Постанова № 33832259, 25.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 809/2046/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

представника позивача Грици Ю.Ю.,

представника відповідача Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання протиправним та скасування рішення №0006532304 від 20.12.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі по тексту - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №0006532304 від 20.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1004649,00 грн. (том 1 а.с. 4-8).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року позов задоволено повністю (том 2 а.с. 242-248).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року - без змін (том 3 а.с. 19-22).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року скасовано. Справу за позовом Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування рішення №0006532304 від 20.12.2010 року направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (том 3 а.с. 47-49).

05.07.2013 року дана адміністративна справа повернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, та відповідно до статті 15-1 КАС України та Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, справі присвоєно новий номер: № 809/2046/13-а.

З підстав реорганізації суб'єкта владних повноважень згідно постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" суд допустив заміну відповідача Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області ДПС на правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області (том 3 а.с. 82-83).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки господарської одиниці магазину-складу, що належить позивачу по вул. Торгова, 2 смт. Бурштино, Тячівський район, Закарпатська область, Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області складено акт від 30.11.2010 року за №20279/09/15/23/00375409, в якому відображено виявлені порушення, а саме: п.п.1, 2 ст.3 п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які полягали в реалізації позивачем горілчаних виробів власного виробництва на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 200929,80 грн., без використання реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного розрахункового документа, внаслідок чого відповідачем винесено рішення №0006532304 від 20.12.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1004649,00 грн. Позивач не погоджується з висновками відповідача, які послужили підставою прийняття оскаржуваного рішення, оскільки оптова реалізація горілчаної продукції власного виробництва проводилась позивачем з окремого структурного підрозділу - акцизного складу, який згідно з актом перевірки не був предметом перевірки. Позивач стверджує, що здійснював реалізацію вказаної продукції, в тому числі, частково в готівковій формі шляхом оформлення прибутково касових ордерів відповідно до норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року. При цьому, відповідно до п.1. ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у зв'язку з вищезазначеними підставами, застосування реєстраторів розрахункових операцій при оптовому відпуску продукції власного виробництва з акцизного складу не вимагається.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Також, додатково пояснив, що до складу невідокремленого структурного підрозділу "Княгинин-Тячів" відносяться приміщення магазину-складу та акцизного складу, які є двома структурними одиницями, що знаходяться за однією адресою в двох відокремлених орендованих приміщеннях. Так, магазин-склад здійснює торгівлю алкогольними напоями з використанням РРО, а акцизний склад оптовий відпуск продукції власного виробництва за готівкові кошти оформляє на основі прибутково касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях та доповненнях до них. Пояснила, що позивач здійснює, згідно із даними ЄДРПОУ за КВЕД, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними та іншими напоями та відноситься до підприємства торгівлі, а тому використання прибуткових касових ордерів при оптовому відпуску продукції власного виробництва суперечить вимогам чинного законодавства. Зазначила, що приміщення магазин-складу та акцизного складу знаходяться в одному приміщенні, крім цього, з метою отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями структурним підрозділом "Княгинин-Тячів" позивач в квітні 2009 року подав заяву на видачу довідки про реєстрацію РРО щодо торгової площі 270 кв. м., що підтверджує реєстрацію РРО для здійснення роздрібної торгівлі саме в приміщенні 270 кв. м. За наведених підстав просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Так, при вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в України" на підставі направлень від 19.11.2010 року за №23/1566 та №23/1567 (том 1 а.с. 65, 66) працівниками ДПА у Закарпатській області проводилася перевірка магазину - складу, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в період з 22.11.2010 року по 30.11.2010 року, розташованого по вул. Торгова, 2 в смт. Бурштино, Тячівського району Закарпатської області.

Перевіркою виявлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 пункту 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: реалізація товару (горілчаних виробів) проводилась бухгалтером даного підприємства з складу за вищевказаною адресою із оформленням розрахункових операцій прибутковими касовими ордерами та веденням листів касової книги без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа оптовим покупцям продукції, про що складено акт від 30.11.2010 року №20279/09/15/23/00375409 (том 1 а. с. 44-45).

Також, перевіркою встановлено, що за період з 01.11.2010 року по 26.11.2010 року, згідно з прибутковими касовими ордерами №1307 - №1469 бухгалтером - касиром прийнято в касу позивача 200929,80 грн., за реалізовану горілчану продукцію, проте вказані готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій не проводились та розрахункові документи не видавались (том 2 а.с.160).

За результатами перевірки відповідачем, у відповідності до вимог п.1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення №0006532304 (форми "С") про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1004649,00 грн., що становить п'ятикратний розмір отриманої позивачем суми готівкових коштів на підставі прибутково-касових ордерів (том 1 а.с. 47).

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 30.11.2010 року, щодо застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, судом встановлено наступне.

Відповідно да статуту Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 30.12.2009 року №959 позивач створений з метою реалізації виробленої продукції, а також використання державного майна шляхом запровадження нових технологій, форм організації виробництва, задоволення потреб у спирті та алкогольної продукції, а також іншої продукції і наданні послуг, виходячи із виробничих можливостей і отримання на цій основі прибутку. Основними напрямками діяльності є виробництво та реалізація, в тому числі, горілок та лікеро-горілчаних виробів; спиртових настоїв і т.п. (том 2 а.с. 155-158).

Судом встановлено, що позивач провадив господарську діяльність з виробництва алкогольних напоїв, що підтверджується ліцензією серії АБ №155820, виданої Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та Додатків до ліцензії, наявних в матеріалах справи (том 1 а.с. 67-75).

Відповідно до наказу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості №41 від 25.03.2009 року з 01 квітня 2009 року створено невідокремлений підрозділ в складі акцизного складу і магазин-складу з назвою "Княгинин-Тячів" (том 1 а.с.14). Позивачем згідно наказу №42 від 25.03.2009 року у зв'язку із створенням акцизного складу створено касу №2 підприємства для здійснення безготівкових та готівкових розрахунків (том 1 а.с.15).

Як досліджено судом, метою створення невідокремленого структурного підрозділу "Княгинин-Тячів" було забезпечення споживачів продукцією торгової марки "Княгинин" та додаткового територіального охоплення ринку збуту за межами власного місцезнаходження позивача.

Таким чином, як встановлено судом та не заперечується сторонами, до складу невідокремлений підрозділу входив як акцизний склад так і магазин-склад.

При цьому, абзацами другим та третім, пункту 4.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004р., передбачено, що кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний підрозділ діє на підставі Положення, затвердженого позивачем 25.03.2009 року, створений для досягнення цілей статутної діяльності Позивача шляхом винесення своєї діяльності за межі власного місцезнаходження з метою додаткового територіального охоплення ринків збуту продукції власного виробництва (том 1, а.с.16-18).

В судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом від 22.05.2009 року №197, у відповідності до наказу ДПА України від 14.05.2005 року №178, встановлено та забезпечено виконання Порядку роботи представників ДПІ у Тячівському районі на акцизному складі Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за адресою вул. Торгова, 2 с. Бурштино (том 1 а.с. 20).

Даний склад внесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру Серія №015024 від 07.04.2009 року (запис № 07160109875) (том 1 а.с. 21).

Судом встановлено, що позивачем 25.03.2009 року укладено первинний договір оренди основних засобів №2/ор з підприємством райспоживспілки Тячівський хлібокомбінат, згідно з яким позивач прийняв в строкове платне користування складське підвальне приміщення загальною площею 270 кв. м., та приміщення під офіс, загальною площею 9,8 кв. м. за адресою: вул. Торгова, 2 в смт. Бурштино, Тячівський район Закарпатська область для оптової та роздрібної торгівлі лікеро-горілчаною продукцією, що підтверджується матеріалами справи.

