Рішення № 33853717, 02.10.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5603/2012

Провадження №2/359/2146/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю представника позивача Решетніка Ю.І., та представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, -

в с т а н о в и в :

Позивач через свого представника 16.11.2012 року звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який, в позові зазначив, що 20.10.2008 року з відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. Згідно договору «ПАТ «УкрСиббанк» перерахував відповідачу 32 967 далірів США із розрахунку 22 % річних терміном до 20.10.2015 року. Відповідач, згідно договору, зобов'язувався щомісяця погашати отриманий кредит та відсотки по ньому, починаючи з лютого 2009 року. Однак своїх обов'язків ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим у нього станом на 04.10.2012 року виникла заборгованість перед банком в розмірі 66 753 доларів США 38 центів, що еквівалентно 533 559 грн.77 коп. 06.02.2009 року з відповідачем укладено додаткову угоду №1. Крім того, для забезпечення виконання умов договору з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 20.10.2008 року, згідно якого остання поручалась за виконання основним боржником кредитного зобов'язання, та несе солідарну відповідальність з боржником.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 66 753 доларів США 38 центів, що еквівалентно 533 559 грн. 77 коп. та судові витрати в солідарному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.05.2013 року скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2013 року про залишення первісного позову «ПАТ «УкрСиббанк» без розгляду та повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.08.2013 року скасовано рішення суду першої інстанції від 11 лютого 2012 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання недійним договору поруки та його розірвання.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, обставини вказані у позові підтвердив, зазначивши що відповідач ОСОБА_4 добровільно підписав умови договору, однак не виконав їх на належному рівні, а тому банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів. Крім того, представник банку вважає, що відповідальність за невиконані кредитні зобов'язання ОСОБА_4 в солідарному порядку повинно нести колишнє подружжя, оскільки кошти брались на придбання автомобіля. З цих підстав просив задовольнити вимоги банку в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічних вимог, оскільки доводи зазначені в тексті зустрічного позову безпідставні та необґрунтовані.

В судове засідання відповідачі за первісним позовом не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило, а тому розгляд справи проводився за їх відсутності, оскільки останні не повідомили суд про поважність причин своєї неявки.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, первісні позовні вимоги визнав в частині основної суми кредиту з урахуванням сплачених відповідачем ОСОБА_4 сум. Просив також врахувати, оскільки банк не повідомляв ОСОБА_2 про невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань, а тому вона не могла проконтролювати його дії та сприяти погашенню кредиту. Зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши що на період укладання кредитного договору між відповідачами сімейні відносини були припинені. Відповідач ОСОБА_2 вважає, що при підписанні договору поруки вона була введена в оману та помилилась щодо обставин які в дійсності були зазначені в ньому, а тому даний договір повинен бути визнаний недійсним.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договірних зобов'язань, а саме виконання умов договору позики та поручительства.

Встановлено, що 20.10.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСибБанк» ( у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи згідно з вимогами закону України «Про акціонерні товариства» - публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк) та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11404848000 (а.с.16-17), згідно до якого банк передав ОСОБА_4 32 967,00 доларів США 00 центів на споживчі цілі - купівля автомобіля. Згідно вищезгаданого договору відповідач зобов'язувався щомісяця сплачувати, проценти у розмірі 22% річних за користування кредитними коштами, починаючи з 20 жовтня 2008 року та з остаточною виплатою заборгованості до 20 жовтня 2015 року.

В забезпечення виконання вимог кредитного договору, 20.10.2008 року між банком та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір поруки №234380 (а.с.25-27).

В забезпечення виконання вимог кредитного договору, 20.10.2008 року між сторонами було додатково укладено договір застави транспортного засобу, предметом застави виступав легковий автомобіль Chevrolet, модель Captiva , 2008 року випуску.

З цього приводу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог законодавства (ст. 526 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язується сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором, або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

В даному випадку умови були визначені укладеним в письмовій формі договором від 20.10.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. В договорі обумовлена сума позики, строк її повернення, проценти за користування грошима та штрафні санкції за прострочення виконання.

Відповідач у визначений договором строк заборгованість по відсоткам не погасив. Як встановлено судом, станом на 04.10.2012 рік ОСОБА_5 має не виплачений борг в розмірі 66 753,38 доларів США, що еквівалентно 533 559 грн.77 коп. і складається із: загальної заборгованості за кредитом 260 753 грн. 00 коп., відсотків за користування кредитом 237 086 грн. 93 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 6 907 грн. 47 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 28 812 грн. 37 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем (а.с.6-15). Розрахунок суми боргу та суми заборгованості у суду сумніву не викликають.

Зважаючи на те, що між сторонами 20.10.2008 року був укладений кредитний договір, ціна якого складає 66 753, 38 доларів США, що еквівалентно 533 559 грн. 77 коп. та те, що у встановлений договором строк договірні зобов'язання з боку ОСОБА_5 виконані не були, на звернення позивача на його ім'я з вимогою погасити борг вона не відреагувала. Станом на 04.10.2012 року сума боргу становить 533 559 грн. 77 коп., а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись тим, що кредитодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати дострокового погашення заборгованості по ньому у разі прострочення заборгованості більш, ніж за один платіжний період; відповідач ОСОБА_5 на звернення позивача про сплату заборгованості не відреагував, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем покладених на нього, згідно договору, обов'язків. Таким чином, заборгованість за кредитним договором в повному обсязі слід стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки зобов'язання ОСОБА_5 підкріплені порукою іншого відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються в договорі.

В судовому засіданні встановлено, що згідно п.1.2.7 Кредитного договору позичальник повинен сплачувати 22% річних за використання вказаних коштів починаючи з жовтня 2008 року. Відповідач користувався вказаними грошима з моменту передачі 20.10.2008 р. та до вказаної позивачем дати 04.10.2012 року.

При цьому право звернення до суду позивача з позовом передбачено діючим законодавством, в тому числі і до закінчення терміну його дії щодо стягнення виниклої заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Такими законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, зокрема, є: Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України»

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до п.п. 10-11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що згідно із статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу ІІ Закону України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

5 жовтня 2011 року Національним банком України видано ПАТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію №75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий на право здійснювати операції з валютними цінностями (а.с.52-54).

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.554 ЦУ України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до договору поруки від 20.10.2008 року поручитель зобов?язується в разі невиконання та порушення боржником своїх зобовязань перед кредитором з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником свої зобовязань заборгованості по кредитному договору, а саме: погасити осносну суму кредиту, погасити суму процентів, крмісій згідно з кредитним договором, погасити суму штрафних санкцій, пені, комісій, збитків та інші платежі, згідно з кредитним договором.

Проте, як вбачається з пояснень представника позивача за зустрічним позовом відповідач ОСОБА_2 була ведена в оману та помилилась щодо обставин зазначених в договорі поруки, а саме зобовязання перед кредитором. Крім того, поручитель, на її думку, не була повідомлена про невиконання боржником ОСОБА_5 своїх зобов?язань по кредитному договору. Проте указане не є перешкодою для звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості в солідарному порядку.

Стосовно зустрічних позовних заяв про визнання договорів поруки недійсним, то слід зазначити, що із конструкції ст.554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч.2 ст.255 ЦК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов'язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відповідно п. 1.1 оспорюваного договору поруки поручитель поручився за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Суд вважає, що договір поруки укладено на умовах обізнаності поручителя з умовами основного договору та обов'язками боржника за ним (п. 5.1).

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що обман може стосуватись тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов'язків сторін, властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначення, але відповідачем ОСОБА_2 не вказано, до якої з перелічених обставин належить обставина щодо обману.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги не ґрунтуються на договорі чи законі, у зв'язку з чим і не підлягають задоволенню.

Крім того, такі вимоги ОСОБА_2 не доведені в судовому засіданні відповідними доказами, оскільки саме остання повинна була довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог, в порядку, визначеному ст.ст. 60, 61 ЦПК України.

Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, заперечення представника відповідача ОСОБА_3 не доведеними, згідно вимог законодавства відповідачі по цій справі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем, а тому первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з викладених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів, оскільки рішення ухвалено на користь позивача.

На підставі ст. ст. 11, 16, 230, 526, 533, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України, та ст.ст. 4, 10, 60, 88, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по договору споживчого кредиту від 20.10.2008 року в розмірі 66753 долари США 38 центів, що становить еквівалент згідно курсу НБ України, 533559 (п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев?ять) грн. 77 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) сплачену суму судового збору в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, - відмовити.

Судовий збір за розгляд вимог ОСОБА_2 в розмірі 114 грн. 70 коп. віднести на рахунок останньої, яка сплатила їх при зверненні до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.10.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк