Рішення № 33829245, 27.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/5135/13-ц Провадження № 22-ц/772/1838/2013Головуючий в суді першої інстанції:Курбатова І.Л.Категорія: 32 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Вавшка В.С.

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачем їй було заподіяно легкі тілесні ушкодження, чим завдано матеріальної та моральної шкоди, що полягала в понесених витратах на лікування, витратах на правову допомогу у кримінальній справі, а також у моральних стражданнях. У зв'язку з цим, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь 559 грн. завданої матеріальної шкоди, 5000 грн. витрати на правову допомогу у кримінальній справі та 15 000 у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.05.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., витрати на правову допомогу в кримінальній справі в сумі 5000 грн., витрати на правову допомогу в цивільній справі 1500 грн., 152 грн. 90 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19.07.2009 року приблизно о 14:30 год. ОСОБА_3 рухалася на власному автомобілі марки «Мерседес - Бенц» д.н.з.НОМЕР_1 по вул.Стахурського в напрямку вул.Пирогова в м.Вінниці. Назустріч їй по вул.Стахурського рухався велосипедист ОСОБА_2 За перехрестям вул.600-річчя та 30-річчя Перемоги в м.Вінниці між автомобілем марки «Мерседес- Бенц», яким керувала ОСОБА_3 та велосипедистом ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок чого ОСОБА_2 впав з велосипеда на землю, а автомобіль під керуванням ОСОБА_3 зупинився через декілька метрів від місця зіткнення. Після зупинки автомобіля ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_2, який на той момент вже піднявся. В цей момент ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_3 в плече та наніс їй удар кулаком в обличчя. В результаті отриманих ударів ОСОБА_3 впала на асфальт, поранила долоню та лікоть лівої руки, а також пошкодила ліве стегно.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2784/3987 від 29.12.2012 року тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_3, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.12.2012 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ст.125 ч.2 КК України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікування у медичному закладі з 20.07.2009 по 28.07.2009 року та пройшла лікування у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, що підтверджується випискою із історії хвороби №6861.(а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер, обсяг та глибину заподіяних ОСОБА_3 моральних страждань, а також їх негативні наслідки.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Частина 1 с. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним кодексом і відповідними законами України.

За умовами ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров'я.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України в п.3 Постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За умовами ч.3 ст.23 ЦПК України моральна шкода відшкодується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції достатньо не врахував, що на утриманні відповідача знаходиться четверо малолітніх дітей та його матеріальний стан, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни в цій частині судового рішення.

Окрім того, як вбачається з позовної заяви, позивач заявляла вимогу про стягнення з відповідача на її користь витрат за надання їй правової допомоги в ході розгляду кримінальної справи.

Ухвалюючи рішення в цій частині та задовольняючи вказану позовну вимогу, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджено, що позивачем понесені вказані витрати, які підлягають стягненню з відповідача.

Проте, аналіз положень глави 8 розділу І ЦПК України дає підстави зробити висновок про те, що в порядку цивільного судочинства вирішуються питання про стягнення судових витрат, які сторони понесли в ході розгляду даної цивільної справи. ЦПК України не передбачено можливості відшкодування витрат на правову допомогу, надану у кримінальній справі.

Отже, заявлена позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилами ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як убачається з матеріалів справи, представник позивача ОСОБА_4 приймала участь у судових засіданнях 03.04.2013 р.; 12.04.2013 р.; 26.04.2013р.; 16.05.2013 р.; 27.05.2013р.; 31.05.2013 р. загальною тривалістю 2 год., що підтверджується журналами судових засідань.

У зв'язку з цим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 917 грн.60 коп.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає зміні, а в частині стягнення витрат на правову допомогу у кримінальній справі - скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 травня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу в кримінальній справі скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення у відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу 917 грн. 60 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач: В.І.Чорний

Судді: В.С.Вавшко

С.К.Медвецький

З оригіналом вірно: