Ухвала суду № 33853757, 02.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3713/13-ц Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д. Провадження № 22-ц/780/5367/13 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 29 02.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

1 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Матвієнко Ю.О., Мережко М.В.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року у справі за позовом військової частини А0836 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за шкоду спричинену державі, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за шкоду спричинену державі та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь військової частини А0836 заборгованість у розмірі 5609,71 грн. (з урахуванням утримання при розрахунку в розмірі 12,00 грн.), мотивуючи тим, що капітан ОСОБА_1 з 24 липня 2003 року проходив службу у військовій частині А0836 та з 13 жовтня 2003 року приступив до виконання службових обов'язків командира радіопеленгаторного взводу другої роти першого батальйону. Проходячи військову службу в частині А0836 відповідач прийняв під звіт військове майно та відповідно до наказу командира військової частини А0836 від 26 листопада 2007 року за ним було закріплено вантажні автомобілі ГАЗ-66 шасі № НОМЕР_2, ГАЗ-66 шасі НОМЕР_1, причепи 2-П-5 шасі № НОМЕР_3 та 2-П-5 шасі № НОМЕР_4. Наказом від 29 грудня 2008 року № 273 відповідача було виключено зі списків особового складу військової частини А0836 та направлено в розпорядження командира військової частини А0224.

Під час здачі справ та посади командира радіопеленгаторного взводу ОСОБА_1 у військовій частині А0836 було виявлено нестачу переданого під звіт військового майна в результаті неналежного виконанням службових обов'язків. На з'ясування причин, винної особи і розміру заподіяних збитків командиром військової частини А0836 були призначені службові розслідування. За результатами службових розслідувань згідно наказів командира частини А0836 встановлено, що нестача військового майна, яке було передано під звіт відповідачу складає - 5621,71 грн. Із вказаними вище наказами командира частини відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений, про що є його підписи, і дані накази останній не оскаржував.

З метою списання вказаної суми заборгованості військова частина А0836 листом від 5 листопада 2010 року № 2130 звернулася із запитом до нового місця служби відповідача, а саме військової частини А1604, стосовно прийняття на облік залишку нестягненої суми збитків, завданих державі з вини відповідача. На лист було отримано відповідь, що залишок нестягненої суми вказаних збитків з вини ОСОБА_1 на облік у військовій частині А1604 не прийнято.

З 6 жовтня 2011 року капітана ОСОБА_1 було переведено для подальшого проходження служби до Орджонікідзевського РВК м. Харкова. Військова частина А0836 звернулася із запитом до нового місця служби капітана ОСОБА_1, а саме Орджонікідзівського РВК м. Харкова щодо прийняття на облік залишку нестягненої суми збитків. На даний запит було отримано відповідь, що залишок нестягненої суми вказаних збитків з вини капітана ОСОБА_1 на облік у військовій частині прийнято не було.

З урахуванням того, що на час подання даної позовної заяви відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив, крім утримання при розрахунку в розмірі 12,00 грн., за ним рахується заборгованість перед військовою частиною А0836 у розмірі 5609,71 грн., яку позивач просить стягнути на користь вказаної частини, а також судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що місцевий суд не врахував те, що позивачем не надано доказів стосовно того, факту що саме з його вини сталася нестача військового майна, і чи сталася вона взагалі, оскільки позивачем не встановлено вини відповідача у завданих збитків державі та не визначено причини виникнення вказаної нестачі, часу та умови її виникнення. Також апелянт вказав, що службові розслідування проведено з грубим порушенням порядку їх проведення і з матеріалами його не ознайомлено. Крім того позивачем заявлено позов із суттєвим перевищенням строку позовної давності щодо вимог про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що під час розгляду справи знайшла своє підтвердження обставина нестачі переданого під звіт військового майна в результаті неналежного виконання відповідачем службових обов'язків.

При цьому суд вважав, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що шкода завдана не з його вини, а посилання ОСОБА_1 щодо пропущення позивачем строків позовної давності не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачу стало відомо про невідшкодування суми заданих збитків лише після отримання військовою частиною інформації з останнього місця проходження служби відповідача, а саме в липні 2012 року.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом встановлено та підтверджується витягом з наказу в/ч А0836 від 24 липня 2003 року № 156, що відповідач ОСОБА_1 з 24 липня 2003 року проходив службу у військовій частині А0836.

Відповідно до наказу № 226 від 13 жовтня 2003 року відповідач приступив до виконання службових обов'язків командира радіопеленгаторного взводу другої роти першого батальйону. Проходячи військову службу в частині А0836 капітан ОСОБА_1 прийняв під звіт військове майно та відповідно до наказу командира військової частини А0836 від 26 листопада 2007 року № 497 «Про вручення та закріплення озброєння та техніки за особовим складом частини» за відповідачем було закріплено вантажні автомобілі ГАЗ-66 шасі № НОМЕР_2, ГАЗ-66 шасі НОМЕР_1, причепи 2-П-5 шасі № НОМЕР_3 та 2-П-5 шасі № НОМЕР_4.

Наказом від 29 грудня 2008 року № 273 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини А0836 та направлено в розпорядження командира військової частини А0224.

