Рішення № 3384980, 16.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.09 Справа№ 2/110

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю прокурора відділу Рогожнікової Н.Б., представників позивача Харечка В.І. та Клепач Н.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Борислав про стягнення 554 грн. 73 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Борислава в інтересах держави в особі Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Борислав про стягнення 554 грн. 73 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.11.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 04.12.2008р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 16.12.2008р., 26.12.2008р., 16.01.2009р.

В судових засіданнях представник позивача та прокурор позов підтримали, просили задоволити. Пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста. За період з жовтня 2006р. по серпень 2008р. позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором на загальну суму 554 грн. 73 коп. Відповідач у строки, встановлені договором, вартість наданих послуг не оплатив, в зв'язку з чим просять стягнути суму заборгованості.

Відповідач в судових засіданнях 16.12.2008р., 26.12.2008р. проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач свої обов'язки по договору не виконує, не надає розрахунку плати, підтвердження наданих послуг, затрачених коштів на обслуговування будинку. Також повідомив, що ремонтні роботи виконував за власний рахунок. В судове засідання 16.01.2009р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Сторонам та прокурору роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

29 вересня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір орендаря або власника нежитлових приміщень про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста.

За цим договором власник будинку (позивач) забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування житлового фонду, в якому розміщене орендоване чи власне нежитлове приміщення, а також утримання прибудинкової території, а співвласник (відповідач) приймає участь у витратах по виконанню названих робіт.

Співвласнику (відповідачу) належить нежитлове приміщення за адресою м. Борислав, вул. Івасюка, 1, загальною площею 44,1 м2.

Відповідно до п. 9 договору від 29.09.2006р., невід'ємною частиною цього договору є розрахунок ставок експлуатаційних витрат за обслуговування та ремонт будинку (додаток).

Додатком до даного договору встановлено ставку експлуатаційних витрат за 1 м2 в розмірі 0,40 грн. без податку на додану вартість.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу з жовтня 2006р. по серпень 2008р. послуги на загальну суму 554 грн. 73 коп.

Пунктом 2.2.3. договору від 29.09.2006р. передбачено, що співвласник (відповідач) зобов'язаний до 10-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок власника будинку (позивача), або підприємства, що обслуговує будинок, за витрати на експлуатацію та технічне обслуговування нежитлових приміщень в житловому фонді відповідно зайнятій загальній площі.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та прокурора, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отримані послуги не виконав, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 554 грн. 73 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що позивач не підтверджував факт надання послуг підписанням сторонами актів приймання наданих послуг, оскільки такий обов'язок на позивача відповідно до договору від 29.09.2006р. не покладався. Стосовно надання інформації про обсяг затрачених коштів на надання послуг, то відповідач мав можливість звернутися до позивача з необхідним запитом, в порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, оскільки дана обставина не є предметом судового розгляду. Представниками позивача в судовому засіданні 16.01.2009р. подано докази на підтвердження затрачених коштів, понесених позивачем при виконанні умов договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору №10 від 01.04.2004р., відповідач має право при незабезпеченні виконання обумовлених договором послуг (п. 2.1.1.) після письмового попередження в 10 денний термін припинити внесення платежів за експлуатацію та технічне обслуговування приміщень до усунення виявлених недоліків. Статтею 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Однак відповідач за період, в якому надавалися послуги та проведено нарахування, до позивача з таким письмовим попередженням не звертався, претензійним порядком, встановленим ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” не скористався, що свідчить про відсутність у нього претензій щодо наданих послуг позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 554 грн. 73 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державно-комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №1”, м. Борислав, вул. Івасюка, будинок 12, Львівська область (ідентифікаційний код 05452244) 554 грн. 73 коп. боргу.

3. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.