Постанова № 33848906, 01.10.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15358/13-а

Провадження № 2а/161/761/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

при секретарі Фурман Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС ВДАІ Луцького МВ УМВС України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Покликається на те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Вважає постанову незаконною, просить про її скасування.

Позивач подав в суд заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Судом встановлено, що 26 серпня 2013 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, позивач 26 серпня 2013 року, керуючи автомобілем Фіат, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 29 км/год.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а докази в підтвердження обставин, викладених в протоколі та в постанові в справі про адміністративне правопорушення суду не представлені. Жодних заперечень суду представлено не було.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в даній ситуації доказів, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП в справі не добуто, а тому, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Керуючись ст. ст. 6, 17, 70, 71, 100, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст. ст. 280, 283, 284, КУпАП, Правил дорожнього руху, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №839419 від 26 серпня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.В.Черняк