Рішення № 33845576, 11.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 151/448/13-ц Провадження № 22-ц/772/2449/2013Головуючий в суді першої інстанції:Задорожний В.П.Категорія: 27 Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Камзалова В.В., Марчук В.С., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

встановила:

В квітні 2013 року представник Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі Банк) звернувся до суду з цим позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 40897,58 грн., з яких: 19500,00 грн. борг по тілу кредиту, 1,56 грн. проценти за користування кредитом, 7190,32 грн. комісія за розрахункове обслуговування, 14205,70 грн. неустойка.

Вказував, що 14 лютого 2012 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № BL_КГ100094886, за яким Банк надав відповідачці 19500,00 грн. кредиту на строк до 14 лютого 2015 року зі сплатою 0,01% річних та щомісячною комісією за управління кредитом у розмірі 3% від суми кредиту. ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 29 березня 2013 року утворилася зазначена заборгованість.

Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 26604,41 грн., з яких: 19500,00 грн. борг по тілу кредиту, 1,56 грн. проценти за користування кредитом, 7102,85 грн. неустойка, та 408,98 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення комісії та зменшення розміру неустойки та ухвалити нове про повне задоволення позову.

В іншій частині рішення не оскаржувалось.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення відповідає не повністю з огляду на таке.

Зменшуючи на половину розмір неустойки суд першої інстанції зазначив, що він значно перевищує розмір збитків і взяв до уваги особисті обставини відповідачки, які мають істотне значення, зокрема: мету отримання кредиту - необхідність розрахунку з людьми за зібране молоко, за яке з нею, в свою чергу, не розрахувався Теплицький молокозавод, а також знищення її домоволодіння внаслідок пожежі.

Проте, погодитись із таким висновком не можна з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за Графіком, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ч. ч. 1 - 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як видно із рішення суду першої інстанції, відповідачка повністю визнавала позовні вимоги, в тому числі не заперечувала проти розміру неустойки, клопотання про її зменшення не подавала, як і не надала жодних доказів на підтвердження обставин, які суд вважав такими, що мають істотне значення, а відтак виходячи із принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу підстав для зменшення розміру неустойки у суду першої інстанції не було.

Крім того, сума пені (14205,70 грн.) є меншою розміру збитків, якими згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а отже дорівнює сумі боргу по тілу кредиту та відсотків за користування ним (19501,56 грн.).

Разом з тим, за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України відсутність законних підстав для задоволення позову виключає можливість прийняття судом визнання позову і ухвалення рішення про його задоволення.

Відповідно до п. 1.6 Договору за користування Кредитом встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом, розмір якої зазначається в п. 3 Спеціальної частини Договору (номінальна ставка).

Абзацом 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону - діяльності виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 178 ст. 1 Закону). Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Проте, при укладенні кредитного договору жодних доручень за плату вчиняти будь-які правочини від імені Банку та за рахунок споживача ОСОБА_2 Банку не надавала, окремий договір комісії між сторонами не укладався.

Встановивши в Договорі комісію за управління кредитом кредитодавець жодних послуг позичальнику не надав, а відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність відмови у її стягненні.

Крім того, Спеціальної частини Договору (де мав би бути визначений розмір комісії) всупереч приписам ч. 1 ст. 60 ЦПК України позивач взагалі до суду не подав, його представник в судові засідання не з`являвся, що також унеможливлювало задоволення вимог Банку в цій частині через їх недоведеність.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 316, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити частково.

Рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 16 липня 2013 року змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 33707 (тридцять три тисячі сімсот сім) грн. 26 к. боргу за Договором банківського обслуговування № BL_КГ100094886 від 14 лютого 2012 року, з яких:

- 19500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 к. борг по тілу кредиту;

- 1 (одна) грн. 56 к. заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 14205 (чотирнадцять тисяч двісті п'ять) грн. 70 к. неустойка за прострочення виконання зобов'язання за договором.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: