Постанова № 33851632, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року 16:15 № 826/13259/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві (відповідач-1) Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (відповідач-2) провизнання дій та рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві (надалі - відповідач-1) та Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (надалі - відповідач-2), в якому просить (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 03.07.2013 року та заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.09.2013 року):

- рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року визнати нечинними;

- рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року визнати такими, що не підлягають виконанню;

- дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва по переданню рішень №3020 від 17.09.2012 року, №0121 від 17.09.2012 року з заявами від 28.05.2013 року про примусове їх виконання до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві визнати незаконними, протиправними;

- рішення Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчих проваджень ВП №38184820 від 01.06.2013 року та ВП №38184878 від 01.06.2013 року визнати незаконними, протиправними та скасувати;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження за рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.06.2013 року відкрито провадження у справі №756/8276/13 та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.07.2012 року справу №756/8276/13 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій та рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2013 року справу №826/13259/13-а за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій та рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013 року у зв'язку із пропуском строку звернення до суду позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві та Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення відповідача-2 №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року не є виконавчими документами, а тому, за твердженням позивача, у відповідача-1 були відсутні підстави для винесення постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №38184820 від 01.06.2013 року та ВП №38184878 від 01.06.2013 року. Крім того, позивач наголошує, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва були оскаржені останнім до Окружного адміністративного суду м. Києва та рішення суду станом на момент звернення до суду з цього предмету, яке б набуло законної сили, не існувало.

У судове засідання 26.09.2013 року з'явився позивач, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Від відповідача-2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що 03.04.2013 року Окружним адміністративним судом м. Києва у справі №2а-17402/12/2670 розглядався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, відповідач-2 із посиланням на п. 7.10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

Також, 24.09.2013 року від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із перебуванням спеціаліста управління на лікарняному. В судовому засіданні 26.09.2013 р. судом було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання.

В судовому засіданні 26.09.2013 р., суд на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва було прийнято рішення №3020 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 17.09.2012 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Рішенням №0121 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством від 17.09.2012 року до ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00 грн.

В подальшому, Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва направило листами від 23.05.2013 року №5593/07 та №5594/07 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві заяви про примусове виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року (які відповідно до штампу вхідної кореспонденції надійшли до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 28.05.2013 року за вх. №15074 та №15075).

Розглянувши вищевказані заяви, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Диких О.О. постановами від 01.06.2013 року відкрито виконавчі провадження з виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року (ВП №38184820 та ВП №38184878).

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, останній звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави для звернення з даним позовом до суду позивач вказує, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року є такими, що не підлягають виконанню, а, відтак, у відповідача-1 були відсутні підстави для відкриття виконавчих проваджень з метою їхнього примусового виконання.

Зі змісту вищевказаних рішень вбачається, що відповідачем-2 до позивача було застосовані фінансові санкції у зв'язку із порушенням позивачем вимог законодавства щодо здійснення та організації обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464).

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону №2464 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

З метою визначення процедури нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №21-5).

Так, п. 7.10 Інструкції №21-5 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби (п. 7.11 Інструкції №21-5 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, твердження позивача, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року не є виконавчим документом, а тому не підлягають виконанню суд вважає необґрунтованими, оскільки вищевказаними нормами передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року оскаржувалися в досудовому порядку до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві та Пенсійного фонду України, проте у задоволенні скарг позивачу було відмовлено.

Так, Пенсійним фондом України, як вищим органом в даній системі, за результатами розгляду скарг прийнято рішення від 29.11.2012 року №28047/09-10 (щодо рішення №0121 від 17.09.2012 року) та від 26.11.2012 року №27648/09-10 (щодо рішення №3020 від 17.09.2012 року).

При цьому, у матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року у справі №2а-17402/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійного фонду України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, з якої вбачається, що ОСОБА_1, зокрема, просив суд визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №0121/17.09.12 від 17.09.2012 року та №3020/17.09.12 від 17.09.2012 року.

Таким чином, позивач не погоджуючись із рішеннями відповідача-2 оскаржив їх, спершу, в досудовому порядку до органів Пенсійного фонду і надалі з метою їх оскарження звернувся до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року у справі №2а-17402/12/2670 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач зазначив, що вказана постанова від 03.04.2013 року законної сили не набула, оскільки останній звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на дане рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 у справі №2а-17402/12/2670, копія якої наявна у матеріалах справи, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійного фонду України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду у зв'язку із задоволенням клопотання ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви.

Приписами ч. 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як було зазначено вище, відповідач-2 листами від 23.05.2013 року №5593/07 та №5594/07 направив до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві заяви про примусове виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва звернулося до суду ще до моменту розгляду апеляційної скарги позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року.

Враховуючи викладене вище, а також те, що оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення судом рішення у справі, суд дійшов до висновку про передчасність дій Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо звернення до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві із заявами про примусове виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року, оскільки процедура їх оскарження на момент такого звернення ще не була завершена.

Разом з тим, нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон №606).

Відповідно до ст. 1 Закону №606 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 17 Закону №606 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Зокрема, відповідно до цього Закону, державна виконавча служба здійснює заходи з виконання рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону №606 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Як було вказано вище, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом (п. 7.10 Інструкції №21-5 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Однак, оскільки суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва звернулося до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ще до моменту розгляду апеляційної скарги позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2013 року, тобто до набрання рішенням законної сили, а строк сплати фінансових санкцій ще був зупинений (згідно з положеннями Закону №2464 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття виконавчих проваджень на час винесення державним виконавцем постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №38184820 від 01.06.2013 року та ВП №38184878 від 01.06.2013 року. Отже, з огляду на те, що постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №38184820 від 01.06.2013 року та ВП №38184878 від 01.06.2013 року є такими, що винесені передчасно, суд вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження за рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року, то враховуючи те, що, як зазначено вище, судом визнано протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №38184820 від 01.06.2013 року та ВП №38184878 від 01.06.2013 року, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо передчасного направлення до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві з метою примусового виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року та визнання протиправними і скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2013 року (ВП №38184820 та ВП №38184878). В решті позовних вимог суд дійшов висновку щодо відмови в їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо передчасного направлення до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві з метою примусового виконання рішень №3020 від 17.09.2012 року та №0121 від 17.09.2012 року.

3. Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 01.06.2013 року (ВП №38184820 та ВП №38184878).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: 04210, АДРЕСА_1) судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог всього у сумі 13,76 грн. (тринадцять грн. 76 копійок) солідарно з яких: з видатків Державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (ідентифікаційний код: 26063587, адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, 26а) у розмірі 6,88 грн. (шість грн. 88 копійок) та з видатків Державного бюджету, спрямованих на асигнування діяльності Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (ідентифікаційний код: 35018577, адреса: 04201, м. Київ, вул. Полярна, 13а) у розмірі 6,88 грн. (шість грн. 88 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок