Постанова № 33829429, 01.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19946/13-а

Категорія 98

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києвам Батрин О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати щорічне довічне грошове утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 3 червня 2013 року по день ухвалення постанови у відповідності до ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із розміру суддівської винагороди та довідки Верховного Суду України в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи щомісячне грошове утримання у розмірі 18 121 грн. 23 коп. Оскільки з 1 січня 2013 року розмір заробітної плати працюючого судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підвищився, вважає, що відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі згідно з вимогами вказаного закону. Однак, звернувшись 12 серпня 2013 року до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, відповідач відмовив у вказаному перерахунку, у зв'язку з відсутністю законодавчо обґрунтованих підстав. Тому, позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання у нижчому розмірі, ніж це передбачено вказаним законом.

До суду надійшли письмові заперечення від відповідача Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, відповідно до яких позов не визнає, оскільки згідно зі ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Одночасно зазначає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Таким чином на думку представника відповідача здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям судів загальної юрисдикції, зокрема, Верховного Суду України, законом не передбачено. Крім того органами Пенсійного фонду України передбачено лише призначення і виплата грошового утримання суддям у відставці.

Суд розглянув вказану справу в порядку скороченого провадження відповідно до п.2 ч. 1 ч. 4 ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Верховного Суду України та на даний час перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 18 121 грн. 23 коп. Вказана обставина згідно письмових заперечень не заперечується відповідачем.

12 серпня 2013 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок та здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання з 3 червня 2013 року, виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди працюючого судді Верховного Суду України, в сумі 28 330 грн. 90 коп. відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на підставі довідки Верховного Суду України від 15 липня 2013 року № 481/0/21-13 (а.с. 4).

Разом з тим листом відповідача від 23 серпня 2013 року позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав (а.с. 3).

Відповідно до ст. 129 Закону України»"Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюються цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вказаної норми закону посадовий оклад судді Верховного Суду України суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом з встановленням коефіцієнту - 1,3 та передбачене поетапне підвищення посадового окладу на період до 2015 року.

Положеннями розділу Х Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначається статус судді у відставці, зокрема, і порядок обчислення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (ст. 138 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Частина третя статті 138 вказаного Закону № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013 визнано частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «По судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, оскільки визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Окрім того, Конституційний Суд України в п. 8 мотивувальної частини вказаного рішення суду у справі № 3-рп/2013, керуючись ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку, визначив, такий порядок виконання цього Рішення:

- підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України;

- частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання»;

- перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку»‚ та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України»;

- дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453;

- дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання підлягає виплаті судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання

Враховуючи, що позивач є суддею у відставці, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод,.

Ст. 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права, і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав люлини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність величину, інтенсивність, ступінь прояву та виражені у певних одиницях.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободам, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод .... іде зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно виміркованих показників використання прав і свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Згідно з довідкою Верховного Суду України від 15 липня 2013 року № 481/0/21-13 суддівська винагорода судді Верховного Суду України станом на 3 червня 2013 року становить 28 330 грн. 90 коп.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити позивачу перерахунок грошового довічного утримання, виходячи з розміру 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з розрахунку 28 330 грн. 90 коп. на підставі ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на підставі вказаної довідки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.

Оскільки позивачем не було сплачено судовий збір, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду України від 3червня 2013 року у справі № 3-рп/2013 та ст.ст. 2, 9, 69-71, 89, 94, 97, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати щорічне довічне грошове утримання судді у відставці - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Верховного Суду України від 15 липня 2013 року № 481/0/21-13 з 3 червня 2013 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 22870173) провести ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та довідки Верховного Суду України від 15 липня 2013 року № 481/0/21-13 з 3 червня 2013 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Батрин О.В.