Постанова № 33854062, 08.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 804/8746/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О. при серетарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудсервіс» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 04 липня 2013 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс», у якому просила стягнути кошти платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податкову заборгованість в сумі 62 903,34 грн., з яких:

- орендна плата за землю - 62666,79 грн.;

- штрафні санкції - 170,00 грн.;

- залишок несплаченої пені - 66,55 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з несплатою суми самостійно визначеного податкового зобов'язання, у ТОВ «Інжбудсервіс» виникла податкова заборгованість у розмірі 62 903,34 грн.

Сторони у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень ст. 128 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача 23.07.2013 року надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка надсилались на адресу, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованими поштовими відправленнями, але на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» (код ЄДРПОУ 20232853) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 10-11/.

Товариство з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» 22.11.2012 подало до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 37572 за 2012 рік, у якій визначило своє грошове зобов'язання з січня по грудень у розмірі 119605,20 грн., щомісячною сплатою 9967,10 грн. /а.с. 15-18/.

Товариство з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» 04.02.2013 подало до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9004305021 за 2013 рік, у якій визначило своє грошове зобов'язання з січня по грудень у розмірі 87 180,30 грн., щомісячною сплатою 7265,03 грн. /а.с. 19-22/.

Товариство з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» 19.04.2013 подало до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9022270855 за 2013 рік, у якій нараховано до збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності, щомісячну сплату з січня по листопад у сумі 2702,04 грн., за грудень - 2702,13 грн., самостійно визначено платником податку суму штрафу - 162,12 грн. та пені - 44,64 грн. /а.с. 23-25/.

З поданого позивачем розрахунку суми грошових вимог судом встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті узгоджених податкових зобов'язань по деклараціям:

№ 37572 від 22.11.2012р. по терміну сплати на 30.01.2013р. у сумі 9967,10 грн.,

№ 9004305021: за період з 30.03.2012 по 30.06.2013р. у розмірі 29 060,12 грн.;

№ 9022270855: за період з 19.04.2013р. по 30.06.2013р., з урахуванням самостійно нарахованих платником податків штрафних санкцій, у сумі 13 672,47 грн.

Крім того, 25.01.2013р. працівниками Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області була проведена камеральна перевірка податкової декларації з плати за землю. За результатами перевірки було складено акт № 27/1550/20232853 від 25.01.2013р. та прийнято податкове повідомлення рішення № 0000391550 від 25.02.2013р. на суму 170 грн., яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане підприємством 19.03.2013р. /а.с. 12-13/

Криворізькою південною МДПІ, 31.05.2011р. була виставлена відповідачу податкова вимога №573 від 31.05.2011р. на суму податкового зобов'язання 9 941,62 грн., яка була отримана бухгалтером підприємства 14.06.2011р.

Також, Криворізькою південною МДПІ на підставі п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у розмірі 66,55 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача складає 62 903,34 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 269.1 Податкового кодексу України, платниками податку плати за землю є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України).

У п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України:

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1)

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п. 57.3)

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У п. 59.4 та п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене, а також у зв'язку з тим, що доказів сплати заборгованості, відповідачем до суду надано не було, суд вважає за необхідне стягнути з рахунків платника податків у обслуговуючих банках кошти в сумі 92903,34 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Інжбудсервіс» (код ЄДРПОУ 20232853, місцезнаходження: 50103, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Революційна, б. 36Б) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу на користь бюджету ( р/р 33211812700020, отримувач УДКС України у м. Кривому Розу, ЄДРПОУ 38032510, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) податкову заборгованість по орендній платі за землю у сумі 62 903,34 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот три гривні 34 копійки).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко