Постанова № 33843799, 16.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р. Справа № 804/5474/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради 18 квітня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому з урахуванням уточнень просило:

Визнати нечинними або скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної Дніпропетровської області державної податкової служби:

- податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 № 0000702210 до акту № 1303/22-1/05451368 на суму 22270,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 № 0000722210 до акту № 1303/ 22-1/05451368 на суму 23182,08 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на думку відповідача не підтверджено факт реальності господарських операцій КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради з придбання ремонтних робіт від ТОВ «Сілін-Буд» та ПВКФ «РОЗС» на загальну суму 96822,93 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 20513,17 грн., за 3 квартал 2011 року 39893,76 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 36416,00 грн. Проте, підприємство позивача надало всі первинні документи для перевірки що передбачені правилами ведення бухгалтерського обліку.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 707442.

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 28 березня 2012 року склала акт № 1330/22-1/05451368 «Про результати позапланової виїзної перевірки КП «ЖГ Самарського району» ДМР, код за ЄДРПОУ 05451368 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 01.04.2012 року».

Вищевказаним актом встановлено, що КП «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради порушило:

- пп. 14.1.27, 14.1.36, п.14.1, ст.14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 22270,00 грн., у т.ч. за 2 кв. 2011 року на суму 4718,00 грн., за 3 кв. 2011 року на суму 9176,00 грн., за 4 кв. 2011 року на суму 8376,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 19364,59 грн., у т.ч. за травень 2011 року на суму 3836,03 грн., за червень 2011 року на суму 266,61 грн., за липень 2011 року на суму 4972,52 грн., за серпень 2011 року на суму 631,68 грн., за вересень 2011 року на суму 2374,55 грн., за жовтень 2011 року на суму 7283,20 грн.;

- п.164.1 ст.164 і пп.164.2.2, п.164.2, ст.164, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся, на загальну суму 852,28 грн. податку та нарахована пеня у розмірі - 2738,88 грн.

На думку податківців підприємством було порушено п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, що призвело до перекручення податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них додатку.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 11 квітня 2013 року було винесено на підставі акту № 1330/22-1/05451368 від 28.03.2013 наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності за основним платежем + 22270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000722210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 19364,59 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3817,49 грн.

Суду були надані копії первинних документів.

Згідно договорів № 1-9 від 01.09.2011, № 3-9 від 01.09.2011, № 2-9 від 01.09.2011 ТОВ «Сілін-Буд» - Підрядник, зобов'язується виконати роботи з проведення поточного ремонту (фасаду, під'їзду), а замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договорів № 13/05-6 від 13.05.2011 року, №16/05-9 від 16.05.2011 року. № 16/05-10 від 16.05.2011 року, № 13/05-6 від 13.05.2011 року, № 13/05-8 від 13.05.2011 року, № 05/09-40 від 05.09.2011 року, № 06/09-41 від 06.09.2011 року, № 07/09-42 від 07.09.2011 року, № 04/07-25 від 04.07.2011 року ПВКФ «РОЗС» - Підрядник, зобов'язується виконати роботи з проведення ремонту міжпанельних швів, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договору № 01/12-30 від 01.06.2010 року (вул. Кольська, буд. 5, кв. 10, 12 - утеплення стіни) ПВКФ «РОЗС» - підрядник, зобов'язується виконати роботи з утеплення стіни за адресою: вул. Кольська, буд. 5, кв. 10, 12, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договору №05/07-27 від 05.07.2011 року ПВКФ «РОЗС» - Підрядник, зобов'язується виконати роботи з проведення поточного ремонту квартири 209 по вул. Семафорна, буд. 32, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договору №04/05-5 від 04.05.2011 року ПВКФ «РОЗС» - Підрядник. зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту фасаду на житловій будівлі по вул. 20 річчя Перемоги, буд.7, кв. 18, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договору № 12/08-35 від 12.08.2011 року ПВКФ «РОЗС» - Підрядник, зобов'язується виконати роботи з проломлювання вентиляційних дірок в фундаменті в житловій будівлі по вул. Немировича-Данченко, буд. 32, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Згідно договору № 08/09-43 від 08.09.2011 року ПВКФ «РОЗС» - Підрядник, зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту оголовків по вул. Красноводська, буд. 3, а Замовник (КП «ЖГ Самарського району» ДМР) прийняти та оплатити дані роботи.

Аналізуючи зміст позовних вимог суд прийшов до наступних висновків.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Податковим органом під час проведення перевірки не було встановлено факту використання придбаних позивачем товарів (робіт та послуг) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства, та під час розгляду даної справи судом, відповідачем у справі також не було надано суду належних письмових доказів цих обставин, як і не було надано доказів відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів (податкових накладних) за цими господарськими операціями або доказів на підтвердження відсутності дійсної поставки товарів (робіт та послуг) позивачу від його контрагентів.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках тощо.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у перевіряємому періоді договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними не має.

Таким чином, висновок відповідача про непідтвердженість факту господарських операцій - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту норми матеріального права.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно визначив суми податку на прибуток у за 2 кв. 2011 року, за 3 кв. 2011 року, за 4 кв. 2011 року, а також податок на додану вартість за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, у зв'язку з чим суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 № 0000702210 та податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 № 0000722210., є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, приймаючи оскаржувані рішення, відповідач діяв з порушенням норм, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368) за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності за основним платежем + 22270,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн. (01 гривня 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000722210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 19364,59 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири гривні 59 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3817,49 грн. (три тисячі вісімсот сімнадцять гривень 49 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Житлове господарство Самарського району» Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 05451368) судовий збір у розмірі 455,41 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 41 копійка).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 16.07.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко