Постанова № 33832335, 25.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 914/969/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Дроботової Т.Б., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Оболонь"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р.у справі господарського суду№ 914/969/13-г Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Оболонь"доМалого колективного підприємства фірми "ГеянНА"простягнення заборгованості в сумі 68 159,13 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Микусевич О.М., дов. № 1129 від 06.06.2011 р.;відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р. уточнені (зменшені) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Оболонь" (далі - Товариство) до Малого колективного підприємства фірми "ГеянНА" (далі - Підприємство) задоволено повністю.

У червні 2013 р. Підприємство звернулось до суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р. строком на 12 місяців, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2013 р. (суддя Пазичев В.М.) вказану заяву Підприємства задоволено частково: розстрочено виконання судового рішення від 23.05.2013 р. в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 64 044,45 грн., інфляційних витрат в розмірі 224,78 грн., 3% річних в розмірі 759,50 грн., а також судового збору в розмірі 1 720, 50 грн. шляхом стягнення заборгованості протягом дванадцяти місяців у таких розмірах: до 30 червня 2013 р. - 5 562,50 грн., до 31 липня 2013 р. - 5 562,43 грн., до 31 серпня 2013 р. - 5 562,43 грн., до 30 вересня 2013 р. - 5 562,43 грн., до 31 жовтня 2013 р. - 5 562,43 грн., до 30 листопада 2013 р. - 5 562,43 грн., до 31 грудня 2013 р. - 5 562,43 грн., до 31 січня 2014 р. - 5 562,43 грн., до 28 лютого 2014 р. - 5 562,43 грн., до 31 березня 2014 р. - 5 562,43 грн., до 30 квітня 2014 р. - 5 562,43 грн., до 31 травня 2014 р. - 5 562,43 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. (колегія суддів: Малех І.Б., Желік М.Б., Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2013 р. залишено без змін.

Ухвала та постанова мотивовані тим, що підстави для задоволення заяви Товариства про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р. документально підтверджені.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. і ухвалу господарського суду Львівської області від 14.06.2013 р. та відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на ст. ст. 32, 33, 121 ГПК України та зазначає, що підстави для розстрочки виконання рішення суду надумані Підприємством і не підтверджуються жодними доказами.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиву на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 24.09.2013 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Дроботової Т.Б., Полянського А.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанції норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій Підприємство в порядку ст. 121 ГПК України звернулось до суду першої інстанції з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р. строком на 12 місяців наступним чином: червень 2013 р. - 3 000,00 грн., липень 2013 р. - 3 000,00 грн., серпень 2013 р. - 4 000,00 грн., вересень 2013 р. - 5 000,00 грн., жовтень 2013 р. - 5 000,00 грн., листопад 2013 р. - 5 000,00 грн., грудень 2013 р. - 5 000,00 грн., січень 2014 р. - 6 000,00 грн., лютий 2014 р. - 6 000,00 грн., березень 2014 р. - 7 000,00 грн., квітень 2014 р. - 7 000,00 грн., травень 2014 р. - 10 749,23 грн.

Судами встановлено, що на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення від 23.05.2013 р., Підприємством до заяви про розстрочку виконання рішення суду були надані бухгалтерські довідки доходів та видатків за жовтень 2012 р. та за 6 місяців (з листопада 2012 р. - по червень 2013 р.), розрахунок недоотриманої націнки від продажу товарів Товариства та його дочірніх підприємств ДП "Красилівське" та ДП "Пивоварня Зіберта" за період жовтень - грудень 2012 р. та січень - березень 2013 р., з яких вбачаються значні збитки, понесені Підприємством від односторонньої відмови Товариства від поставки продукції. Крім того, в обґрунтування заяви до суду апеляційної інстанції Підприємством було надано довідку та договір про розстрочення грошових зобов'язань, що підтверджують заборгованість Підприємства, а саме довідка управління пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області, згідно якої заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 42 402, 66 грн. та договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29.03.2013 р. № 32 щодо сплати податку на додану вартість у розмірі 46 198, 04 грн.

Також господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що обороти Підприємства за останні 6 місяців діяльності склали 1 738 372,00 грн., з них витрати: з/пл. - 339 754,80 грн., нарахування на з/пл. - 123 409,83 грн., розрахунки з постачальниками: 962 105,00 грн., податки - 309 080,15 грн., комунальні платежі 163 617 грн.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських суддів України" роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочуючи виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.05.2013 р., суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахував наведені Підприємством в заяві про розстрочку виконання рішення суду обставини, враховував матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та визнав ці обставини такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом розстрочення виконання рішення рівними частинами терміном на 12 (дванадцять) місяців.

Доводи касаційної скарги Товариства висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за доцільне зазначити, що більшість доводів скаржника у касаційній скарзі зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проте ці доводи відхиляються як необґрунтовані.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на те, що господарськими судами першої та другої інстанцій було дано невірну оцінку доказам по справі, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. та ухвала господарського суду Львівської області від 14.06.2013 р. відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Оболонь" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 р. у справі № 914/969/13-г Господарського суду Львівської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Т.Б. Дроботова

Суддя А.Г. Полянський