Пізніше, позивачем укладено договір оренди нежитлових приміщень від 22.03.2010 року в новій редакції, згідно з яким Підприємство Тячівської райспоживспілки Тячівський хлібокомбінат передало, а позивач прийняв в строкове платне користування складське підвальне приміщення під акцизний склад корисною площею 270 кв.м.; приміщення під склад-магазин площею 50,1 кв. м., та приміщення під офіс площею 9,9 кв.м., розташовані на першому поверсі будівлі майнового комплексу за адресою: вул.Торгова,2 в смт.Бурштино, Тячівський район Закарпатська область. Загальна корисна площа орендованих приміщень складає 330 кв.м. (том 2, а.с.165-169). Відповідність орендованих площ підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого Тячівським районним підприємством БТІ 19.04.2009 року (том 2 а.с.170-177).

На виконання вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614, від 01.12.2000 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298, із змінами та доповненнями, позивачем здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій ЕРА 202.01, заводський №ЕЛ 1000 2010 та отримано реєстраційне посвідчення №0915009453 з відміткою для використання в господарській одиниці: "Структурний підрозділ "Княгинин-Тячів", магазин-склад" (том 1 а.с.50).

Крім вищевказаного, дана обставина підтверджується Довідкою №8651/10/23-447/3907 від 29.03.2010 року, виданою позивачу заступником начальника ДПІ в м. Івано-Франківську про реєстрацію ЕККА ЕРА 202.01, заводський №ЕЛ 10002010 за адресою Закарпатська обл., Тячівський район, смт. Бурштино, вул.Торгова,2 структурний підрозділ "Княгинин-Тячів" магазин - склад, торгова площа 50,00 кв.м.( том 2 а.с.229).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі виданої довідки позивач виготовив ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями через магазин-склад (Серія АР№218932 від 14.04.2010 року).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом ДПА України № 614, від 01.12.2000р., РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи до початку перевірки перевіряючими через магазин-склад придбано у позивача сорок пляшок горілки на загальну суму 770,40 грн., вказана розрахункова операція проведена через реєстратор розрахункових операцій з видачею касового чеку, встановленого зразка, що підтверджує факт реалізації позивачем алкогольної продукції через магазин-склад виключно з використанням РРО (том 2 а.с. 179-198).

Згідно із пунктом 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Надавши підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, які здійснюють торгівлю продукцією власного виробництва та надають послуги з проведенням розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, право здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, Закон передбачив умову, яка б забезпечувала облік готівкових коштів, зобов'язавши ці підприємства, установи, організації оформляти проведення розрахунків прибутковими і видатковими касовими ордерами та видавати відповідні квитанції, підписані і завірені печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до роз'яснень ДПА України ("Вісник податкової служби України", серпень 2001 р., № 31) у разі реалізації підприємством підакцизних товарів, які є продукцією власного виробництва, розрахунки за них можуть провадитися у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів за умови, якщо реалізація цих товарів здійснюється не через торговельну мережу чи об'єкти господарювання, які відносяться до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Вищевказане тлумачення ДПА України пункту 1 статті 9 Закону та встановлені судом обставини спростовують доводи відповідача, в тому числі, про те, що позивач відноситься до підприємств торгівлі, оскільки посилання відповідача виключно на наявність серед інших видів економічної діяльності позивача (за КВЕД) - "оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та іншими напоями" не є тим доказом, який би заперечував встановлений судом факт спеціалізації позивача в галузі виробництва етилового спирту, горілчаних та лікеро-горілчаних виробів та їх подальшу оптову реалізацію через власну мережу акцизних складів.

При цьому, судом досліджено, що в період з 01.11.2010 року по 26.11.2010 року з акцизного складу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за адресою вул. Торгова, 2 с. Бурштино бухгалтером - касиром позивача реалізовано горілчану продукцію власного виробництва, згідно з прибутковими касовими ордерами №1307 - №1469 на суму 200929,80 грн.

Та обставина, що дана горілчана продукція реалізовувалась із акцизного складу, крім вищедосліджених доказів, підтверджується товарно-транспортними накладними, які долучені позивачем до прибуткових касових ордерів №1307 - №1469 (том 1 а.с. 80-250, том 2 а.с. 1-154). Зокрема, на кожній такій товарно-транспортній накладній відтиск штампу та підпис працівника податкового органу із зазначенням дати та відміткою: "виїзд дозволено" №2 акцизний склад ЛГВ".

При цьому, дані обставини спростовують твердження відповідача про те, що реалізація горілчаної продукції, згідно з прибутковими касовими ордерами №1307 - №1469 на суму 200929,80 грн. відбувалась з магазину-складу. Як наслідок, неправильними є записи працівників податкового органу в акті перевірки від 30.11.2010 року за №20279/09/15/23/00375409 про те, що перевірку проведено в господарській одиниці "магазин - склад".

Крім того, вищезазначені товарно-транспортні накладні та відповідні прибуткові касові ордери підтверджують факт реалізації позивачем продукції саме власного виробництва. Так, на звороті цих накладних зазначено назву продукції (зворотній бік том 1 а.с. 80-250, том 2 а.с. 1-154), яка відповідає назві горілчаної продукції, яку виготовляє позивач згідно ліцензії на виробництво алкогольних напоїв серії АБ №155820, виданої Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та Додатків до ліцензії, наявних в матеріалах справи (том 1 а.с. 67-75).

Таким чином, суд констатує, що оптова реалізація горілчаної продукції власного виробництва проводилась позивачем з окремого структурного підрозділу - акцизного складу, який згідно з актом перевірки не був предметом перевірки. Реалізацію вказаної продукції позивач здійснював, в тому числі, частково в готівковій формі шляхом оформлення прибутково касових ордерів відповідно до норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року. При цьому, відповідно до п.1. ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у зв'язку з вищезазначеними підставами, застосування реєстраторів розрахункових операцій при оптовому відпуску продукції власного виробництва з акцизного складу не вимагається.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача, серед доводів, що підтверджують законність оскаржуваного рішення, посилався на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 24.12.2010 року про притягнення бухгалтера структурного підрозділу позивача - ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 85 грн. за порушення п.1, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" як на обставину, що має преюдиційне значення при вирішенні даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглянута судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30.11.2010 року за №731 та акту перевірки від 30.11.2010 року (№ бланку 007629) без участі бухгалтера-касира ОСОБА_4 (том 2 а.с. 236).

Крім того, згідно зазначених обставин в постанові Тячівського районного суду Закарпатської області від 24.12.2010 року, ОСОБА_4, будучи бухгалтером ОДОСЛГП "Івано-Франківське", що знаходиться за адресою смт. Бурштино, вул. Тогова, 2, 24.11.2010 року о 13 годині 05 хвилин не провела суму готівкових коштів на місці проведення розрахунків через РРО, чим порушила п. 1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст.9 Закону України "про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Поряд з цим, як встановлено працівниками податкового органу під час проведення перевірки та Івано-Франківським окружним адміністративним судом в судовому засіданні при розгляді даної адміністративної справи, бухгалтером - касиром ОСОБА_4 в період з 01.11.2010 року по 26.11.2010 року з акцизного складу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості за адресою вул. Торгова, 2 с. Бурштино, без застосування РРО реалізовано горілчану продукцію власного виробництва, згідно з прибутковими касовими ордерами №1307 - №1469 на суму 200929,80 грн.

Враховуючи наведені обставини та те, що справа про адміністративне правопорушення розглянута без участі бухгалтера-касира ОСОБА_4, суд при її розгляді, з незалежних від нього причин, був позбавлений можливості встановити обставини та надати їм належну правову оцінку, а тому висновки суду про наявність в діях посадової особи позивача складу адміністративного правопорушення не ґрунтувались на обставинах, що досліджені і встановлені судом в ході розгляду та вирішення даної адміністративної справи, саме встановлення яких носить преюдиційний характер при вирішенні питання про правомірність оскаржуваного рішення №0006532304 від 20.12.2010 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте з порушенням вимог чинного законодавства без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006532304 від 20 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 30.09.2013 року.