Ухвала суду № 33837045, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16140/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнського об"єднання суб"єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Всеукраїнського об"єднання суб"єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач - Всеукраїнське об"єднання суб"єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просив скасувати Попередження Державної служби інтелектуальної власності України про необхідність дотримання вимог законодавства від 23 вересня 2011 року № 16-7/6937.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про облік організації колективного управління № 1/2003 від 08 липня 2003 року та свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян від 29 травня 2002 року № 1793, Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» (ідентифікаційний код 19016073) є всеукраїнською громадською організацією, сферою діяльності якої є управління всіма категоріями майнових прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм.

Відповідно до Статуту Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг», затвердженого установчими зборами громадської організації Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» (протокол № 1 від 30 серпня 2001 року) та рішенням Правління (Протокол № 10 від 23 травня 2003 року), основною метою діяльності Об'єднання є представництво та захист різноманітних прав та законних інтересів своїх членів, сприяння іншим діячам культури, мистецтва та науки в управлінні на колективній основі майновими правами авторів та інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.

З наявних в справі доказів вбачається, що в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання - розважального комплексу ТОВ „Динамо-Люкс Інтертеймент» з питань інтелектуальної власності, державними інспекторами Державної служби інтелектуальної власності України було вилучено Договір про виплату винагороди за використання творів, виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети, способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації від 01 квітня 2011 року № 11/11/11-ПД, що був укладений між Всеукраїнським об'єднанням суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» та ТОВ „Динамо-Люкс Інтертеймент».

За наслідками проведення перевірки відповідачем було винесено Попередження про необхідність дотримання вимог законодавства від 23 вересня 2011 року № 16-7/6927-С з вимогою вжиття позивачем заходів для виконання вимог щодо дотримання законодавства у сфері суміжних прав.

Позивач заперечує правомірність винесеного відповідачем Попередження та обґрунтовує свої доводи тим, що виконавці, виробники фонограм та відеограм (первинні суб'єкти суміжних прав), яким належать виключно майнові права на використання здійснених ними виконань, вироблених фонограм та відеограм, мають беззаперечне право самостійно розпоряджатися належними їм майновими суміжними правами інтелектуальної власності, за винятком випадків, передбачених п. 8 ч.1 ст. 21 та статті 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 436/2011, Державна служба інтелектуальної власності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності. При цьому, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно частини 6 статті 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності України, відповідно до покладених на неї завдань Державна служба інтелектуальної власності України організовує проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права, охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII (далі - Закон № 3792-XII).

Згідно ч. 1 ст. 32 вказаного Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 43 Закону № 3792-XII, допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Положенням частини першої та другої статті 47 Закону № 3792-XII встановлено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління; організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 48 Закону № 3792-XII, організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Частинами 3-4 ст. 48 Закону № 3792-XII визначено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону № 3792-XII, на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2011 року між Всеукраїнським об'єднанням суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» та ТОВ „Динамо-Люкс Інтертеймент» було укладено Договір про виплату винагороди за використання творів, виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети, способами публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації № 11/11/11-ПД (далі по тексту Договір від 01 квітня 2011 року № 11/11/11-ПД).

Пунктом 1.1 вказаного Договору визначено, що предметом цього Договору є організація згідно статей 48, 49 Закону України «Про авторське право та суміжні права» та пункту 2.3.2. Статуту Всеукраїнського об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг» надання Платникові невиключного дозволу на виконання та/або публічний показ, та/або публічну демонстрацію на території України репертуару організації, збирання від Платника винагороди за таке використання, здійснення її розподілу і виплату володільцям права згідно Закону, а також здійснення контролю за правомірним використанням репертуару Організації згідно положень цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору від 01 квітня 2011 року № 11/11/11-ПД, репертуар Організації це сукупність творів, а також записаних виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети, за які Організація має право збирати винагороду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №71 визначено розмір, умови та порядок оплати винагороди (роялті) з комерційною метою фонограм, відеограм та їх примірників.

Відповідно до пункту 1 Розділу I Додатку до Постанови № 71, за публічне виконання опублікованих з комерційною метою фонограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, публічна демонстрація опублікованих з комерційною метою відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань у місцях з платним і безоплатним входом сплачується 1 відсоток доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав або 2,5 відсотка загальної суми витрат на зазначений вид використання об'єктів суміжних прав у разі відсутності таких доходів.

Згідно статті 1 Закону № 3792-XII, публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу II зазначеної постанови Кабінету Міністрів України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), комерційним використанням опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань є пряме чи опосередковане використання зазначених об'єктів суміжних прав шляхом: публічного виконання фонограми або її примірника чи публічної демонстрації відеограми або її примірника; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання шляхом передачі в ефір; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання за допомогою проводів (через кабель).

До юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - суб'єкти комерційного використання), належать, зокрема, суб'єкти господарювання, що є власниками театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), цирків, клубів, концертних і кіноконцертних залів та інших закладів культури, кінотеатрів і відеосалонів, казино, нічних клубів та інших грально-розважальних закладів, виставкових залів та інших подібних закладів, барів, кафе, ресторанів та інших підприємств громадського харчування, пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв, готелів, дискотек, танцювальних і концертних майданчиків, парків, стадіонів, спортивних залів та інших спортивно-оздоровчих закладів, підприємств та організацій торгівлі, побутового обслуговування, пасажирського транспорту тощо, крім тих, які перебувають у державній або комунальній власності.

Пунктом 5 розділу ІІ Додатку до Постанови № 71 визначено, що суб'єкти комерційного використання самостійно нараховують згідно з договором про виплату винагороди (роялті), що укладений з відповідною уповноваженою організацією колективного управління, суму належної до сплати винагороди (роялті), перераховують її в установлений договором строк на рахунок зазначеної організації та подають їй у письмовій формі відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті). Винагорода (роялті) згідно з розділом I цього додатка нараховується і виплачується суб'єктами комерційного використання з доходів, що одержані ними з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

Отже, нормами діючого законодавства не передбачено виключного права виконавців, виробників фонограм (відеограм) дозволяти чи забороняти іншим особам здійснювати публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію писаних виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети.

Враховуючи відсутність майнових прав у виконавців, виробників фонограм (відеограм) стосовно дозволу чи заборони іншим особам публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації записаних виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети, суб'єкти не можуть доручити зазначені права організації колективного управління у відповідності до частини першої статті 47 Закону № 3792-XII.

Разом з тим, організація колективного управління не має права збирати, розподіляти та виплачувати винагороду за дані види використання об'єктів суміжних прав.

Таким чином, збір, розподіл та виплата винагороди Всеукраїнським обєднанням субєктів авторських і суміжних прав «Оберіг» за публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію записаних виконань, фонограм і відеограм, опублікованих без комерційної мети, свідчить про порушення останнім вимог чинного законодавства у сфері суміжних прав.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Всеукраїнського об"єднання суб"єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.