Ухвала суду № 33854579, 11.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 88559/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2011 року про повернення позовної заяви в справі за позовом Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2011 року Шевченківським районним судом м. Львова зареєстровано позовну заяву Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні № 26529703, скасування постанов про накладення штрафу від 26 травня 2011 року та від 09 червня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судове рішення в частині виплати допомоги не виконано з поважних та незалежних від боржника причин. Крім того, боржником вжито всіх необхідних заходів для його виконання, про що поінформовано державного виконавця.

25 червня 2011 року Шевченківським районним судом м. Львова постановлено ухвалу про повернення позовної заяви Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Дану ухвалу мотивовано тим, що вказана адміністративна справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем - Шевченківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції невраховано вимог ч. 3 ст. 18 КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно із ч. 1 ст. 181 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Крім того, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Частиною 1 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч. 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідачем у даному спорі є відділ державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області.

Виходячи із змісту ч. ч. 1, 2 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) та враховуючи фактичні обставини справи, зокрема суб'єктний склад учасників спору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір, на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, був предметно підсудний окружному адміністративному суду.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КАС України (в редакції чинній на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем у таких категоріях справ є орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а тому, у суду першої інстанції, при вирішенні питання предметної підсудності, не було підстав для відкриття провадження в справі на підставі ч. 3 ст. 18 КАС України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо підсудності даного спору, вірно протрактовано положення Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу призвело до вірного висновку про необхідність застосування п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 червня 2011 року про повернення позовної заяви в справі № 2а-1196/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук