Ухвала суду № 33830929, 01.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5379/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Енергосоюз» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21 січня 2013 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергосоюз» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт № 190/22-80/31172103, яким встановлено порушення позивачем п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 1 530 696, 00 грн.

07 лютого 2013 року на підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0001552280, яким у зв'язку з порушенням п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 530 696, 00 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

З аналізу акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем положень ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 1 530 696, 00 грн., стала встановлена ним нікчемність договору про надання послуг від 03 червня 2011 року № Е06/01, а також відсутність юридичної сили виписаних ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за результатами вчинення відповідних господарських операцій, внаслідок визнання винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 статті 205, ч. 1 статті 358 Кримінального кодексу України та засудження вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року у справі № 1-478/12 засновника та директора ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» - ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 03 червня 2011 року № Е06/01 ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» надано позивачу послуги з перевірки якості товару, розфасовки та перефасовки товару, з надання консультацій, охорони товару, здачі товару на склад замовника, діагностики товару, погрузки та розгрузки товару, обслуговування товару, збору необхідних документів, маркетингових досліджень загальною вартістю 8 006 760, 00 грн., витрати на які ТОВ «Енергосоюз» віднесено до складу валових витрат за ІІ та ІІІ квартали 2011 року.

Позивач отримані послуги оплатив повністю, що підтверджується банківською випискою з відміткою про її виконання, копія якої наявна в матеріалах справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначений договір виконувався сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та податковими накладними.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 статті 135 ПК України - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи договорами, додатками та специфікаціями до них, видатковими накладними, які були складені за результатами, в тому числі, надання позивачу відповідних послуг ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп».

Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентами зобов'язання по сплаті податку до бюджету не є підставою вважати встановленим порушення позивачем податкового законодавства.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Так, Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» зазначено, що у випадку коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент укладення договору, підписання рахунків-фактур, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» не була припинена.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року у справі № 2а-1006/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, встановлено реальність господарських операцій за договором про надання послуг від 03 червня 2011 року № Е06/01, укладеного між ТОВ «Енергосоюз» та ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп».

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп» господарських операцій за вказаним договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Енергосоюз» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «Компанія «Мегаполіс-груп».

При цьому, відповідно до ч. 4 статті 72 КАС України - вирок, суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зважаючи на те, що з вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року у справі № 1-478/12 не вбачається встановлення фактів щодо спірних операцій позивача з його контрагентом, в той час як, відповідно до зазначеного процесуального положення, для адміністративного суду є обов'язковим вирок суду, який набрав законної сили, в питаннях чи мало місце діяння, чи вчинене воно цією особою (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2011 року у справі № К/9991/31743/11), судом не приймається до уваги вказаний вирок.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправним є оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на основі такого акту перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.