Рішення № 33842910, 17.07.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/9821/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.

при секретарі Чорненькій К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд "Свобода слова" про визнання інформації недостовірною, спростування неправдивої інформації ,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТзОВ "Фонд "Свобода слова" про визнання інформації недостовірною, спростування неправдивої інформації. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що протягом ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті «Експрес» (НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) опубліковано три частини публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» за авторством ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В зазначеній статті поширена інформація щодо незаконної, на думку відповідачів, господарської діяльності ТзОВ "Корпорація колійні ремонтні технології" за участю позивача, зокрема в НОМЕР_1 газети, в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» поширено наступну інформацію:

«...Один із головних постачальників Міністерства транспорту - ТзОВ «Корпорація КРТ», що розташоване у Львові, повномасштабно працював з фірмами-привидами».

«(прим. ТОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» переказувала їх (прим. - кошти, отримані від залізниці) на рахунки фірм - привидів».

«ОСОБА_3 тримав усе «знизу» фірмами-привидами з «дешевими» директорами. Посередині була корпорація братів ОСОБА_5... »

Крім того, у НОМЕР_2 газети, в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5» поширено інформацію наступного змісту:

«їх (прим, гроші) переказували фірмам привидам здебільшого з рахунків ТзОВ «Корпорація «КРТ»

«Під час обшуків знаходять договори, печатки «лівих» фірм...».

Зокрема в НОМЕР_3) газети в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» поширено наступну інформацію:

«за корпорацію, яка активно кілька років активно «виймала» з бюджету залізниці великі суми...»

Вважає, що поширена інформація є недостовірною та негативною, такою що підлягає спростуванню, а відповідачі перевищили межі допустимої критики, та порушили особисті немайнові права позивача. Зазначають, що у відповідності до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право, зокрема, на недоторканість її ділової репутації та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України. Наведена норма знаходить своє відображення в положеннях Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі по тексту Постанова ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року). Так, згідно з п.4 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Крім цього, у відповідності до пп. 5, 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 року N 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію», Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.01.2012 року вбачається, що позивач - ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології» є юридичною особою, зареєстрованою у передбаченому законом порядку 10.09.2004 року. Наведена вище інформація принижує ділову репутацію позивача, оскільки містить недостовірні дані. Поширені відомості в статтях газети «Експрес» були доведені до відома незліченної кількості осіб, серед яких були працівники підприємств - контрагентів позивача, а також потенційні клієнти позивача. Відтак, зі змісту статті ОСОБА_1, можна зробити висновок, що позивач провадить свою господарську діяльність за межами правового поля, незаконно. Очевидним є те, що партнери позивача готові припинити співпрацю із позивачем, тобто, наслідком поширення недостовірної негативної інформації є втрата довіри до ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», розірвання контрактів та неможливість реалізації основної мети підприємництва - отримання доходу.

Спірна інформація була поширена протягом ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті «Експрес» в номерах: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3) у статтях під заголовками: «ІНФОРМАЦІЯ_1»

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" зазначено, що: відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача; якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). З вихідних даних, зазначених на стор. 32 газети «Експрес», редакцією є ТОВ «Фонд «Свободи слова». Вважають, що всі твердження містять в собі недостовірну інформацію та дані, які не відповідають дійсності. Зокрема, відповідачем стверджувалося про те, що ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології» перераховувало кошти на рахунки фірм-привидів. Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки немає ні вироку суду у кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», ні щодо фактів, пов'язаних із господарською діяльністю останнього. Натомість, поширена інформація безпідставно містить в собі фактичні дані щодо наявності суспільно небезпечного кримінально-караного діяння в роботі позивача чи його посадових осіб. Також, немає жодного рішення суду, адже це єдиний орган наділений відповідною компетенцією, щодо встановлення фіктивності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами. Відтак, поширена інформація є недостовірною, та такою, що принижує ділову репутацію позивача.

Крім цього, твердження відповідачів щодо наявності печаток та договорів «лівих» фірм при проведенні обшуку приміщення позивача також не знаходить свого підтвердження. Натомість, незрозуміле джерело отримання такої інформації, адже особа, яка поширює інформацію зобов'язана переконатися в її достовірності, згідно з вимогами Цивільного кодексу України. Враховуючи вказане просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети "Експрес" протягом ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3. Зобов'язати відповідачів спростувати поширену інформацію у спосіб в який така була поширена, або будь-який спосіб наближений (адекватний) до способу поширення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

В ході судового розгляду справи представник відповідача ТзОВ "Фонд "Свобода слова" Малярчук О.О. проти вимог позову заперечив та пояснив, що позовні вимоги є необґрунтованими. Жодних неправдивих відомостей, які б принижували честь та гідність позивача вони не розповсюджували. ТзОВ "Фонд "Свобода слова", надрукувало три частини публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» у газеті «Експрес» на підставі рішень судів, та актів податкових перевірок ТзОВ "Корпорація колійні ремонтні технології", не маючи наміру нанести образи позивачу, походження цих джерел пояснити не може, статті містять оціночні судження, просить у позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися повторно, представник ТзОВ "Фонд "Свобода слова" Малярчук О.О. в останнє судове засідання не зявився хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наслідки неявки.

Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника ТзОВ "Фонд "Свобода слова", дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що в номері газети «Експрес» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 опублікована стаття під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» та поширена спірна інформація: «…Один із головних постачальників Міністерства транспорту - ТзОВ «Корпорація КРТ», що розташоване у Львові, - повномасштабно працював з фірмами-привидами», «переказувала їх на рахунки фірм-привидів», «ОСОБА_3 тримав усе «знизу» фірмами-привидами з «дешевими» директорами. Посередині була корпорація братів ОСОБА_5... ». В номері газети НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року опублікована стаття під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5» та поширена спірна інформація: «Їх переказували фірмам привидам здебільшого з рахунків ТзОВ «Корпорація «КРТ», «Під час обшуків знаходять договори, печатки «лівих» фірм…». А також, в номері газети НОМЕР_3) від ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікована стаття під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» та поширена спірна інформація «за корпорацію, яка активно кілька років активно «виймала» з бюджету залізниці великі суми…».

Авторами зазначених статей, а відтак і спірної інформації зазначено відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 За відсутності доказів протилежного, та в силу положень ч. 1 ст. 435 ЦК України, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є належними відповідачами у даній справі, так як є особами, зазначеними звичайним способом як автори на примірнику твору. Щодо відповідача ТОВ «Фонд «Свободи слова», то з вихідних даних газети «Експрес» вбачається, що саме ця юридична особа є видавцем, редактором газети, а відтак згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», є належним відповідачем у справі.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, зокрема оригінали примірників газети «Експрес» (НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3), судом встановлено факт поширення спірної інформації.

У відповідності до ст. ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право, зокрема, на недоторканість її ділової репутації та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Згідно з п. 4 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Крім цього, у відповідності до п. п. 5, 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 N 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію», Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

З аналізу спірної інформації, суд приходить до переконання, що така є негативною інформацією, недостовірно та такою, що принижує ділову репутацію позивача. При цьому, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з цим же пунктом Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Так, факт поширення інформації встановлено судом на підставі зібраних в матеріалах справи доказах.

Також, судом встановлено, що спірна інформація стосується позивача - ТОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології», при цьому ця обставина не заперечувалася відповідачами по справі.

Суд приходить до переконання, що спірна інформація є негативною та недостовірною, з огляду на наступне.

В силу положень ч. 3 ст. 277 ЦК України, відповідачами не доведено достовірності спірної інформації.

Відповідачами по справі не доведено належними та допустимими доказами факт здійснення фінансово-господарських операцій позивачем із неіснуючими, тобто не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в передбаченому законом порядку юридичними особами. При цьому суд не бере до уваги подані до матеріалів справи Лист ДПС України від 11.12.2012 року та роздруківку повідомлення прес-центру СБ України від 18.01.2013 року, так як такі не є належними, адже не були в розпорядженні відповідачів на момент поширення спірної інформації, а також не містять інформації щодо предмета доказування. На думку суду, такі не доводять достовірності поширеної інформації, так як носять інформативний характер, а отже, в силу положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України не можуть вважатися допустимими.

У відповідності до п. 15 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Так, на думку суду, зібраними матеріалами справи підтверджується факт поширення інформації, доведення її до відома хоча б одній особі, поширення інформації, що стосується позивача, поширення недостовірної та негативної інформації, і як наслідок порушення немайнових прав позивача, що в своїй сукупності становить юридичний склад правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе, членів сімї.

Частиною 1 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено право особи на вільне поширення інформації та ідей. Проте, частиною другою вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві. Такою легітимною метою визначається охорона репутації осіб - фігурантів інформації.

У судовому засіданні встановлено, що поширена спірна інформація не відповідає дійсності, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження достовірності такої інформації. Посилання представника відповідача на оціночні судження, відсутність наміру нанести образи позивачу, відсутність неправдивої інформації судом відхиляються оскільки викладена відповідачами інформація є ствердною, хоча представник відповідача походження джерел інформації пояснити, належним чином, не зміг, належних доказів не представив.

Що стосується способу захисту порушеного права обраного позивачем, то такий передбачений чинним законодавством України.

У відповідності до п. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію.

Крім цього, згідно з п. 25 Постанови ПВСУ № 1 від 27.02.2009 року, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Дані обставини справи стверджуються також матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності

У судовому засіданні встановлено, що спірна інформація викладена відповідачами, не відповідає дійсності, викладена частково в образливій формі із звинуваченнями у порушенні норм чинного законодавства, не підтверджена жодними достовірними доказами, порушує право позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації і ставить під сумнів набуту ним суспільну оцінку його ділових і професійних якостей.

Відповідачем не надано суду жодних доказів у підтвердження достовірності розповсюдженої інформації.

Отже, судом встановлено, що відповідачі поширили інформацію, що стосується позивача, яка не відповідає дійсності, є образлива, принижує та порушує немайнові права.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 94, 277, 299 ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_2-ІНФОРМАЦІЯ_6 року НОМЕР_1 в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» наступного змісту: «...Один із головних постачальників Міністерства транспорту - ТзОВ «Корпорація КРТ», що розташоване у Львові, - повномасштабно працював з фірмами-привидами»., «ТОВ «Корпорація КРТ» ... переказувала їх на рахунки фірм-привидів», «ОСОБА_3 тримав усе «знизу» фірмами-привидами з «дешевими» директорами. Посередині була корпорація братів ОСОБА_5... ».

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_6-ІНФОРМАЦІЯ_3 в НОМЕР_2 в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5» наступного змісту: «їх переказували фірмам привидам здебільшого з рахунків ТзОВ «Корпорація «КРТ», «Під час обшуків знаходять договори, печатки «лівих» фірм...».

Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію, інформацію поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_3-ІНФОРМАЦІЯ_7 в НОМЕР_3) в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту: «за корпорацію, яка активно кілька років активно «виймала» з бюджету залізниці великі суми...».

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» (79026, м. Львів, вул. В.Великого, 5А ЄДРПОу 30649575) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування у газеті «Експрес» тим самим шрифтом спростування наступного змісту:

«Спростування:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології» інформацію, поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1 в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» наступного змісту:

«...Один із головних постачальників Міністерства транспорту - ТзОВ «Корпорація КРТ», що розташоване у Львові, - повномасштабно працював з фірмами-привидами»., «переказувала їх на рахунки фірм-привидів», «ОСОБА_3 тримав усе «знизу» фірмами- привидами з «дешевими» директорами. Посередині була корпорація братів ОСОБА_5...».

Також, спростовують недостовірну інформацію та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології» поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_6-ІНФОРМАЦІЯ_3 в НОМЕР_2 в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5» наступного змісту:

«їх переказували фірмам привидам здебільшого з рахунків ТзОВ «Корпорація «КРТ», «Під час обшуків знаходять договори, печатки «лівих» фірм...».

А також спростовують недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація колійні ремонтні технології» інформацію поширену в номері газети «Експрес» від ІНФОРМАЦІЯ_3-ІНФОРМАЦІЯ_7 в НОМЕР_3) в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» наступного змісту:

«за корпорацію, яка активно кілька років активно «виймала» з бюджету залізниці великі суми...»

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Р.Юрків.