Постанова № 33832345, 26.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 908/1327/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.(доповідач),суддівДанилової Т.Б., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування"на постанову від 16.07.2013 Донецького апеляційного господарського судуу справі№908/1327/13 господарського суду Запорізької областіза позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування"до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"простягнення 43 117, 28 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Литвиненко С.В. (дов.від 02.01.13)

Від відповідача - Павленко С.С. (дов.від 25.07.13)

В зв'язку з тим, що суддя Першиков Є.В. в період з 16.09.2013 по 27.09.2013 перебуватиме у відпустці, розпорядженням Секретаря другої судової палати від 13.09.2013, для слухання справи створено колегію суддів у складі: головуючий -Ходаківська І.П., судді -Данилова Т.Б., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 (суддя Азізбекян Т.А.) задоволений частково, стягнуто з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на користь ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" 38 016,00грн. основного боргу, 1999,75грн. пені, 2 661,12грн. штрафу, 37,94 грн. інфляції, 399,95грн. 3% річних.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2013 у складі: Ломовцевої Н.В., Принцевської Н.М., Скакуна О.А. рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, в задоволенні позовних вимог про стягнення 1999,75грн. пені та 2661,12грн. штрафу відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 залишено без змін.

ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням Донецьким апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.231 Господарського кодексу України.

ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.10.2011 між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) ВП "Запорізька АЕС" та ВАТ "Науково - дослідний і проектно - конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" (Виконавець) укладено договір, за умовами якого (пункт 1.1. договору) Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику послуги консультаційного характеру: "Надання технічної допомоги при виконанні ремонту насосного обладнання".

Відповідно пункту 2.1. договору, вартість послуг згідно з цим договором визначається Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до договору) та Кошторисом вартості послуг (Додаток № 3 до договору) і становить: 41 667,00 грн., крім того ПДВ 8 333.40 грн., разом: 50 000,40 грн.

Згідно з пунктом 2.2. договору оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Судами встановлено, що за актом здачі-приймання наданих послуг № 4543 від 30.11.2012, підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача було надано послуги за договором №5956 від 30.12.2011 вартістю 38 016,00 грн.

В зв'язку з несплатою відповідачем на користь позивача зазначеної суми, позивач листом від 21.02.2012 № 513/ЮБ звернувся до відповідача з претензією на суму 41 711,72 грн. грн., в т.ч. основний борг - 38 016,00 грн., штрафні санкції - 3 695,72 грн.

У відповіді на претензію відповідач листом від 22.03.2013 № 28-24/6977 визнав факт наявності основної суми заборгованості за Договором № 5956 від 30.12.2011, що складає 38 016,00 грн., та повідомив що зазначена сума включена до заявки в ДП НАЕК "Енергоатом". Проте, відповідач зазначену вище суму не сплатив.

З урахуванням доведеності суми боргу та з посиланням на ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу, ст.193 Господарського кодексу суди дійшли висновку про задоволення позову в цій частині.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З урахуванням положень цієї статті суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення 3% річних в сумі 399,95 грн. за період з 31.12.2012 по 07.05.2013 та втрат від інфляції в сумі 37,94грн.

В касаційній інстанції позивачем оскаржено постанову апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні 1999,75грн. пені та 2661,12грн. штрафу за порушення відповідачем грошового зобов'язання.

Колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Пунктом 5.2 договору визначена відповідальність виконавця за прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи положення вищенаведеного законодавства, а також того, що штрафні санкції нараховані за порушення саме грошових відносин, а умови договору не містять умов щодо такого порушення, апеляційна інстанція дійшла обгрунтованого рішення про відмову в позові в частині стягнення 1999,75грн. пені та 2661,12грн. штрафу.

Посилання касатора на те, що судом апеляційної інстанції неправильно розподілено витрати по сплаті судового збору при розгляді справи в апеляційному проваджені не сприймається, оскільки за нормами ст.49 ГПК України суд має право покласти на сторону судовий збір незалежно від вирішення спору, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" залишити без задоволення.

Постанову від 16.07.2013 Донецького апеляційного господарського суду у справі №908/1327/13 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя І.Ходаківська

Судді Т. Данилова

О.Яценко