Рішення № 33846936, 26.09.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/467/2013 р.

130/1231/13-ц р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепеля К.А.,

з участю секретаря Бондар С.В.,

представника позивача Сауляка Є.В.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів служба в справах дітей Жмеринської районної ради) про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з даним позовом, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити з будинку відповідачів, знявши їх з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні в обгрунтування позову представник позивача посилався на те, що відповідач ОСОБА_4 не виконував належним чином умов укладеного між сторонами кредитного договору від 17 червня 2008 р., згідно з яким він отримав кредит в розмірі 58419,76 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 138761,63 грн.. В забезпечення виконання зобовязань за цим договором відповідач передав в іпотеку будинок АДРЕСА_1. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 03 листопада 2011 р. утворилась заборгованість у розмірі 138 761,63 грн..

Також зазначав, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 10 грудня 2009 р. було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 55 052,51 грн., але присуджену заборгованість відповідач не сплатив.

Просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити відповідачів з житлового будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку в органах МВС України.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - позов не визнав і пояснив, що рішенням суду від 10 грудня 2009 р. з його довірителя стягнуто на користь банку 55052,51 грн., які ще не сплачені, однак виконавча служба вже описала майно. А суд не може одночасно звернути стягнення на предмет застави та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. Крім цього, позивач не направив відповідачам вимогу про добровільне виселення, як того вимагає закон. В поданих ним письмових запереченнях проти позову вважає договір іпотеки нікчемним. Просив повністю відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах двох неповнолітніх дітей, позов не визнала, підтримала пояснення представника свого чоловіка, і пояснила, що з початковою вартістю будинку вона згодна, але вони не в змозі сплатити суму заборгованості по кредиту в строки, встановлені банком, і в них немає іншого житла. Просила відмовити в позові.

Відповідач ОСОБА_7 в попередньому судовому засіданні позов не визнав, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів в судове засідання не з'явився. В попередньому судовому засіданні вважав, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що 17 червня 2008 р. між сторонами був укладений договір № VIZ0GA0000001272, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 58 419,76 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 червня 2018 р. (т.1 а.с.11-13, 54-59).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і відповідач 17 червня 2008 р. уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 40,20 кв. м., який розташований по АДРЕСА_1 обумовленою вартістю 75 814,08 грн., що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, а дружина відповідач ОСОБА_2 на укладання договору іпотеки надала свою письмову згоду (т.1 а.с.15, 16, 51-53).

Станом на 03 листопада 2011 р. утворилась заборгованість у розмірі 138761,63 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 52784,44 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 37213,00 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 6295,99 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 35622,41 грн.; штрафи - 250,00 грн. (фіксована частина) та 6595,79 грн. (процентна складова) (т.1 а.с.6-7).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 10 грудня 2009 р., яке набрало законної сили 14 січня 2010 р., стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 55 052,51 грн. (т.1 а.с.33-36).

Як встановлено в судовому засіданні, на момент звернення до суду ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 грудня 2009 р. не виконано. Про це свідчать пояснення представника відповідача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 про опис на сьогоднішній день майна боржника державною виконавчою службою (т.2 а.с.30-33).

У зв'язку з порушенням відповідачем основного зобов'язання за вказаним кредитним договором в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку» ПАТ КБ «Приватбанк» 21 липня 2011 р. відповідачу ОСОБА_4 було направлено письмову вимогу про усунення порушення, якою було надано тридцяти денний строк з дня отримання вимоги для повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту. Вказаною вимогою відповідача було попереджено про те, що у разі її невиконання у зазначений строк позивачем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки. Вимога направлена на адресу : АДРЕСА_2 (т.1 а.с.8).

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що вимога про добровільне виселення з предмету іпотеки була направлена банком на адресу, де на той момент не проживали відповідачі, з таких підстав.

Як видно з кредитного договору та договору іпотеки, місцем реєстрації та постійного проживання відповідача ОСОБА_4 на момент укладання даних договорів 17 червня 2008 р. вказано : АДРЕСА_2 (т.1 а.с.13, 18). Про це свідчить також ксерокопія його паспорту, яку він надав банку (т.1 а.с.20).

З ксерокопії домової книги видно, що відповідачі 01 грудня 2008 р. (через півроку після укладання даних договорів) зареєструвались зі своїми неповнолітніми дітьми по адресі : АДРЕСА_1, тобто в предметі іпотеки (т.1 а.с.38). Хоча, відповідно до п.20.12 вищевказаного договору іпотеки, іпотекодавцеві забороняється надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя (т.1 а.с.17).

Тому суд визнає правильним направлення банком вимоги про добровільне виселення саме на АДРЕСА_2, а реєстрацію відповідачів в предметі іпотеки через півроку після укладання договору іпотеки без письмової згоди банку - як порушення вимог п.20.12 договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту; про що вказано і в п.2.3.3 кредитного договору від 17 червня 2008 р. (т.1 а.с.11).

Ст.599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві, то задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Таким чином, банк в даному випадку правомірно звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Тому суд вважає, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Отже, виселення власника та інших мешканців з житлового будинку є підставою для зняття з реєстрації їх за місцем проживання.

Повністю задовольняючи позов, суд також приймає до уваги, що відповідачі ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_2 не були обмежені в дієздатності на час укладення першим кредитного договору та договору іпотеки від 17.06.2008 р..

Керуючись ст.ст.208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.525, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 40,20 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки № VIZOGA0000001272 від 17 червня 2008 р. публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" (ПАТ КБ "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Встановити початкову вартість предмету іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1 - для його подальшої реалізації в розмірі 75814 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 08 коп.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - з житлового будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" солідарно 1387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 61 коп. судових витрат.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі десяти днів з моменту його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд.

Повний текст рішення буде виготовлений 01 жовтня 2013 р..

Головуючий К.Шепель