Справа № 2-а-2780/2008рік
u
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2008р. м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
При секретарі Шовгенюк І.В.
За участю представників сторін:
позивача:Федорів В.І.
відповідача:Андрейко В.М., Данилюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»
до відповідача: Державної податкової інспекції в Богородчанському р-ні Івано-Франківської області
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському р-ні Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №00012510701/0 від 20.11.2007 року, №00012510701/1 від 10.12.2007 року, №0001251701/2 від 14.02.2008 року, №0001251701/3 від 14.03.2008 року винесені ДПІ в Богородчанському р-ні в частині визначення податкового зобов”язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 32223,66 грн. основного платежу та застосування штрафних (фінансових) санкцій у подвійному розмірі від суми зобов”язання в сумі 64447,32 грн.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. В обгрунтування посилається на те, що, оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення були винесені відносно одного і того ж порушення, а юридичну силу має останнє податкове повідомлення-рішення, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2008 року №0001251701/3 . Вказує, що дане рішення в частині донарахування 32223,66 грн. податку з доходів фізичних осіб (утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплат польової надбавки за роз”їзний характер) та 64447,32 грн. штрафних санкцій є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Представники відповідачів проти позову заперечують з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
За результатами проведеної виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року філії "Богородчанської ДЕД» ДП "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України “ актом від 09.11.2007 року №237/23/30814656 донараховано податкове зобов'язання по податоку з доходів фізичних осіб 32223 грн.66 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 64447грн.32 коп.
Філія "Богородчанської ДЕД" ДП "Івано-Франківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України " з даним нарахуванням не згідна, та посилається на лист ДПА України №5131/5/17-3116 від 25.05.2004 року направлений Державній службі автомобільних доріг України, як відповідь на запит а саме, на абзац сьомий та восьмий даного листа, де сказано, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітньої плати , затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.04 р №5).
Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, зареєстрованою Міністерством юстиції України 31.03.98р. за N 218/2658, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону, та підпункту «д» п.п.4.4.2 п.4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано). При цьому при оцінці доказів судом, наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.
Оподаткування доходів фізичних осіб проводиться відповідно до Закону України від 22.05.2004 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб». Вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу платника податку, зазначено у п.4.3 ст.4 вказаного Закону. Суми польового забезпечення у п.4.3 Закону окремо не зазначені. Разом з тим, відповідно до п.4.2. ст.4 Закону до складу місячного оподатковуваного доходу найманого працівника входять доходи, одержані у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Для віднесення надбавок (польового забезпечення) до доходів які не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2. пункту 4.3. ст.4 Закону, тобто відрядженням, необхідне дотримання вимог законодавчих актів, наведених у податковому роз»ясенні. А саме, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 31.03.1999 року «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.
Відповідно до загальних положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодувань витрат на відрядження у межах України та за кордон» та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, зареєстрованою Міністерством юстиції України 31.03.98 за N 218/2658 - службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі -підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 1 до вищевказаної Інструкції.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз”їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).
Виходячи із зазначеного, лише за умови визначення у колективному договорі, трудовому договорі (контракті) між працівником і власником, службових поїздок працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, відрядженням (з відповідним їх оформленням відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон" як відрядження), надбавки до тарифних ставок і посадових окладів таких працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами але не вище граничних норм, установлених
постановою КМУ від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодувань витрат на відрядження у межах України та за кордон» та Інструкцією, не є об"єктом оподаткування з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3. статті 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, як зазначено в останньому абзаці податкового роз»яснення на яке зсилається платник.
Як встановлено в судовому засіданні та зазначено в акті перевірки дані виплати (надбавки, польове забезпечення) підприємством не оформлялися як відрядження згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 року за № 218/2658, тобто, відсутні накази на відрядження, посвідчення про відрядження (бланк затверджено Наказом ДПА України від 28.07.1997р. №260) та авансові звіти з відмітками про прибуття-вибуття з населеного пункту.
Фактично підприємством нарахування доходів за роз"їзний характер робіт проводилося на рахунку 685 (Розрахунки з іншими кредиторами) , а не на рахунку 372 (Розрахунки з підзвітними особами) як передбачено Національними стандартами бухгалтерського обліку.
Крім цього, судом встановлено, що суми коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт не були відображені у звітності платника податку за формою 1-ДФ, затвердженою Наказом ДПА України від 30.08.2004 року № 500 за ознакою доходу «16» у жодному із звітних періодів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта закономи України.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ в Богородчанському р-ні в межах повноваження та відповідно до діючого законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючисьст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Басай
постанова складена в повному обсязі 21.11.2008 року.
Судове рішення № 3384154, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2780/2008. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: