Постанова № 33832384, 25.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 922/846/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Дроботової Т.Б., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р.у справі господарського суду№ 922/846/13-г Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Мостобуд"до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспецрем"провизнання недійсним договору відступлення права вимоги боргу

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Пегза К.К., дов. № 1217/21-12 від 17.09.2012 р.;відповідача-1: не з'явились;відповідача-2:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі - Товариство "Мостобуд") звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, просило визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б." (далі - Товариство "С.Б.Б.") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техспецрем" (далі - Товариство "Техспецрем").

Позовні вимоги Товариство "Мостобуд", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України та положення Статуту Товариства "Мостобуд" обґрунтовувало тим, що спірний договір про відступлення права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 р., всупереч статті 516 ЦК України, укладено без його письмової згоди як боржника за основним договором субпідряду № 002 від 28.02.2011 р., за наявності в п 8.8. та 8.11 цього договору субпідряду прямої заборони на передачу прав за ним третій особі без згоди іншої сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. (суддя Желяєв Є.М.) у задоволені позовних вимог Товариства "Мостобуд" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. (колегія суддів: Гончар Т.В., Потапенко В.І., Гребенюк Н.В.) рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. залишено без змін.

Судові рішення, із посиланням на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивовано тим, що у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. та постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 року у справі № 5023/282/12 вже було надано правову оцінку щодо дійсності спірного договору відступлення права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 р., встановлений ними факт його дійсності не потребує повторного доказування у даній справі.

Товариство "Мостобуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство "Мостобуд" обґрунтовує посиланням на положення укладеного із Товариством "С.Б.Б." договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 р., ст.ст. 202, 203, 204, 207, 215, 516, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 202, 207, 208 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 27, 35 ГПК України.

Товариство "Техспецрем" скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Мостобуд", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Техспецрем" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Товариство "С.Б.Б." не скористалося правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства "Мостобуд" до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 24.09.2013 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Дроботової Т.Б. та Полянського А.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Мостобуд" підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між відокремленим структурним підрозділом Товариства "Мостобуд" мостобудівельний загін № 33 (в подальшому реорганізованого шляхом приєднання у мостобудівельний загін № 27) та Товариством "С.Б.Б." 28.02.2011 р. укладено договір субпідряду № 002 на виконання робіт по перевлаштуванню комунікацій зв'язку при будівництві об'єкту, а саме, реконструкції автодорожнього шляхопроводу на 988 км. через залізничні колії ст. Лозова Південної залізниці (далі - Договір субпідряду);

- в силу п.п. 2.1, 2.5 Положення про відокремлений структурний підрозділ (філію) Товариства "Мостобуд", останнє наділено правом виступати позивачем в інтересах філії - мостобудівельного загону № 27;

- рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі № 5023/282/12 задоволено позов Товариства "С.Б.Б." до Товариства "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу мостобудівельний загін № 27. З посиланням на невиконання відповідачем обов'язку по оплаті виконаних за Договором субпідряду робіт, з Товариства "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу мостобудівельний загін № 27 стягнуто 539 976,40 грн., з яких: 527 760,47 грн. - основний борг за виконані будівельні роботи, 1 783,28 грн. - збитки від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені та 10 799,52 грн. судового збору. 08.06.2012 р. видано відповідний судовий наказ, за яким 15.06.2012 р. Жовтневим відділом ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 33067788;

- 01.10.2012 р. між Товариством "С.Б.Б." (первісний кредитор) та Товариством "Техспецрем" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 40, згідно якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язання Товариством "Мостобуд" (боржником) щодо погашення заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі № 5023/ 282/12 в сумі 550 775 грн. 92 коп., згідно з наказом суду від 08.07.2012 р. № 5023/282/12, що виникла з договірних правовідносин між Товариством "С.Б.Б." та Товариством "Мостобуд" по договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 р., з яких: 527 760,47 грн. - основний борг, 1 783,28 грн. - збитки від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пеня та 10 799,52 грн. - судовий збір (далі - Договір відступлення);

- з посиланням на укладений Договір відступлення, Товариство "Техспецрем" 29.10.2012 р. звернулось до господарського суду Харківської області із заявою № 17536 про заміну сторони у виконавчому провадженні, яку за результатами перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП № 33067788 від 15.06.2012 р. на Товариство "Техспецрем". Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р. вказану постанову залишено без змін;

- вважаючи Договір відступлення таким, що суперечить положенням п.п. 8.8., 8.11 Договору субпідряду та ст. 516 ЦК України, Товариство "Мостобуд" звернулось до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог Товариства "Мостобуд", місцевий господарський суд з висновками якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, із посиланням на положення ст. 35 ГПК України, виходив із того, що чинним законодавством передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, у тому чисті на стадії виконавчого провадження, а дійсність Договору відступлення встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2013 року у справі № 5023/282/12, які мають преюдиціальне значення у даній справі.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 ГПК України, вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів не відповідають в повній мірі обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, та є передчасними з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що чинне законодавство передбачає процесуальне правонаступництво у зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, у тому чисті на стадії виконавчого провадження, однак предметом спору у даній є питання дійсності укладеного між Товариством "С.Б.Б." та Товариством "Техспецрем" Договору відступлення.

За приписами статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правовий аналіз наведених вище положень ЦК України свідчить про те, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, однак сторони не позбавлені можливості додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що в обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство "Мостобуд" посилається на п. 8.8 Договору субпідряду, у якому сторонами було додатково погоджено, що сторони не мають права передавати права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди іншої сторони. Жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов'язання в тому числі право вимоги по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. 8.11 Договору субпідряду).

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, господарськими судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки вказаним положенням Договору субпідряду.

Господарськими судами не встановлено наявність, а матеріали справи не містять письмової згоди Товариства "Мостобуд" на відступлення права вимоги до нього. Надання такого погодження Товариством "Мостобуд" заперечується.

Між тим, з огляду на предмет спору у даній справі та наведені положення законодавства, вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Посилання господарських судів попередніх інстанцій на преюдиціальність встановлення факту дійсності Договору відступлення у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. у справі № 5023/282/12 та постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р., якою постанову апеляційної інстанції було залишено без змін, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими та неправомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. у справі № 5023/282/12 господарського суду Харківської області (т. 1, а.с. 46-50), остання взагалі не містить оцінки, або будь-яких інших посилань на обставини дійсності Договору відступлення, а постанова Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р. (т. 1, а.с. 54-58), якою постанову апеляційної інстанції залишено без змін, містить лише посилання на презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає недоречними посилання господарських судів попередніх інстанцій на зазначену постанову касаційної інстанцій, з огляду на приписи абзацу шостого п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким зокрема роз'яснено, що преюдиціальне значення не надається фактам (обставинам), зазначеним у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням, за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи зі змісту ст. ст. 47, 33, 43 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням ст. ст. 47, 33 та 43 ГПК України, внаслідок чого фактичні обставини справи не були достовірно встановлені, у зв'язку з чим неможливо зробити висновки щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства "Мостобуд" у даній справі.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. у справі № 922/846/13-г скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Т.Б. Дроботова

Суддя А.Г. Полянський