З матеріалів справи убачається, що під час здачі справ та посади командира радіопеленгаторного взводу ОСОБА_1 було виявлено нестачу переданого під звіт військового майна, що підтверджується актами прийому-передачі справ та посади: № 1328 від 1 вересня 2008 року, (приймав ст. лейтенант Левко С.Я.) виріб Р-359 заводський № 119903, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 725574, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 725608, Р-140-0,5 заводський № 213602, АБШ ГАЗ-66 шасі № 0246529; № 1836 від 13 листопада 2008 року, (приймав ст. лейтенант Левко С.Я.) автомобіль ГАЗ-66 шасі НОМЕР_1, причепи 2-П-5 шасі № 273300; № 1331 від 22 серпня 2008 року, (приймав лейтенант Бублик В.М.) виріб Р-359 заводський № 119002, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 708440, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 718173, Р-140-0,5 заводський № 134355, АБШ ГАЗ-66 шасі № 0332528; № 1471 від 18 вересня 2008 року, (приймав лейтенант Тесленко М.І.) виріб Р-359 заводський № 118317, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 718146, АБШ ЗІЛ-131 шасі № 718221, Р-140-0,5 заводський № 134349, АБШ ГАЗ-66 шасі № 0332528; № 2234 від 26 грудня 2008 року, (приймав лейтенант Бублик В.М.) автомобіль ГАЗ-66 шасі № НОМЕР_2, причепи 2-П-5 шасі № НОМЕР_3.

За результатами службових розслідувань, згідно наказів командира частини А0836: від 26 грудня 2008 року № 705 (акт службового розслідування вх. № 1328 від 24 грудня 2008 року) із змінами, внесеними наказом від 10 вересня 2012 року № 142; від 26 грудня 2008 року № 706 (акт службового розслідування № 1859 від 26 грудня 2008 року; від 25 листопада 2008 року № 628 (акт службового розслідування № 1859 від 17 листопада 2008 року; від 26 грудня 2008 року № 708 (акт службового розслідування № 1471 від 25 грудня 2008 року) із змінами, внесеними наказом від 14 вересня 2012 року № 146; від 26 грудня 2008 року № 710 (акт службового розслідування 2234 від 25 грудня 2008 року) із змінами, внесеними наказом від 14 вересня 2012 року № 147, встановлено, що нестача військового майна, яке було передано під звіт ОСОБА_1 складає 5621,71 грн., та виникла в результаті неналежного виконання останнім своїх службових обов'язків, останнього було притягнуто до матеріальної відповідальності. Із вказаними наказами командира частини відповідач був ознайомлений, про що свідчать його підписи, проте накази не були оскарженні в установленому законом порядку.

Постановою тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини А0836 підполковника Щетіна Д.О. від 6 травня 2009 року у порушенні кримінальної справи за фактом виявлення нестачі при проведенні прийому-здачі техніки пеленгаторного взводу роти у першому батальйоні радіоперешкод відмовлено за відсутністю в його діях ознак злочину.

Судом встановлено, що 7 травня 2009 року командир військової частини А0836 направив супровідним листом № 393 військовому прокурору Дарницького гарнізону матеріали службового розслідування, наказ від 6 травня 2009 року № 301 «Про підсумки службового розслідування по факту прийому-передачі техніки капітаном ОСОБА_1» та постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1

Відповідно до ст. 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року, командир взводу (групи, башти) зобов'язаний стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності.

Відповідно до п. 13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Пунктом 30 вказаного Положення визначено, якщо військовослужбовець прибув на нове місце служби до повного відшкодування заподіяної шкоди, то утримання грошової суми за новим місцем служби провадиться на підставі запису у грошовому атестаті. Списання сум заборгованості за попереднім місцем служби у цьому разі провадиться лише після отримання письмового підтвердження про їх стягнення за новим місцем служби військовослужбовця.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою списання вказаної суми заборгованості військова частина А0836 листом від 5 листопада 2010 року № 2130 звернулася із запитом до нового місця служби відповідача, а саме військової частини А1604, стосовно прийняття на облік залишку нестягненої суми збитків, завданих державі з вини ОСОБА_1 На лист було отримано відповідь від 25 січня 2011 року № 115, що залишок нестягненої суми вказаних збитків з вини капітана ОСОБА_1 на облік у військовій частині А1604 не прийнято.

По справі встановлено, що з 6 жовтня 2011 року капітана ОСОБА_1 було переведено для подальшого проходження служби до Орджонікідзевського РВК м. Харкова. Тому військова частина А0836 звернулася із запитом до нового місця служби відповідача стосовно прийняття на облік залишку нестягненої суми збитків. На вказаний запит було отримано відповідь від 11 липня 2012 року № 236, що залишок нестягненої суми вказаних збитків з вини капітана ОСОБА_1 на облік у прийнято не було.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при вирішенні даного спору щодо стягнення матеріальної шкоди заподіяної державі, що полягає у відшкодуванні вартості виявленні нестачі переданого майна відповідачу за наказом командира військової частини А0836 від 26 листопада 2007 року № 497 «Про вручення та закріплення озброєння та техніки за особовим складом частини» в результаті неналежного виконання службових обов'язків, безумовно встановлено, що діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 була завдана така шкода, та між ними та шкодою був встановлений безпосередній зв'язок, а також вина останнього.

Разом з тим колегія суддів вважає не доведеними та не підтвердженими належними доказами у справі доводи апеляційної скарги щодо проведення службового розслідування з порушенням встановленого порядку та не ознайомлення з його матеріалами. Вирішуючи спір суд об'єктивно оцінив докази в їх сукупності, а відтак його висновки в повній мірі відповідають вимогам законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що позивачем не встановлено його вини у нестачі військового майна і чи існує вона взагалі, поскільки, будучи матеріально відповідальною особою апелянт не вчинив відповідних заходів щодо зберігання, перевезення, використання майна військової частини А0836, яке було переданого йому під звіт наказом командування військової частини.

Також судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем заявлено позовні вимоги 24 квітня 2013 року із суттєвим перевищенням строку позовної давності, так як відомості про не сплату суми завданих збитків стали відомі лише після отримання військовою частиною інформації з останнього місця проходження служби ОСОБА_1, а саме 11 липня 2012 року, тому в розумінні ст. 261 ЦК України позовна давність встановлюється з цього часу.

Інші докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: