичного огляду), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, та згідно відмітки у правопорушника тимчасово вилучено посвідчення водія і наданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2010 № 3г-5292/10 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.04.2011 № 33-469/2011 скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2010 № 3г-5292/10, та провадження у справі закрите через відсутність події адміністративного проступку, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. У мотивувальній частині постанови суд послався на пояснення ОСОБА_1, згідно яких останній погодився на вимогу інспектора ДАІ пройти медичний огляд на стан сп'яніння, але просив дозволити самостійно керувати своїм транспортним засобом, на що інспектор ДАІ відмовив, дії ОСОБА_1 розцінив як відмову від проходження медичного огляду та автомобіль у примусовому порядку доставив на відповідний штрафний майданчик. Суд прийняв до уваги, що ОСОБА_1 було пройдено медичний огляд, за результатами якого не виявлено ознаків сп'яніння, та вказав на передчасність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1

Крім пояснень ОСОБА_1 інших фактичних обставин щодо протиправності дій інспектора ДАІ у постанові не наведено. Не вбачаються такі факти ані з постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2010, ані з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема письмових пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, у чиїй присутності, як зазначено у поясненнях, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

У відповідності до ст. 260 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу є одним із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 130 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1102 від 17.12.2008, цей Порядок визначає процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення.

Так, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів …

Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника)...

На спеціальному майданчику і стоянці ведеться в установленому МВС порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів.

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачене ст. 267 КУпАП. Так, заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, в т.ч. вилучення посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду. Оскарження чи опротестування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Виходячи зі змісту листа ГУМВС України в Дніпропетровській області від 21.01.2011 № 0/26-Г-1 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії окремих працівників ДПС УДАІ ГУМВС та проведеної службової перевірки, викладені у скарзі відомості щодо неправомірних дій працівників УДАІ у частині зупинки, доставки на штрафний майданчик транспортного засобу та складання адміністративного протоколу свого об'єктивного підтвердження не знайшли.

Виходячи з аналізу досліджених доказів у справі та наведених норм КпАП й Постанови Кабінету Міністрів України N 1102 від 17.12.2008 суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

По-перше, зі змісту ст. 265-2 КУпАП не вбачається, що тимчасове затримання працівником ДАІ транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), можливо виключно за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

По-друге, як приписами КУпАП, так і Постановою Кабінету Міністрів України N 1102 від 17.12.2008 передбачається, що тимчасове затримання працівником ДАІ транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення у присутності свідків, та крім цього облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів ведеться в установленому МВС порядку на спеціальному майданчику і стоянці.

З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2010 серії АЕ1 № 188600, відмітка про тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку інспектором ДАІ Дьоміним К.В. не здійснена. Також матеріали адміністративної справи № 3-5292/10 не містять доказів про прийняття тимчасово затриманого транспортного засобу, належного позивачеві, на спеціальному майданчику чи стоянці.

Не встановлений даний факт ані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у постанові від 23.12.2010 № 3г-5292/10 ані Апеляційним судом Дніпропетровської області у постанові від 29.04.2011 № 33-469/2011, оскільки Апеляційний суд на вказані обставини послався як на такі, що вбачаються лише з пояснень ОСОБА_1

Не знайшли підтвердження зазначені обставини при проведенні службової перевірки ГУМВС України в Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії окремих працівників ДПС УДАІ ГУМВС.

Крім викладеного, суд правомірно звернув увагу на те, що позивачем не було використане його право на оскарження в установленому законом порядку тимчасового затримання транспортного засобу, а також право на отримання транспортного засобу через три доби після його тимчасового затримання. Що стосується незаконного вилучення у позивача посвідчення водія, що перешкоджало останньому майже шість місяців користуватися автомобілем, суд звертає увагу на те, що позбавлення права керування транспортним засобом на один рік було застосовано до позивача як адміністративне стягнення згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2010.

З наведених обставин та перевірених доказів не вбачається встановлення у законний спосіб факту протиправної поведінки інспектора ДАІ Дьомина К.В. по відношенню до позивача, в тому числі щодо тимчасового затримання його транспортного засобу.

Що стосується посилання позивача на незаконність дій інспектора ДАІ зі складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд звертає увагу на те, що обов'язок скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення уповноваженою на те посадовою особою встановлено ст. 254 КУпАП, Статутом патрульно-постової служби міліції України (п. 229), а також Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України N 77 від 26.02.2009 (п.4.1.).

Крім цього, відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (п.2.22.), у разі скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення внаслідок її неправомірного винесення за даним фактом проводиться службова перевірка. Стосовно винної посадової особи відповідно до положень Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" вживаються заходи дисциплінарного впливу, відомості про які додаються до матеріалів перевірки.

Щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд зазначає, що згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Враховуючи те, що у встановлений законодавством спосіб факт протиправної поведінки відповідача у справі - інспектора ДПС Дьоміна К.В., не встановлено, підстави для визнання його дій протиправними, та, відповідно, стягнення з державного бюджету на користь позивача моральної та матеріальної шкоди, начебто завданої такими діями, відсутні.

Також розмір грошового відшкодування моральної шкоди позивачем не обґрунтований та визначений без дотримання принципу розумності і справедливості.

Надані позивачем докази на підтвердження розміру спричиненої матеріальної шкоди - копії квитанцій до прибуткового касового ордера та чеки щодо оплати послуг з перевезення таксі в період лютий-квітень 2011 року, суд розцінює критично, скільки ці документи не підтверджують, що лише такий транспортний засіб, послугами якого скористався позивач, був можливим для використання, та що саме такий вид пересування міг забезпечити нормальну господарську діяльність позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків та правову позицію суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд апеляційної приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко