Постанова № 33844433, 26.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3905/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Солодун С.В.,

представника відповідача - Батюта З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" до Державної податкової інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2013 року Державне підприємство "Полтавське управління геофізичних робіт" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві №0000112203 від 14.06.2013 року, яким йому нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 542 191,77 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на безпідставність та протиправність висновків акту перевірки №562/22.3/00147921 від 08.02.2013 року щодо порушення ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " в частині несвоєчасного отримання товару по імпортному контракту №04/02-2012 від 20.02.2012 року, внаслідок чого має місце прострочена дебіторська заборгованість в сумі 380 000 рос. руб. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Таку позицію мотивував тим, що податковим органом невірно обраховано термін порушення 180 - денного строку розрахунку за означеним договором. Як на думку позивача, датою імпорту товару є дата переходу права власності на товар, що за умовами договору переходить з моменту передачі товару перевізнику ( дата транспортної накладної), яка в даному випадку була оформлена 01.10.2012 року, а не дата фактичного перетину товаром митного кордону України. Таким чином саме до дати переходу права власності на товар (01.10.2012 року) слід обраховувати термін прострочення поставки матеріальних цінностей за імпортним договором, а не до 21.11.2012 року (день взяття під митний контроль товару Луганською митницею), як це було зроблено відповідачем. Тому ДПІ у м. Полтаві невірно було обраховано розмір пені, внаслідок чого безпідставно нараховано штрафні санкції за період з 01.10.2012 року по 21.11.2012 року, відтак спірне податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим, таким, що порушує права позивача, та підлягає скасуванню.

У ході розгляду справи було замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість спірного рішення. Стверджувала, що податковим органом правильно обраховано термін порушення позивачем отримання матеріальних цінностей за імпортним контрактом №04/02-2012 від 20.02.2012 року. Наголошувала на тому, що останнім днем спірного порушеного строку слід вважати саме 21.11.2012 року, тобто день, коли товар фактично перетнув митний кордон України та останній було взято під контроль Луганською митницею, і аж ніяк не дату оформлення транспортної накладної (01.10.2012 року), як про це стверджує позивач. ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" порушено 180 - денний строк розрахунку за означеним договором , а саме з 22.02.2012 року по 20.08.2012 року. Таким чином, пеня за прострочений термін поставки повару періодом з 21.08.2012 року по 21.11.2012 року нарахована правомірно, а оскаржуване рішення є обґрунтованим, законним та скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" (код ЄДРПОУ 00147921) зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради 05.10.1994 року. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та з 07.08.2000 року є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.02.2012 року по 21.01.2013 року .

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт (надалі - Акт перевірки) перевірки №562/22.3/00147921 від 08.02.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " в частині несвоєчасного отримання товару при виконанні умов імпортного контракту №04/02-2012 від 20.02.2012 року, внаслідок чого станом на 21.01.2013 року має місце прострочена дебіторська заборгованість в сумі 380 000 рос. руб. (а.с.31-34 )

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушень вимог податкового законодавства, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000112203 від 22.02.2013 року , яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення вимог валютного законодавства в сумі 544 103,57 грн.

За результатами адміністративного оскарження Рішенням Міністерства доходів і зборів №5798/799-99-10-01-15 від 28.05.2013 року задоволено частково скарги позивача, скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 22.02.13 р. № 0000112203 в частині нарахування пені в сумі 1911,80 грн. і прийняте у ході оскарження податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 20.05.13 №0000112203 на суму пені 547 482,45 грн. в частині нарахованих 3378,88 грн., а в іншій частині податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 22.02.13 №0000112203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін.

У зв'язку з вищезазначеним, ДПІ у м. Полтаві згідно рішення Міністерства доходів і зборів України №5798/7/99-99-10-01-15 від 28.05.2013 року винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000112203 від 14.06.2013 р. про нарахування позивачу пені в сумі 542 191,77 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності нарахуванні пені, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його обґрунтованість та правомірність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " в частині несвоєчасного отримання товару по імпортному контракту №04/02-2012 від 20.02.2012 року.

Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ «НПП Геофізичного приладобудування метрології і сертифікації» (м. Краснодар, вул. Онежська, 64, Росія) в особі генерального директора Рубцова А.А. було укладено імпортний контракт № 04/02-2012 від 20.02.2012 року на виготовлення, комплектування та поставку свердловинної геофізичної цифрової модульної апаратури згідно специфікацій. Загальна сума контракту складає 15 060 000 рос. руб. без ПДВ. (а.с.6-9)

На виконання п.3.2. означеного договору, на підстав рахунку №3 від 21.02.2013 року позивач перерахував на користь ЗАТ «НПП Геофізичного приладобудування метрології і сертифікації» 50% суми контракту в розмірі 7 530 000 рос. руб. в якості попередньої оплати. (а.с.10)

Перерахування контрагенту за даним контрактом позивачем 7 530 000 рос. руб. попередньої оплати, у відповідності до вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", визначило для позивача граничний строк отримання продукції - 20.08.2012 року.

Згідно ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що поставлений ЗАТ «НПП Геофізичного приладобудування метрології і сертифікації товар, згідно транспортних накладних від 01.10.2012 року та рахунку №00000042 від 01.10.2012 року, (статичний перетворювач електроенергії: блок керування БПС-200 (ДиаLоg-200) живлення свердловинних цифрових модульних приладів; прилад електронний для вимірювання геометричних параметрів, без записувального пристрою і джерел іонізуючого випромінювання та радіоактивних джерел, частково розібраний для зручності транспортування; частини та приналежності для свердловинних геофізичних приладів: карданне з'єднання для приладів з комплектом електровводів; прилад гама і нейтронного каротажу геофізичний без джерел іонізуючого випромінювання та радіоактивних джерел, частково розібрані для зручності транспортування; частини і приналежності для свердловинних геофізичних приладів для вимірювання електричних величин: башмак МБК з комплектом електровводів приладу електричного каротажу мікроустановками ЭКМ; прилади електронні без записувальної пристрою і джерел іонізуючого випромінювання, частково розібрані для зручності транспортування; прилади акустичні для геофізики, електронні без записуючого пристрою і джерел випромінювання, частково розібрані для зручності транспортування) перетнув кордон 21.11.2012 року, про що свідчать відбитки штемпелів Луганської митниці. (а.с.29-30)

Таким чином імпортний товар на територію України надійшов частково, що не заперечувалось і самим позивачем.

Згідно ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту згідно ст.1 даного Закону є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України від 11.07.2002р. №92-ІУ ( в редакції, чинній на момент надходження товару від ЗАТ «НПП Геофізичного приладобудування метрології і сертифікації) ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з п.23, п.35 ст.1 Митного Кодексу України , переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

З огляду на вищевказані норми, суд вважає помилковими висновки позивача, що момент здійснення імпорту за договором №04/02-2012 від 20.02.2013 року виник з дати поставки контрагентом товару та складення транспортної накладної, а саме 01.10.2012 року, оскільки вони ґрунтуються виключно на суб'єктивному розумінні норм законодавства. Поставкою товару та датою імпорту, на думку суду, слід вважати саме момент перетину товару через митний кордон України, в даному випадку 21.11.2012 року, що підтверджується відбитком штемпеля Луганської митниці на транспортній накладній від 01.10.2012 року.

Відповідно до статті 6 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Позивачем рішень відповідного центрального органу щодо продовження позивачу 180 - денного строку поставки товару з моменту здійснення авансового платежу за контрактом №04/02-2012 від 20.02.2013 суду надано не було. Таким чином, у даному випадку, граничний строк поставки товару за означеним контрактом є 20.08.2012 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що починаючи з 21.08.2012 року має місце порушення ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" граничного терміну отримання продукції, а саме включно по 21.11.2012 року, що є днем перетину митного кордону України поставленим за договором №04/02-2012 від 20.02.2013 року товаром та взяття останнього під митний контроль Луганською митницею.

Статтею 4 вказаного Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи те, що контрагентом позивача було поставлено частину оплаченого товару, та наявність у ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" дебіторської заборгованості за договором №04/02-2012 від 20.02.2013 року, податковим органом правомірно та на підставі закону було здійснено нарахування позивачу пені за порушення граничного терміну отримання товару в розмірі 0,3 % від суми вказаної заборгованості.

Такі висновки суду вмотивовані, з - поміж іншого, тим, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що ним не було порушено граничний термін отримання у повному обсязі товару за договором №04/02-2012 від 20.02.2013 року. Натомість, у матеріалах справи наявні докази щодо дати перетину товару через митний кордон України, що не заперечуються і самим позивачем, який помилково вважає датою здійснення імпорту момент оформлення транспортної накладної, а не дату фактичного перетину товару через митний кордон України.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази існування обставин, які б могли зумовити зупинення перебігу строків надходження товару за зовнішньоекономічним контрактом та відповідно ненарахування за їх порушення пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у той час як позивачем не підтверджено доказами правомірність своїх вимог. Відтак, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2013 року .

Суддя І.С. Шевяков