Постанова № 33851572, 19.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2013 р. № 820/6862/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

за участю: секретаря судового засідання -Чепурній Т.В.,

представників сторін: позивача - Кощій О.В., відповідач 1 - Головко А.І., відповідач 2 - Гнатченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроКорн" до 1. Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, 2. Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Харківській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроКорн", звернувся до суду із адміністративним позовом до 1. Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, 2. Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Харківській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Красноградської МДПІ щодо неприведення інформаційних баз даних та особового рахунку ТОВ "АгроКорн" із рішенням суду у справі № 2-а-15682/11/2070, що набрало законної сили; визнати протиправною бездіяльність Красноградської МДПІ щодо невідображення на особовому рахунку ТОВ "АгроКорн" та в інформаційних базах даних показника податкового кредиту з податку на додану вартість, який був самостійно визначений ТОВ "АгроКорн" у податковій декларації за липень 2010 року, тобто додатково 496354 грн.; зобов'язати Красноградську МДГП та Головне управління Міндоходів у Харківській області відобразити на особовому рахунку ТОВ "АгроКорн" та в інформаційних базах даних Міндоходів додатково 496354 грн. податкового кредиту з податку на додану вартість, які ТОВ "АгроКорн" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що за наслідком проведеної податковим органом перевірки позивача, результати якої були викладені в Акті перевірки від 18.05.2011 року №561/23/32724821, були встановлені порушення підприємством вимог діючого законодавства, зокрема, підприємством до складу податкового кредиту у податкову декларацію за липень 2010 року безпідставно включені податкові накладні минулих періодів: отриманих від ТОВ «Бушель», ТОВ «Дружбокраянське», ТОВ «Концерн Галнафтомаш», на загальну суму ПДВ 496354 грн. та до складу податкового кредиту у податкову декларацію за липень 2010 року безпідставно не включило податкові накладні, отриманих від ТОВ Агрофірма «Пісчанська» у липні 2010 року на загальну суму ПДВ 405005 грн., крім того, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на 50506 грн. та завищення залишку від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на 43819 грн. За наслідком перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202300 від 20.06.11 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 50506 грн. за основним платежем та 12627 грн. за штрафними санкціями. Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із адміністративним позовом про його скасування. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року по справі №2а-15682/11/2070, залишеною без змін ухвалою колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року адміністративний позов було задоволено. Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили було встановлена незаконність зменшення податкового кредиту за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 496354 грн. на підставі вищезазначеного акту перевірки. Разом з тим, під час звірки особового рахунку було встановлено, що вказана сума відсутня. Враховуючи, що в усних консультаціях представники податкового органу відмовили у відображенні вказаної суми через відсутність відповідного обов'язку, позивач 20.06.2013 року звернувся до відповідача із відповідною письмовою скаргою, в якій просив відобразити на особовому рахунку та в інформаційних базах даних додатково 496 354,00 грн. податкового кредиту, правомірність формування яких у липні 2010 року підтверджена рішенням суду. Листом від 17.07.13р. вих. № 2945/10/22-29 податковий орган відмовив у задоволенні скарги. Вважаючи вказані дії податкового органу неправомірними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач 1 письмових заперечень проти позову не надав. У судових засіданнях представник відповідача 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковим органом не було вчинено жодних порушень прав позивача, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Відповідач 2 надав заперечення на позов, в яких, посилаючись на необґрунтованість заявлених позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Вказує, що дії податкового органу щодо внесення коригувань до інформаційної системи "Податковий блок" є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків, а відтак, не порушують його прав.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, співробітниками Красноградської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "АгроКорн" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рок, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт від 18.05.2011 року № 561/23/32724821.

Під час проведеної перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема, пп. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.4. п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 року за №702/10982, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50506,0 грн. (у т.ч.: квітень 2010 року завищено на 30 грн., травень 2010 року завищено на 11 грн., червень 2010 року завищено на 408 грн., липень 2010 року занижено на 50982 грн.., листопад 2010 року завищено на 27 грн.) та завищено залишок від'ємного значення ПДВ на 43819 грн., в тому числі за грудень 2010 року на 43819 грн.

На підставі вказаного Акту, 20.06.2011 року Красноградської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202300, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 63133 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 50506 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -12627 грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року по справі №2а-15682/11/2070, залишеною без змін ухвалою колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року адміністративний позов було задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 20.06.2011 року № 0000202300.

Позивач вважає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлена незаконність зменшення податкового кредиту за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 496354 грн., то вказана сума повинна бути відображена на особовому рахунку та в інформаційних базах даних.

Вказує, що через відсутність під час звірки вказаної суми, позивач 20.06.2013 року звернувся до відповідача 1 із відповідною письмовою скаргою, в якій просив відобразити на особовому рахунку та в інформаційних базах даних додатково 496 354,00 грн. податкового кредиту, правомірність формування яких у липні 2010 року підтверджена рішенням суду.

Листом від 17.07.13р. вих. № 2945/10/22-29 податковий орган відмовив у задоволенні скарги.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних дій податкового органу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наступне.

Виходячи з аналізу норм ст. 2, ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 17, а також беручи до уваги Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1145/11/13-10 від 27.07.2010, суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства, визначений Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції закріплено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку, у т.ч. не відображення у картці особового рахунку відповідних даних, за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для товариства будь-які правові наслідки.

Дана правова позиція узгоджується також з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній, зокрема, в ухвалах від 25.03.2013 року по справі № К-30216/10, 19.06.2013 року по справі № К/9991/12908/11, 29.07.2013 року по справі № К/9991/65602/12.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається із наданої податковим органом та долученої до матеріалів справи картки особового рахунку ТОВ "АгроКорн", жодних коригувань податкових зобов'язань або податкового кредиту, які б призводили до відображення в картці особового рахунку негативних для позивача наслідків (податкових зобов'язань), не відбувалося, в зв'язку з чим, відсутні правові підстави вважати право позивача порушеним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що позивачем в порушення вимог вищезазначених статей кодексу не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вищезазначеними діями податкового органу було порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях податкового органу порушення вимог діючого законодавства.

Посилання позивача на незаконність дій податкового органу з приводу невідображення на особовому рахунку ТОВ "АгроКорн" та в інформаційних базах даних показника податкового кредиту з податку на додану вартість, який був самостійно визначений ТОВ "АгроКорн" у податковій декларації за липень 2010 року у розмірі 496354 грн., суд вважає необґрунтованими з вищенаведених підстав, та такими що не впливають на висновки суду.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроКорн" до 1. Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, 2. Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Харківській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.