Постанова № 33854064, 08.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 804/8344/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представників позивача представника відповідача Талана О.П., Чікіньова Д.Н. Науменко О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012210, № 0000022210 від 27.02.2013

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дніпропетровський меблевий комбінат" 02 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012210, № 0000022210 від 27.02.2013.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000012210, №0000022210 від 27.02.2013р. винесені на підставі Акту №343/22/109/00274619 від 07.02.2013р., мають бути скасовані, виходячи з наступного:

В Акті перевірки Відповідач дійшов висновків про те, що Відповідачем було порушено ч.1 ст.203, статті 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, укладених з «ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722) та ПП «Універсал Н» (код 34052444).

Однак, такі висновки не відповідають ні цивільному законодавству, ні податковому законодавству України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, та наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надала заперечення на позов, в яких позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що при перевірці дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Дніпропетровським меблевим комбінатом» (далі ПАТ «ДМК»), встановлено наступне.

ПАТ «ДМК» в порушення пункту 1.32 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України,

- занижено валові доходи усього у розмірі 200000,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у розмірі 200000,00 грн., внаслідок використання у власній діяльності ТМЦ отриманих від невстановлених осіб без документального підтвердження господарських операцій з придбання ТМЦ та оплати за них, відповідно;

- завищено валові витрати усього у розмірі 166 667,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 166 667,00 грн., за рахунок включення до їх складу вартість придбаних ТМЦ за правочинами (угодами) укладених між ПАТ «ДМК» та ПП «Спецпромтехніка», ПП «Універсал Н», які у подальшому були визнані нікчемними, у зв'язку з чим спростовано правові підстави та документальне підтвердження зазначених господарських операцій;

- завищено податковий кредит усього у розмірі 33333,00 грн., у тому числі за травень 2010 року у розмірі 33333,00 грн., внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ сформованих без відповідного підтвердження бухгалтерськими та податковими документами, за рахунок фінансово-господарських взаємовідносин з вищенаведеними контрагентами, укладені правочини з якими - визнані у подальшому «нікчемними» у зв'язку з чим спростовано правові підстави та документальне підтвердження зазначених господарських операцій.

Таким чином, вищенаведене призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, усього у розмірі 91 667,00 грн. у т.ч. за 2 квартал 2010 року у розмірі 91 667,00 грн., податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, усього у розмірі 33 333,00 грн., в тому числі за травень 2010 року у розмірі 33 333,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 07.02.2013р. по 07.02.2013р. Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - Відповідач) проводилась позапланова невиїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський меблевий комбінат» (далі по тексту - Позивач) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722) та ПП «Універсал Н» (код 34052444) за період з 01.01.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено Акт №343/22-109/00274619 від 07.02.2013р. (далі по тексту - «Акт», «Акт перевірки»). /а.с. 13-32/

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, Позивачем були вправлені Відповідачу заперечення №1/98 від 14.02.2013р., в яких Позивач просив переглянути результати Акту перевірки Позивача та скасувати їх./а.с. 36-41/

За результатами розгляду заперечень (відповідь на заперечення №3344/10/22-118 від 22.02.2013р.), висновки, до яких Відповідач дійшов під час проведення перевірки, залишені без змін./а.с. 42-52/

«27» лютого 2013р. за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки Відповідачем були винесені:

Податкове повідомлення-рішення №0000012210 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 114 587,75 грн., в тому числі 91 667,00 грн. основного зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22 916,75 грн. і Податкове повідомлення-рішення №0000022210 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 666,25 грн., в тому числі 8 333,25 грн. основного зобов'язання та штрафних санкцій в сумі 33 333,00 грн. /а.с. 33-34/

Не погодившись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, Позивачем 06.03.2013р. було подано до Державної податкової служби в Дніпропетровській області ДПУ України скаргу №4/131, в якій просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення./а.с. 53-59/

Рішенням Державної податкової служби в Дніпропетровській області ДПУ України №1889/10/10-25 від 26.04.2013р. скарга Позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - залишені без змін. /а.с. 60-64/

«08» травня 2013 року Позивачем було направлено скаргу №1/252 про скасування податкових повідомлень-рішень до Міністерства доходів і зборів України. /а.с. 67-74/

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №3871/6/99-99-10-01-15 від 30.05.2013р. про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення №0000012210, №0000022210 від 27.02.2013р. залишені без змін, а скарга без задоволення./а.с.77-80/

Отже, згідно висновку акту №343/22-109/00274619 від 07.02.2013р. при перевірці дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Дніпропетровським меблевим комбінатом» (далі ПАТ «ДМК»), встановлено порушення:

- пункту 1.32 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, та з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91 667,00 грн. у т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 91 667,00 грн.,

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та з врахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 33 333,00 грн., у т.ч. за травень 2010 року - 33 333,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, при проведенні перевірки досліджувались взаємовідносини з ПП «Спецпромтехніка» і ПП «Універсал Н» з період 01.01.2009р. по 30.09.2012р.

З матеріалів справи та з п. 3.1.1 «валовий дохід» вбачається, що за період з 01.01.09 по 30.09.12 ПАТ «ДМК» задекларовано валовий дохід у сумі 58 601 042,00 грн. і доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у сумі 30 428 307,00 грн. у тому числі:

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік від 26.01.10 №9002781353 на суму 18 903 657 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 01.02.11 №90066288121 на суму 34 751 632 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 22.04.11 №9002562166 на суму 4 945 753 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2011 року від 07.02.12 №9015308590 на суму 16 103 560 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року від 05.11.12 №9068714077 на суму 14 324 747 грн.

Перевіркою повноти визначення валового доходу і доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.09 по 30.09.12 в загальній сумі 89 029 349 грн. встановлено його заниження всього в сумі 771 300 грн. в т.ч. за І квартал 2009 року в сумі 310100 грн., II квартал 2009 року в сумі 174 200 грн., ІІІ квартал 2009 року в сумі 87 000 грн. і ІІ квартал 2010 року в сумі 200 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ДМК» (замовник) та ПП «Універсал Н» (Підрядник), 14 січня 2009 укладено договір №141 про надання загально будівельних робіт.

Як встановлено пунктом 1.1 Договору, об'єкт - фірмовий магазин ПАТ «ДМК», який знадиться на території ПАТ «ДМК» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд. 7.

Так, згідно з пунктом 2.1 Договору вартість послуг Виконувача по даному Договору складає 219 500,00 грн.

Як встановлено пунктом 6.1 перебіг терміну дії Договору починається з моменту його підписання та закінчується до дати підписання акту виконаних робіт.

На умовах ідентичних вищевказаного Договору складено договір від 14 січня 2009 року №141 і 19 травня 2010 року №291, окрім пункту 1.1 об'єкт - будівля і приміщення ПАТ «ДМК» і капітальний ремонт виробничого корпусу, 2.1 вартість виконаних робіт складає 90 600,00 грн. і 200 000,0 грн. відповідно.

Згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, звітними і розрахунковими податковими документами, ПАТ «ДМК», отримано будівельних робіт:

- за договором №141 від 14 січня 2009 року на суму 182916,67 грн. (з урахуванням ПДВ - 36583,33 грн. загальна суму складає 219500,00 грн.),

- за договором №151 від 12 лютого 2009 року за березень 2009 року на суму 75 500 грн. (з урахуванням ПДВ - 15 100 грн. загальна суму складає 90600,00 грн.),

- за договором 291 від 19 травня 2010 року за червень 2010 року на суму 166 666,67 грн. (з урахуванням ПДВ - 33333,33 грн. загальна суму складає 200000 грн.).

Таким чином, загальна сума виконаних робіт з урахування ПДВ складає 510100,00 грн., сума податку на додану вартість склала 85 016,67 грн. (врахована в складі податкового кредиту січня 2009 року в сумі 36 583,33 гри., лютого 2009 року в сумі 15 100,00 грн. і травня 2010 в сумі 33 333,33 грн.).

Також з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ДМК» (замовник) та ПП «Спецпромтехніка» (Підрядник), в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, 20 березня 2009 року укладено договір №163 про надання послуг з ремонту м'якої покрівлі.

Як встановлено пунктом 1.1 Договору, об'єкт - фірмовий магазин ЗАТ «ДМК», який на території ЗАТ «ДМК» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна, б. 7.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість послуг Виконувача по даному Договору складає 52 200,00 грн.

Як встановлено пунктом 6.1 перебіг терміну дії Договору починається з моменту його підписання та закінчується до дати підписання акту виконаних робіт.

На умовах ідентичних вищевказаного договору складено договір від 16.04.2009р. № 174, 12 травня 2009 року № 178 і 10 червня 2009 року № 183, окрім:

- пункту 1.1. об'єкт - ремонтно - будівельні роботи (теплоізоляційний захист надземних трубопроводів теплових мереж комбінату за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, б. 7), договір №178 від 12.05.2009р. - капітальний ремонт криши виробничого корпусу ЗАТ «ДМК» за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, б. 7, договір № 183 від 10.06.2009р. - капітальний ремонт покрівлі виробничого цеху ПАТ «ДМК» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, б. 7,

- пункту 2.1. договору вартість виконаних робіт складає 75 000,00 грн., 47 000,00 грн., і 87000,00 грн. відповідно.

Згідно з первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, звітними і розрахунковими податковими документами, протягом періоду, що перевіряється ПАТ отримано будівельних робіт - Договір №163 від 20 березня 2009, договір. №174 від 16 квітня 2009 року, договір №178 від 12 травня 2009 року і договір №183 від 10 червня 2009 загальну суму 261 200,00 грн., сума податку на додану вартість склала 43 533,33 грн. а в складі податкового кредиту березня 2009 року в сумі 8 700,00 грн., квітня 2009 сумі 12 500,00 грн., травня 2009 року в сумі 7 833,33 грн. і червня 2009 року в сумі 14 500 грн.).

В акті перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області будує свої висновки на підставі таких матеріалів як:

- постанова Самарського районного суду у м. Дніпропетровську від 05 серпня 2011 року;

- акт від 13 липня 2012 року №150/222/33704722 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Спецпромтехніка» (код ЄДРПОУ 33704722) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 17.10.05 по 01.03.11;

- акт від 21 липня 2012 року №151/222/33704722 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.06 по 01.03.11.

Акт від 21 липня 2011 року №151/222/34052444 Новомосковської ОДПІ про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.06 по 01.03.11. В ході перевірки ПП «Універсал Н» встановлено:

- операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) ПП «УНІВЕРСАЛ Н» за період з 03.02.06 по 01.03.11 року порушують частини 1 і 5 статті 203, частин 1 і 2 статті 215, статті ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. ПП «УНІВЕРСАЛ Н» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно походження сільськогосподарської продукції за період з 03.02.06. по 01.03.11, у ПП « Універсал Н» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам - покупцям за період з 03.02.06. по 01.03.11.

Акт від 13 липня 2011 року №150/222/33704722 Новомосковської ОДПІ, Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Спецпромтехніка» (код 33704722) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.06 по 01.03.11. В ході перевірки ПП «Спецпромтехніка» (код ЄДРПОУ 33704722) встановлено:

- операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Спецпромтехніка» за період з 17.10.05 по 01.03.11 року порушують частини 1 і 5 статті 203, частин 1 і 2 статті 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. Виходячи з вищенаведеного, ПП «Спецпромтехніка» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Таким чином, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно походження сільськогосподарської продукції за період з 17.10.05 по 01.03.11 у ПП «Спромтехніка» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 17.10.05 по 01.03.11.

Згідно постанови Самарського районного суду №1-301/11 від 05.08.2011 ОСОБА_6 (директора ПП «Спецпромтехніка») визнано винним у організації мережі фіктивних підприємств з метою формування договору кредиту та конвертації грошових коштів, для відповідного відпрацювання суб'єктів господарської діяльності, що знаходяться на обліку у Новомосковській ОДПІ, по ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 364, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області робить висновок, що угоди укладені ПП «Універсал» і ПП «Спецпромтехніка» та його покупцями, у т.ч. і ПАТ «ДМК» не спричиняли реального настання правових наслідків та зазначені послуги були отримані в інший спосіб, ніж це відображено у наданих до перевірки первинних документів, без компенсації їх вартості (безоплатно). В результаті чого, платником податків порушено підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону №334 та з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, платником податків безпідставно занижено показники рядку 01.1. Декларації всього в сумі 200 000,00 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 200 000 грн.

В п. 3.1.2 акту перевірки «валові витрати» зазначено, що за період з 01.01.09 по 30.09.12 ПАТ «ДМК» задекларовано валові витрати у сумі 54 944 644 грн. і витрати операційної діяльності у сумі 29 346 264 грн. у т.ч.:

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік від 08.02.11 №10072996 17 757 139 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 01.02.11 №90066288121 на суму 32 612 245 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 22.04.11 №9002562166 на суму 4 575 280 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2011 року від 07.02.12 №9015308590 на суму 15 469 594 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року від 05.11.12 №9068714077 на суму 13 876 670 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат і витрати операційної діяльності за період з 01.01.09 по 30.09.12 в загальній сумі 84 290 908 грн. встановлено їх завищення у сумі у сумі 642 751 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 301 917 грн., II квартал 2009 року в сумі 174 167 грн. і II квартал 2010 року в сумі 166 667 грн.

Таким чином, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області робить висновок, що віднесено до валових витрат суми сплачені за отримані будівельні роботи від ПП «Спецпромтехніка» (код ЄДРПОУ 33704722) і ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444), які відображені в пункті 3.1.1 акта перевірки.

Отже, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської вважає, що позивачем порушено п. 5.1, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, підпункт 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334 та з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України позивачем неправомірно завищено показники у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» в загальній сумі 166 667 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 166 667,00 грн.

Згідно висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток (п. 3.1.3 акту):

за період з 01.01.09 по 30.09.12 ПАТ «ДМК» задекларовано податку на прибуток у загальній сумі 438 166 грн., у тому числі:

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік від 26.01.10 №9002781353 у загальній сумі 52 911 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 01.02.11 № 90066288121 на суму 101 695 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 22.04.11 № 9002562166 на суму 43 652 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2011 року від 07.02.12 №9015308590 на суму 145 812 грн.;

- декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року від 05.11.12 №9068714077 на суму 94 096 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.09 по 30.09.12 встановлено його заниження всього в сумі 91 667 грн. у т.ч. за II квартал 2010 в сумі 91 667 грн. по взаємовідносинам з ПП «Спецпромтехніка» і ПП «Універсал Н» в результаті допущених порушень нового законодавства, які відображено в пункті 3.1.1 і 3.1.2 розділів акта перевірки.

Відносно податкового кредиту (п. 3.2.2 акту) зазначено, що за період з 01.01.09 по 30.09.12 за період з 01.01.09 по 30.09.12 ПАТ «ДМК» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9 792 547 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.09 по 30.09.12 встановлено його завищення всього у сумі 128 550 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 36 583 грн., лютий в сумі 15 100 грн., березень в сумі 8 700 грн., квітень в сумі 12 500 грн., травень в сумі 7 833 грн., червень 2009 року в сумі 14 500 грн. і за травень 2010 року в 33 333 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пункті 3.1.1 і 3.1.2 розділів акта перевірки.

Таким чином, щодо податкового кредиту ДПІ робить наступний висновок: «Враховуючи вищенаведене та Постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 серпня 2011 року №1-301/11, ЗАТ «ДМК» незаконно сформувало податковий кредит з ПДВ на загальну суму 33 333,00 грн. по операціям з придбання товарів «Спецпромтехніка» і ПП «Універсал Н», які визнані суди «фіктивними». Виписані ПП «Спецпромтехніка» і ПП «Універсал Н» податкові накладні не можуть розглядатися в якості належного підтвердження заявленого податкового кредиту ЗАТ «ДМК», оскільки такі накладні не мають статусу юридично значимих.

В порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4. та 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168 з врахуванням п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, підприємством необґрунтовано завищено суму податкового кредиту, який було враховано в декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року в 33 333,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в ціні придбаних будівельних послуг згідно податкової накладної, отриманих від ПП «Універсал Н» на підставі нікчемного правочину.»

Згідно висновку щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню (п. 3.2.3. акту) за період з 01.01.09 по 30.09.12 ПАТ «ДМК» задекларовано податку на додану що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 317 072 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.09 по 30.09.12 встановлено його заниження всього в сумі 33 333 грн., в тому числі за травень 2010 в сумі 33 333 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в пункті 3.1.2 і 3.2.2 розділу 3 акта перевірки.

Аналізуючи вищевикладене суд прийшов до наступних висновків.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодування ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Суд вважає, що відповідач не повинен був робити свої висновки саме на підставі висновків перевірки контрагента позивача, оскільки використання даних відомостей є упередженим та необґрунтованим використанням недостовірних даних.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - «Закон №168»), що діяв в періоді, коли складалися та виконувалися спірні правочини, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон №334), що діяв на час спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 валовий доход включає:

доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Як свідчать декларації Позивача з податку на прибуток за відповідні податкові періоди, діяльність Позивача не тільки була спрямована на одержання доходу, але й ця мета була досягнута, кожний податковий період був прибутковим.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334 є безпідставними.

В п. 5.1. ст. 5 Закону № 334 зазначено, що Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, документально підтверджені витрати Позивача з придбання послуг будівельного підряду у ПП «Спецпромтехніка» та ПП «Універсал Н», в тому числі й їх оплату шляхом проведення безготівкових розрахунків з цими контрагентами за виконані роботи.

Як свідчить зміст Акту перевірки, всі розрахункові, платіжні та інші документи, пов'язані з виконанням спірних правочинів, були надані для перевірки, в них не міститься порушень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вони мають всі обов'язкові реквізити, вони не визнані недійсними в судовому порядку, не оскаржені будь-якою стороною правочину або іншими особами.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону №334 встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Проведені ПП «Спецпромтехніка» та ПП «Універсал Н» будівельні роботи були віднесені до складу валових витрат Позивача, оскільки були пов'язані з будівельними роботами приміщень, які Позивач використовує у власній господарській діяльності.

Таким чином, у Позивача були всі підстави для включення витрат з придбання послуг будівельного підряду у ПП «Спецпромтехніка» та ПП «Універсал Н» до складу валових витрат. Позивач має всі необхідні розрахункові та інші документи, які є підставою для включення витрат з придбання послуг у зазначених підприємств до окладу валових витрат відповідних податкових періодів. Тим більше, що ці послуги не тільки придбані, але й оплачені Позивачем.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті 7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В момент постачання послуг контрагентами Позивача, ними були виписані податкові накладні, оформлені належним чином. Позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів суми ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням послуг будівельного підряду у ПП «Спецпромтехніка» та ТОВ «ПП «Універсал Н».

Також, слід зазначити щодо посилань відповідача, в акті перевірки, відносно недійсності правочину, та на порушення позивачем ч. 1 і 5 ст. 203, ч. 1 і 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

В листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. Вищий адміністративний суд України наголошує:

«в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".»

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ «ДМК» правомірно визначило суму податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 рік, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012210 від 27 лютого 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 20288888) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 114 587,75 грн. (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 75 коп.), в тому числі суми основного зобов'язання - 91667 (дев'яносто одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень 00 коп.), штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 916,75 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 75 коп.) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012210 від 27 лютого 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 20288888) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 666,25 грн. (сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 25 коп.), в тому числі суми основного зобов'язання -33 333,00 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 00 коп.), штрафних санкцій в сумі 8333 (вісім тисяч триста тридцять три гривні 25 коп.), є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012210, № 0000022210 від 27.02.2013, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012210 від 27 лютого 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 20288888) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 114 587,75 грн. (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 75 коп.), в тому числі суми основного зобов'язання - 91667 (дев'яносто одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень 00 коп.), штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 916,75 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 75 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000012210 від 27 лютого 2013 року, яке винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 20288888) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 41 666,25 грн. (сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень 25 коп.), в тому числі суми основного зобов'язання -33 333,00 грн. (тридцять три тисячі триста тридцять три гривні 00 коп.), штрафних санкцій в сумі 8333 (вісім тисяч триста тридцять три гривні 25 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський меблевий комбінат" (код ЄДРПОУ 20288888) судовий збір у розмірі 1562,50 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят дві гривні 50 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко