Ухвала суду № 33853821, 02.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5529/13-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/780/5453/13 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 4 02.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

1 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Матвієнко Ю.О., Мережко М.В.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 серпня 2013 року у справі за позовом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації прав власності на нежитлові будівлі та споруди, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації прав власності на нежитлові будівлі та споруди, уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи по суті в суді першої інстанції та остаточно просили суд визнати недійсними договори купівлі-продажу по 1/2 частини нежитлових будівель та споруд укладені 7 травня 2013 року та посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4: між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за № 1148, та між ОСОБА_3 та ОСОБА_5№1153; скасувати записи про державну реєстрацію права власності від 7 травня 2013 року № 878905 за ОСОБА_2 та запис № 879739 за ОСОБА_5 на 1/2 частину нежитлових будівель та споруд кожного за адресою: АДРЕСА_1

Скасувати запис № 832098 про державну реєстрацію права власності від 27 квітня 2013 року за ОСОБА_3 на нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлових будівель та споруд укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 посвідчений 7 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 1569 та скасувати запис № 1227093 про державну реєстрацію права власності від 7 червня 213 року ОСОБА_6 на 1/2 частину нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлових будівель та споруд укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посвідчений 7 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за Р№ 1566 та скасувати запис № 1226335 про державну реєстрацію права власності від 7 червня 2013 року за ОСОБА_6 на 1/2 частину нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 з наступних підстав.

До виконавчого комітету Вишневої міської ради 5 червня 2013 року звернулись відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, із заявою про виділення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель, до якої вони долучили копію договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлових будівель та споруд, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 від 7 травня 2013 року за № 1148, копію договору купівлі-продажу 1/2 частини нежитлових будівель та споруд посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 від 7 травня 2013 року за № 1153 та копії витягів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які посвідчують реєстрацію прав власності відповідачів на підставі зазначених договорів купівлі-продажу.

Зі змісту даних договорів купівлі-продажу виконавчому комітету Вишневої міської ради стало відомо про перехід права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному, на об'єкт нерухомості, що розташоване по АДРЕСА_1. В договорах зазначено, що право власності продавця, тобто ОСОБА_3, на зазначені нежитлові будівлі та споруди, які відчужуються, належить їй на праві особистої приватної власності на підставі заочного рішення Києво-Святшинського районного суду Київської області від 15 квітня 2013 року (справа № 369/3110/13-ц). Однак дане заочне рішення, згідно якого ОСОБА_3 набула у власність права на зазначений нежитловий об'єкт, відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2013 року скасовано.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач через представника за довіреністю Шевчука Я.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Вишнева міська рада посилається на аналогічні підстави для задоволення апеляційної скарги, що й у позовній заяві, додатково вказавши, що районний суд допустив очевидні порушення, що сталою причиною неправильного вирішення справи по суті, поскільки висновки про права та обов'язки сторін суд зробив в результаті хибного застосування положень закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що позивачем не доведено та не надано жодного доказу на підтвердження будь-яких порушень своїх прав або інтересів з боку відповідачів, зокрема у вигляді відчуження спірних нежитлових будівель та споруд.

Разом з тим, суд вважав, що земельна ділянка, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, знаходиться в користуванні ОСОБА_6 на відповідній правові підставі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 5 червня 2013 року до виконавчого комітету Вишневої міської ради звернулись із заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в якій просили виділити їм земельну ділянку по АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлових будівель та споруд, що знаходиться у їх спільній частковій власності, згідно договору купівлі-продажу та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та посвідченого 7 травня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 1148, ОСОБА_3 передала у власність (продала) ОСОБА_2 1/2 частку належних їй на праві особистої приватної власності нежитлових будівель та споруд що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та посвідченого 7 травня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 1153, ОСОБА_3 передала у власність (продала) ОСОБА_5 1/2 частку належних їй на праві особистої приватної власності нежитлових будівель та споруд що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що право власності ОСОБА_3 на зазначені нежитлові будівлі та споруди, які відчужуються, належить їй на праві особистої приватної власності на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2013 року.

Також, судом встановлено, що 7 червня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових будівель та споруд, посвідчений 7 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 1569, за яким ОСОБА_5 передав у власність (продав) ОСОБА_6 1/2 частку належних йому на праві особистої приватної власності нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

7 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки нежитлових будівель та споруд, посвідчений 7 червня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 за № 1566, за яким ОСОБА_2 передав у власність (продав) ОСОБА_6 1/2 частку належних йому на праві особистої приватної власності нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

З урахуванням наведеного та при аналізі матеріалів справи, колегія суддів не вбачає з матеріалів справи жодного доказу на підтвердження факту будь-яких порушень прав Вишневої міської ради з боку відповідачів при укладенні вищевказаних договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, і тим більше оспорювання її права, яка не є стороною вказаних правочинів.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на це, колегія суддів вважає, що позивач не являється заінтересованою особою в розумінні ст. 215 ЦК України, яка має право звертатися до суду з позовом про визнання правочинів недійсними, оскільки не є стороною спірних договорів купівлі-продажу, або заінтересованою особою, права якої порушено вказаними правочинами.

У відповідності до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до відділу Державного земельного агентства у Києо-Святошинському районі Київської області, треті особи: Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди та зобов'язання вчинити дію, було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0500 га надана під нежитлові будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, була надана ОСОБА_8 Вишневою міською радою в оренду строком на 49 років на підставі договору оренди від 16 грудня 1999 року, який зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі і на умовах оренди Вишневої міської ради за № 39 від 18 грудня 1999 року.

Вказаним рішенням суду позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди від 16 грудня 1999 року, укладеного Вишневою міською радою з ОСОБА_8, зокрема, умову про те, що орендарем даної земельної ділянки є ОСОБА_6 Зобов'язано відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області провести державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі про те, що орендарем земельної ділянки площею 0,0500 га, є ОСОБА_6, та в подальшому вчинити дії щодо реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 125 ЗК України (в редакції згідно із Закону № 1066-VI від 05.03.2009) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212 - 214 ЦПК України належним чином з'ясував фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору щодо вимог Вишневої міської ради, яка правова норма підлягає застосуванню для правовідносин, що виникли між сторонами.

При цьому судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що заочне рішення, за яким ОСОБА_3 набула у власність права на об'єкт нерухомості, скасоване ухвалою суду, і тим самим встановлена незаконність набуття такого права власності, так як у Вишневої міської ради, як у неналежного позивача у даній справі, виключаються будь-які підстави для її звернення до суду з вказаним позовом.

Крім того, ухвала про скасування заочного рішення, як вид судового рішення не являється процесуальним документом, яким закінчено розгляд справи по суті, а лише є підставою для продовження розгляду справи в загальному порядку.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: