Постанова № 33851619, 27.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2013 року № 16/57

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Солекс"

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - приватне підприємство “Солекс” звернулося до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004702330/0 від 20 жовтня 2008 року.

Постановою від 20.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010, відмовлено в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Солюкс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004702330/0 від 20 жовтня 2008 року.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2013 скасовано зазначені вище постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 18.07.2013 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Мотивом скасування судових рішень у вищезазначеній ухвалі зазначено, що, ухвалюючи рішення, судами попередніх інстанцій не враховано вимоги Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а також не встановлено, які саме операції (обмінні чи надання послуги) здійснювалась господарською одиницею позивача.

З огляду на приписи частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, справа слухається з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійсненні розрахунків із споживачами застосовується належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Підтвердженням цього є Z-звіт, складений на кінець спірного робочого (операційного) періоду: з 26 по 27 вересня 2008 року та Х-звіт складений під час перевірки. Також, позивач вважає, що неможливість обліку розрахункової операції одночасно з її здійсненням внаслідок неоснащення гральних автоматів запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) не може бути підставою для притягнення до відповідальності, оскільки Мінпромполітики не виконало зобов’язання та не розробило запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів. Позивач зазначає, що не уповноважений ініціювати внесення реєстраторів розрахункових апаратів до Державного реєстру, оскільки не є їх виробником. Вказане на думку позивача свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та є підставою для його скасування.

В додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що гральні автомати не здійснюють приймання готівкових коштів або їх замінників, а отже не здійснюють розрахункові операції, кошти приймаються автоматами як оплата ставок за участь у грі , тобто в якості оплати послуг.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Мін доходів у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що внаслідок проведеної перевірки було встановлено, що в приміщенні знаходяться 16 гральних автоматів, на яких проводиться гра, всі обладнані купюроприймачами, підключені до електромережі, через які здійснюється оплата за послуги, але не фіскалізовані, не обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Позивач всупереч вимог закону до 31.12.2006 року не оснастив гральні автомати фіскальною пам’яттю, а тому було винесено оскаржуване рішення. Вважає, що Відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за виявлене порушення, просила у задоволенні позову відмовити.

У додаткових запереченнях, які долучено до матеріалів справи відповідач вказує, що Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 за №622/12496 встановлено, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів, як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів, здійснює видачу товарів (послуг), а отже гральний автомат це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Представник позивача клопотав про вирішення справи у порядку письмового провадження

19.09.2013 відповідач явку уповноваженого представника в судове засіданні не забезпечив, від представника позивача надійшла заява про неможливість прибути в судове засідання у зв’язку з перебуванням в судовому засіданні з розгляду іншої справи. причина неявки представника відповідача в судове засідання визнана судом неповажною.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, оскільки позивач клопотав про вирішення справи у порядку письмового провадження, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Солекс” зареєстроване у Святошинській районній у місті Києві Державній адміністрації 29.03.2002 року, ідентифікаційний код 24102644, що підтверджується Довідкою № 10799/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Видами діяльності за КВЕД згідно даної довідки є: діяльність з організації азартних ігор, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, діяльність кафе, будівництво будівель, проведення розслідувань та забезпечення безпеки.

Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатом якої складено акт № 0143/26/57/23/24102644 від 26.09.2008 (далі – акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.1 п.3 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від 06.07.1995 р. Зокрема, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавались послуги в сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 18 гральних автоматах, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, при наявності 18 торгових патентів із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції –прийняття від гравця готівки на всіх 18 гральних автоматах.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2008 № 0004702330/0, яким до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6120,00 грн.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що на момент перевірки у залі гральних автоматів за адресою: м. Надвірна майдан Шевченко, 30, що належали ПП “Солекс” надавалися послуги у сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 18 гральних автоматах, підключених до електромережі та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, проте не обладнані запам’ятовуючими пристроями (не фіскалізовані) тобто не переведені у фіскальний режим роботи, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував здійснення діяльності через гральні автомати, що не переведені у фіскалізований режим.

Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями ) визначено, що розрахункова операція, це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; автомату з продажу товарів, робіт (послуг), а саме - це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток (жетонів), тобто товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Згідно пункту 4.4 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 10.12.2000р. (із змінами та доповненнями), реєстрація продажу товари (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо данні про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно п. 1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 № 40/374 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор”, визначено, що: гральний автомат – це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Визначення терміну «послуга» наведено в Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», яким встановлено, що послуга – це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торгівельних операцій.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496 гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Таким чином, гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів, як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат - це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Отже, операції з купівлі - продажу кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Зазначене також підтверджується нормами Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №494 від 20.10.2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1016/8337 від 06.11.2003 р.).

Згідно пункту 5 вказано Порядку, засвідчення прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатись фізичною особою - гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Якщо суб'єкт господарювання здійснює господарсько-торгівельну діяльність і при цьому виконує операції, ознаки яких наведені у статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями), на такого суб'єкта поширюються положення цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. “Про термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” установлені терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Як зазначено вище відповідно до ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” законодавець покладає обов’язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при надання послуг у сфері грального бізнесу.

Статтею 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

З наведено вбачається, що на дату проведення перевірки позивача набрав чинності наказ від 01.07.2008 №430, яким до Реєстру було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал» зазначивши тим самим, що держава виконала обов’язок з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідають передбаченим Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

З огляду на викладене, з 01.07.2008 до суб’єктів господарювання, які надають гральні послуги з використанням гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні послуги, застосовуються фінансові санкції, передбачені п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах від 04.09.2012 (справа №21-220а13), від 14.05.2013 (справа №21-121а13).

Щодо необхідної умови використання гральних автоматів із застосуванням РРО є перш за все обов’язкове включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу комп’ютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр, що затверджений постановою КМУ від 29.08.2002 № 1315 то вказана процедура здійснюється за поданням заявника (наприклад виробників або постачальників такої техніки, розробленої на замовлення операторів сфери грального бізнесу)

Взаємовідносини між підприємствами – виробниками реєстраторів розрахункових операцій і підприємствами – споживачами цієї продукції (в тому числі, з питань її придбання та комплектності поставки вказаної системи) регулюються Господарським кодексом України. Зокрема, відповідно до статті 270 ГК України товари повинні поставлятися комплексно, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

Таким чином, суб’єкти господарювання в сфері грального бізнесу, самостійно мали можливість з 01.07.02 по 31.12.06 звернутись до виробників та постачальників реєстраторів розрахункових операцій з метою виготовлення моделі реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів) у відповідності до норм Закону і відповідно до вимог Постанови КМУ № 1315 внести подання на внесення моделі до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Фіскалізація грального обладнання є основною передумовою для легалізації ринку гральних автоматів.

Обов’язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою закону, якою мають керуватися суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Згідно з п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 6120,00 грн. відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов’язок.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда